Постанова
Іменем України
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 757/1475/15
провадження № 61-986св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Шоста київська державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Шоста київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку майна в порядку спадкування, за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Сушко Л. П., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Шоста Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку майна в порядку спадкування.
Печерський районний суд м. Києва рішенням від 15 серпня 2016 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 14 грудня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами відмовив. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2016 року залишив в силі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 як на нововиявлені і які йому стали відомі 21 січня 2019 року, а саме обставини, встановлені у висновку головного експерта Овечко І. В. від 20 серпня 2018 року № 8-1/1336 в межах кримінального провадження № 12015100060004956, були відомі при розгляді справи № 2-215/11. Заява ОСОБА_3 від 28 жовтня 1998 року не впливає на обсяг спадкового майна, тому не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд ухвалою від 20 грудня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 19 січня 2023 року, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 2-380/11, від 30 червня 2021 року у справі № 569/2421/20, від 11 серпня 2020 року у справі № 404/4551/19, від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, від 19 лютого 2021 року у справі № 909/541/19, від 31 березня 2021 року у справі № 240/13092/20, від 09 квітня 2021 року у справі № 500/90/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20, від 02 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20, від 15 червня 2022 року у справі № 758/13703/14, від 18 травня 2022 року у справі № 757/2543/16, від 21 квітня 2021 року у справі № 757/37325/18, від 03 листопада 2021 року у справі № 466/6958/19, від 29 січня 2020 року у справі № 667/3028/15, від 23 лютого 2022 року у справі № 560/7790/20; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, що позбавило його права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції не дослідив докази його відсутності при постановленні судом першої інстанції ухвали від 14 грудня 2020 року, ненадсилання та невручення цієї ухвали у встановленому процесуальним законом порядку. Обізнаність заявника про дату розгляду справи не спростовує факт недотримання судом першої інстанції процедури надіслання повного тексту судового рішення стороні, як і не свідчить про ознайомлення сторони зі змістом такого рішення та його мотивами.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
10 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2016 року у справі № 757/1475/15-ц у зв`язку з нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 08 червня 2021 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року залишено без руху, з наданням десятиденного строку з дня отримання копії цієї ухвали для виправлення вказаних недоліків, а саме: зазначити поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
На виконання ухвали ОСОБА_2 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, зазначаючи, що текст оскаржуваної ухвали він не отримував, при її проголошенні присутнім не був, випадково дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень про неї 29 травня 2021 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 20 грудня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року, зазначивши про те, що у клопотанні про поновлення строку причина його поновлення, на думку суду, не є поважною в розумінні пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, адже заявник не був позбавлений права і можливості самостійно ознайомитися з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або
оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також належить і право апеляційного оскарження.