Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 713/1745/22
провадження № 61-417св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Владичана А. І., Височанської Н. К., у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
Вказувала на те, що вона проживає на АДРЕСА_1 .
З 2009 року перебуває у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2 і тривалий час потерпає від домашнього насильства: фізичного (нанесення побоїв) та психологічного (погрози різного характеру, у тому числі із застосуванням фізичного насильства, залякування) від нього.
У багатьох випадках домашнього насильства з боку чоловіка вона не зверталася за допомогою до поліції чи органів державної влади, однак останнім часом спільне життя з ним стало нестерпним. Чоловік пиячить, постійно вчиняє сварки, для чого використовує будь-які незначні підстави, б`є її.
Останнім часом була змушена неодноразово звертатися із заявами щодо домашнього насильства з боку чоловіка до Вижницького РВП, які були зареєстровані в інформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України".
Поліцією щодо ОСОБА_2 вживалися різні заходи, а саме: складені протоколи про адміністративні правопорушення за вчинення насильства в сім`ї за статтею 173-2 КУпАП, а також Вижницьким РВП протоколи були направлені на розгляд до Вижницького районного суду, де ОСОБА_2 неодноразово (19 серпня 2013 року, 23 квітня 2014 року, 30 жовтня 2015 року, 29 грудня 2015 року, 23 січня 2017 року, 22 квітня 2020 року та
11 серпня 2022 року) був визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 173-2 КУпАП з накладенням адміністративних стягнень.
Незважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 висновки для себе не зробив, а навпаки бажає їй помститися. Погрожує фізичним насильством особисто і засобами телефонного зв`язку.
У цей час існує реальна загроза продовження домашнього насильства щодо неї з боку чоловіка, тобто існують обґрунтовані ризики настання більш тяжких наслідків для її здоров`я.
У звʼязку із викладеним позивач просила видати обмежувальний припис про заборону ОСОБА_2 строком на 6 місяців перебувати в місці їх спільного проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити йому наближатися на відстань менше 50 метрів до її місця проживання (перебування) за вказаною адресою; заборонити кривднику переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею або контактувати через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 19 вересня 2022 року в задоволенні заяви відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу обмежувального припису, суд першої інстанції виходив із того, що сам факт неодноразового звернення заявника ОСОБА_1 до Вижницького РВП з підстав вчинення щодо неї психологічного насильства свідчить про наявність тривалого конфлікту між заявником та заінтересованою особою, але не підтверджує факт вчинення домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_3, задоволено.
Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 19 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Задоволено заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису.
Видано обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 , яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав та покладено на нього обов`язки, а саме:
- заборонено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувати в місці проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наближатися на відстань менше 50 метрів до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видано строком на шість місяців.
Рішення суду про видачу обмежувального припису допущено до негайного виконання.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції у порушення вищевказаних положень закону не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 як жертва домашнього насильства з урахуванням та оцінкою наявних ризиків потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", оскільки неодноразові факти звернення заявника до органів поліції, ігнорування ОСОБА_2 застосованих заходів впливу до нього, повторюваність вчинення ним протиправних дій щодо ОСОБА_1 дають підстави вважати вірогідним продовження чи повторне вчинення кривдником до неї психологічного та фізичного насильства.
Тривалість та системність протиправної поведінки підтверджує вірогідність вчинення ОСОБА_2 психологічного та фізичного насильства щодо заявника, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
При цьому наявність тривалого конфлікту та непорозумінь між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є очевидним, тому колегія суддів дійшла висновку про те, що заявником доведено ризики, які можуть настати у разі незастосування щодо заінтересованої особи обмежувального припису.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду, в якій просить скасувати вказану постанову, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
У касаційній скарзі скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки всім доказам у справі, тим самим порушив норми процесуального права, внаслідок чого неповно з`ясував обставини справи та, відповідно, неправильно застосував норми матеріального права, а тому дійшов до необґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції не врахував, що надані заявником копії постанов Вижницького районного суду підтверджують, що 19 серпня 2013 року, 30 жовтня 2015 року, 29 грудня 2015 року, 23 січня 2017 року, 22 квітня 2020 року та 11 серпня 2022 року, тобто протягом дев`яти років ОСОБА_2 шість разів визнавали винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 173-2 КУпАП, однак це не може свідчити про систематичність та повторюваність, оскільки в межах річного строку, визначеного статтею 39 КУпАП, його лише один раз притягували до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
Суд апеляційної інстанції взагалі не врахував висновки щодо застосування положень статей 350-1-350-8 ЦПК України, викладені в постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 753/8626/19 (провадження № 61-15016св19), від 30 січня 2020 року у справі № 545/744/19 (провадження № 61-13514св19), від 29 серпня 2019 року у справі № 640/23804/18 (провадження № 61-3848св19), від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18 (провадження № 61-49077св18),
від 05 березня 2020 року у справі № 755/5273/19 (провадження
№ 61-13080св19), від 08 квітня 2020 року у справі № 336/5627/19 (провадження № 61-1585св20), від 02 вересня 2020 року у справі № 635/4854/19-ц (провадження № 61-3510св20) та від 10 лютого 2021 року у справі № 761/49109/19 (провадження № 61-9144св20).
Також вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 299/3692/19 (провадження № 61-7181св20).
Доводи інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 713/1745/22 із Вижницького районного суду Чернівецької області.
Справа № 713/1745/22 надійшла до Верховного Суду у березні 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 10 липня 2022 року серії ВАВ № 073896 10 липня 2022 року о 14:50 год. у АДРЕСА_1, ОСОБА_2 вчинив сварку з колишньою співмешканкою ОСОБА_1, під час якої ображав її нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство, яке виразилося в умисному вчиненні діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю останньої (а. с. 4).
Із листа Вижницького РВП від 19 серпня 2022 року № 6774/123/48/01-2022 вбачається, що до Вижницького РВП зверталася ОСОБА_1 про вчинення щодо неї домашнього насильства, які зареєстровані в інформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - ІТС ІПНП) Вижницького РВП від:
- 08 січня 2022 року № 111. За результатами проведеної перевірки відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" прийнято рішення про припинення перевірки у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак складу кримінального та адміністративного правопорушення. Заявниці надано письмову відповідь.
- 26 лютого 2022 року № 660. За результатами проведеної перевірки з ОСОБА_2 проведено профілактичну бесіду про неприпустимість вчинення конфліктів та протиправної поведінки, щодо ОСОБА_2 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, який скеровано на розгляд Вижницького районного суду. ОСОБА_1 як потерпілій стороні (заявницею за вказаним зверненням була третя особа) надано письмову відповідь.
- 01 червня 2020 року № 2267. За результатами проведеної перевірки із ОСОБА_2 проведено профілактичну бесіду про неприпустимість вчинення конфліктів та протиправної поведінки, складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого
статтею 173-2 КУпАП, який скеровано на розгляд Вижницького районного суду. Заявниця письмової відповіді з Вижницького РВП не витребувала (а. с. 6).
З копії постанови Вижницького районного суду від 11 серпня 2022 року у справі № 713/1413/22 (провадження № 3/713/849/22) вбачається, що ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн у дохід держави за те, що ОСОБА_2 10 липня 2022 року о 14:00 год., перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1, вчинив сварку зі співмешканкою ОСОБА_1, в ході якої ображав її нецензурною лайкою, чим вчинив психологічне насильство щодо неї (а. с. 7).
Із копії постанови Вижницького районного суду від 22 квітня 2020 року у справі № 713/547/20 (провадження № 3/713/308/20) вбачається, що ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, оголошено ОСОБА_2 усне зауваження та закрито провадження у справі. Цією постановою встановлено, що ОСОБА_2 15 лютого 2020 року близько 17:10 год., перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_1, вчинив суперечку зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 та своїм пасинком ОСОБА_4, в ході якої ображав їх нецензурною лайкою. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 14 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", вчинив домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілих - адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП (а. с. 8).
Із копії постанови Вижницького районного суду від 23 січня 2017 року у справі № 713/86/17 (провадження № 3/713/30/17) вбачається, що ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт за те, що ОСОБА_2, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за частиною першою статті 173-2 КУпАП, 08 січня 2017 року близько 16:00 год., знаходячись за місцем проживання в АДРЕСА_1, вчинив словесну суперечку зі співмешканкою ОСОБА_1, під час якої ображав останню нецензурними словами, вигнав із будинку, чим вчинив психологічне насильство в сім`ї (а. с. 9).
З копії постанови Вижницького районного суду від 29 грудня 2015 року у справі № 713/2292/15-п (провадження № 3/713/985/15) вбачається, що ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП, звільнено ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за частиною другою статті 173-2 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, та закрито провадження у справі. Цією постановою встановлено, що ОСОБА_2, 15 грудня 2015 року близько 03:00 год., перебуваючи у житловому будинку за місцем проживання в АДРЕСА_1, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою статті 173-2 КУпАП, повторно вчинив словесну суперечку зі своєю співмешканкою ОСОБА_1, в ході якої ображав її нецензурними словами (а. с. 10).
Із копії постанови Вижницького районного суду від 30 жовтня 2015 року у справі № 713/1950/15-п (провадження № 3/713/833/15) вбачається, що ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт за те, що ОСОБА_2, 04 жовтня 2015 року близько 19:00 год., знаходячись за місцем проживання в АДРЕСА_1 вчинив словесну суперечку зі співмешканкою ОСОБА_1, під час якої ображав її нецензурними та брутальними словами, виганяв із будинку, чим вчинив психологічне насильство в сім`ї та правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП (а. с. 11).