1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

07 червня 2023 року

м. Київ

справа № 459/1490/21

провадження № 61-12807 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - Державна митна служба України в особі Львівської митниці;

відповідач - ОСОБА_1,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 19 липня 2022 року у складі судді Отчак Н. Я. та постанову Львівського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року Галицька митниця Держмитслужби звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати, понесені за зберігання на складі митного органу автомобіля марки "VOLVO", модель V40, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 .

Протокольною ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 01 жовтня 2021 року замінено позивача Галицьку митницю Держмитслужби на Державну митну службу України в особі Львівської митниці.

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Державної митної служби України в особі Львівської митниці, у якому просив визнати протиправними дії митного органу по вилученню автомобіля марки "VOLVO", модель V40, реєстраційний номер НОМЕР_1, без належного процесуального та документального його оформлення протоколом вилучення транспортного засобу за встановленою формою; визнати протиправними дії митного органу щодо нарахування йому витрат за зберігання автомобіля марки "VOLVO", модель V40, реєстраційний номер НОМЕР_1, у сумі 552 425, 30 грн і вимагання їх сплати; зобов`язати митний орган утриматись від наступних нарахувань йому витрат за зберігання автомобіля та вимог по сплаті штрафу; визнати протиправною бездіяльність митного органу щодо невиконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2016 року у справі № 461/3698/16 в частині повернення йому автомобіля марки "VOLVO", модель V40, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; зобов`язати митний орган повернути йому автомобіль марки "VOLVO", модель V40, реєстраційний номер НОМЕР_1, без оплати нарахованих митницею витрат за його зберігання; стягнути з митного органу на свою користь матеріальну шкоду (реальні збитки) у розмірі 552 425, 30 грн, які він повинен сплати за повернення автомобіля, та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що Державна митна служба України в особі Львівської митниці протиправно утримує транспортний засіб - автомобіль марки "VOLVO", модель V40, реєстраційний номер НОМЕР_1, який відповідно до Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення № 461/3698/16 підлягає поверненню. Вважав, що вимога митного органу сплатити штраф, як і вимога про відшкодування витрат на збереження автомобіля на митному складі, як підстави відмови у поверненні автомобіля, не ґрунтується на нормах закону.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 19 липня 2022 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року, відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Державної митної служби України в особі Львівської митниці до спільного розгляду з первісним позовом та повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 .

Суди виходили із того, що оскільки предмет спору за зустрічним позовом між ОСОБА_1, як фізичною особою, та Державною митною службою України в особі Львівської митниці, як суб`єктом владних повноважень, щодо визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, то такий спір носить публічно-правовий характер та не може бути розглянутий у порядку цивільного судочинства, а віднесений до адміністративної юрисдикції. У зв`язку з вищевказаним суд дійшов висновку про відмову в об`єднанні зустрічної позовної заяви з первісним позовом, оскільки це призведе до порушення положень статті 20 ЦПК України, частини четвертої статті 188 ЦПК України, щодо заборони об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати у порядку різного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 19 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного судового рішення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу

№ 459/1490/21 із Червоноградського міського суду Львівської області.

У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що первісний позов Державної митної служби України в особі Львівської митниці та зустрічний позов ОСОБА_1 стосуються одних і тих самих правовідносин та є взаємопов`язаними. У вказаних первісному та зустрічному позовах однаковими є підстави, а їх спільний розгляд сприятиме правильному вирішенню спору, а задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 виключить повністю чи частково можливість задоволення позову Державної митної служби України в особі Львівської митниці.

Вважає, що суди незаконно розділили вимоги за первісним позовом та зустрічним позовом на цивільно-правові та адміністративно-правові відповідно, не врахувавши, що у постанові від 27 січня 2022 року в справі № 380/1122/20 Верховний Суд вже визначив характер спірних правовідносин як публічно-правовий, а тому суд першої інстанції не мав відкривати провадження за первісним позовом у порядку цивільного судочинства.

Отже, суд, повертаючи зустрічний позов, порушив положення процесуального законодавства та процесуальні права останнього на доступ до суду, а апеляційний суд ці недоліки не усунув.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2023 року від представника Державної митної служби України в особі Львівської митниці - Тістечка Ю. Я. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У травні 2021 року Галицька митниця Держмитслужби звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати, понесені за зберігання на складі митного органу автомобіля марки "VOLVO", модель V40, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 .

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Державної митної служби України в особі Львівської митниці, у якому просив визнати протиправними дії митного органу по вилученню автомобіля марки "VOLVO", модель V40, реєстраційний номер НОМЕР_1, без належного процесуального та документального його оформлення протоколом вилучення транспортного засобу за встановленою формою; визнати протиправними дії митного органу щодо нарахування йому витрат за зберігання автомобіля марки "VOLVO", модель V40, реєстраційний номер НОМЕР_1, у сумі 552 425, 30 грн і вимагання їх сплати; зобов`язати митний орган утриматись від наступних нарахувань йому витрат за зберігання автомобіля та вимог по сплаті штрафу; визнати протиправною бездіяльність митного органу щодо невиконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2016 року у справі № 461/3698/16 в частині повернення йому автомобіля марки "VOLVO", модель V40, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; зобов`язати митний орган повернути йому автомобіль марки "VOLVO", модель V40, реєстраційний номер НОМЕР_1, без оплати нарахованих митницею витрат за його зберігання; стягнути з митного органу на свою користь матеріальну шкоду (реальні збитки) у розмірі 552 425, 30 грн, які він повинен сплати за повернення автомобіля, та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Судами також встановлено, що у лютому 2020 року ОСОБА_1 вже звертався з аналогічними позовними вимогами до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди, в порядку адміністративного судочинства у справі 380/1122/20.

У постанові від 27 січня 2022 року в справі № 380/1122/20 Верховний Суд вказав, що відмова митного органу у поверненні позивачу транспортного засобу свідчить про бездіяльність з боку Галицької митниці Держмитслужби щодо повернення майна. Відтак, предметом позову у цій справі є бездіяльність відповідача, внаслідок якої порушено право позивача на майно, а способом захисту порушеного права, про який позивач може просити суд, є визнання такої бездіяльності протиправною і зобов`язання митного органу повернути майно. Крім того, ОСОБА_1 у позовній заяві просив визнати протиправними дії щодо утримання майна на складі, щодо вимоги сплатити штраф та відшкодувати витрати на зберігання автомобіля, зобов`язати відповідача утриматися від наступних нарахувань витрат за зберігання автомобіля, визнати протиправною бездіяльність митного органу щодо невиконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 07 червня 2016 року у справі № 461/3698/16-п в частині повернення позивачу автомобіля марки "VOLVO", модель V40, реєстраційний номер НОМЕР_1, зобов`язати відповідача повернути вказаний автомобіль без оплати нарахованих митницею витрат за його зберігання. З урахуванням встановлених обставини справи, а також вимог та підстав подання позову, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у цьому спорі митний орган відносно позивача здійснює управлінські функції, що у свою чергу є підставою для розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі № 380/1122/20 позовна заява ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди за клопотанням позивача була залишена без розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту