Постанова
Іменем України
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 756/12515/18
провадження № 61-5035св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: публічне акціонерне товариство Трест "Київміськбуд-1" ім. М. П. Загороднього, товариство з обмеженою відповідальністю "Український нафтопродукт", товариство з обмеженою відповідальністю "ГК Уют Компані",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Уют Компані" на постанову Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Махлай Л. Д., Ящук Т. І.,
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" ім. М. П. Загороднього, товариства з обмеженою відповідальністю "Український нафтопродукт", товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Уют Компані" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Короткий зміст вимог позовної заяви та клопотання про передачу справи за юрисдикцією
У вересні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" ім. М. П. Загороднього (далі - ПАТ Трест "Київміськбуд-1" ім. М. П. Загороднього), товариства з обмеженою відповідальністю "Український нафтопродукт" (далі - ТОВ "Український нафтопродукт"), товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Уют Компані" (далі - ТОВ "ГК Уют Компані"), у якому просили визнати недійсними договір купівлі-продажу жилого будинку, укладений 07 жовтня 2015 року між ПАТ Трест "Київміськбуд-1" ім. М. П. Загороднього та ТОВ "Український нафтопродукт", а також договір купівлі-продажу жилого будинку, укладений 23 жовтня 2015 року між ТОВ "Український нафтопродукт" та ТОВ "ГК Уют Компані".
23 жовтня 2021 року та 25 жовтня 2021 року ліквідатор ПАТ Трест "Київміськбуд-1" ім. М. П. Загороднього арбітражний керуючий Демчан О. І. (свідоцтво № 1732 від 11 листопада 2015 року) подав клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області для її подальшого розгляду в межах справи № 927/84/16 про банкрутство ПАТ Трест "Київміськбуд-1" ім. М. П. Загороднього.
В обґрунтування клопотання арбітражний керуючий, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України та пункт 8 частини першої статті 20 ГПК України, вказував про те, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25 лютого 2016 року у справі № 927/84/16 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ Трест "Київміськбуд-1" ім. М. П. Загороднього, відкрито ліквідаційну процедуру, а тому відповідач має спеціальний правовий статус та задоволення позовних вимог про визнання спірних договорів купівлі-продажу може вплинути на розподіл ліквідаційної маси ПАТ Трест "Київміськбуд-1" ім. М. П. Загороднього між його кредиторами. Таким чином, спір не відноситься до предметної підсудності (підвідомчості) місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року у складі судді Шевчука А. В. провадження у справі закрито.
Роз`яснено позивачам, що спір підлягає вирішенню за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір про визнання недійсними правочинів, укладених боржником, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повинен розглядатися за правилами господарського судочинства у межах справи про банкрутство.
Посилаючись на положення пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції вважав за необхідне закрити провадження у справі та вказав, що зазначена стаття ЦПК України не передбачає можливості передачі справи від суду загальної юрисдикції до господарського суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року скасовано ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року.
Матеріали справи № 756/12515/18 передано на розгляд Господарського суду Чернігівської області, у провадженні якого перебуває справа № 927/84/16 про банкрутство ПАТ Трест "Київміськбуд-1" ім. М. П. Загороднього.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, проте вказав, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи, а закриття провадження у справі призведе до перешкоджання позивачам у доступі до правосуддя.
При цьому апеляційний суд посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 334/1939/16-ц.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2022 року до Верховного Суду, Рейдель Р. В., який діє від імені ТОВ "ГК Уют Компані", посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Господарського суду Чернігівської області.
У липні 2022 року матеріали справи № 756/12515/18 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ТОВ "ГК Уют Компані" як на підставу касаційного оскарження судового рішення посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Заявник вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини третьої статті 7 Кодексу України з процедури банкрутства (в редакції на час вчинення відповідної процесуальної дії), відповідно до якої матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Ключовим визначенням у цій статті є період відкриття провадження у справі про банкрутство. У свою чергу, у справі № 927/84/16 провадження про банкрутство ПАТ Трест "Київміськбуд-1" ім. М. П. Загороднього відкрито ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25 лютого 2016 року, а у цій цивільній справі провадження відкрито ухвалою 09 жовтня 2018 року, при цьому до позовної заяви додано довідку, в якій міститься інформація про перебування юридичної особи в процесі провадження про банкрутство.
Крім того, апеляційний суд помилково посилався на правові висновки Верховного Суду, які викладені у правовідносинах, що не є подібними з цією справою.
Доводи інших учасників справи
У липні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "ГК Уют Компані", у якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на безпідставність доводів скарги, оскільки закриття провадження у справі без її передачі на розгляд господарського суду порушуватиме право позивачів на захист та доступ до суду.
У липні 2022 року ліквідатор ПАТ Трест "Київміськбуд-1" ім. М. П. Загороднього подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "ГК Уют Компані", у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, як таку, що прийнята без порушення норм процесуального права. При цьому посилається на те, що задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цій справі може вплинути на розподіл ліквідаційної маси ПАТ Трест "Київміськбуд-1" ім. М. П. Загороднього, а тому спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Оскаржуване судове рішення не відповідає вказаним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та статті 10 ЦПК України зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України (пункт 8 частини першої статті 20 ГПК України).
З огляду на наведені приписи процесуальних законів правильне визначення юрисдикції суду в справі залежить від змісту правовідносин та її учасників.