Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 565/279/22
провадження № 61-9730св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Петрова Є. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Вараський ліцей № 1 Вараської міської територіальної громади Рівненської області, Управління освіти Виконавчого комітету Вараської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 травня 2022 року у складі судді Бренчук Г. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вараського ліцею № 1 Вараської міської територіальної громади Рівненської області (далі - Вараський ліцей № 1), Управління освіти Виконавчого комітету Вараської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення (допущення) до роботи, зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона працює на посаді вчителя математики у Вараському ліцеї № 1.
Наказом Вараського ліцею № 1 від 05 листопада 2021 року № 313-к/тр її відсторонено від роботи (учителя математики Вараського ліцею № 1) у зв`язку з ухиленням від проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 08 листопада 2021 року до моменту усунення причин, що зумовили відсторонення від виконання посадових обов`язків, без збереження заробітної плати та зі збереженням робочого місця.
ОСОБА_1 вважає цей наказ незаконним, зокрема через його передчасність, оскільки наказ Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" набрав чинності тільки з 09 листопада 2021 року, тому директор Вараського ліцею № 1 не міг керуватися ним при виданні наказу про відсторонення від роботи.
Таким чином на час пред`явлення позову до суду не існувало встановленого законом порядку здійснення відсторонення від роботи працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких щеплень.
Також обов`язок директора ліцею на відсторонення її від роботи з підстав ухилення або відмови від обов`язкового щеплення проти інфекцій виникає лише за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, однак ці подання відсутні.
ОСОБА_1 вважає, що директор ліцею, вимагаючи у неї довідку про абсолютні протипоказання або документ, який підтверджує наявність щеплення, порушила право на повагу до приватного життя. Через зміни в організації виробництва та зміну істотних умов праці у зв`язку із набранням чинності наказу МОЗ України № 2153 та пункту 46 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 директор ліцею мав повідомити про можливе відсторонення не пізніше ніж за два місяці, чим забезпечити їй час на реалізацію права на працю або перевести на дистанційну роботу. Також у директора не було підтвердження того, що вона ухилялася від проведення обов`язкового профілактичного щеплення.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на заборону дискримінації у сфері праці, на клінічно експериментальну вакцинацію від СОVID-19, право на недоторканність, просила суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Вараського ліцею № 1 від 05 листопада 2021 року № 313-к/тр "Про відсторонення від роботи учителя математики ОСОБА_1";
- зобов`язати Вараський ліцей № 1 допустити ОСОБА_1 до роботи на посаді вчителя математики у Вараському ліцеї № 1;
- зобов`язати Управління освіти Виконавчого комітету Вараської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати в період з дати відсторонення, тобто з 08 листопада 2021 року, та до дати допуску ОСОБА_1 до роботи шляхом виконання посадових обов`язків згідно з посадовою інструкцією вчителя математики Вараського ліцею № 1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 травня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідних документів щодо протипоказань від такого щеплення не надала. Тому оскаржуваний наказ, який виданий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236, щодо обов`язкового відсторонення ОСОБА_1, як працівника закладу освіти, з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти коронавірусної інфекції COVID-19 без збереження заробітної плати, не є протиправним та виданий відповідно до закону.
У зв`язку з відсутністю правових підстав для скасування наказу та встановленням судом обставин, які вказують на правомірність відсторонення ОСОБА_1 від роботи, не вбачається також і правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки заробітної плати у період з дати відсторонення від роботи до дати допуску ОСОБА_1 до роботи.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_1 .
Постановою Рівненського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.
Ухвалюючи рішення про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, а також стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи.
Відсторонення позивачки від роботи ґрунтується на вимогах закону, здійснено у спосіб, передбачений законом, та за існування правових і фактичних підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 травня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої
статті 389 ЦПК України. Зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, стосовно правомірності відсторонення працівника від роботи без наявності встановленої законом процедури відсторонення, з урахуванням статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", за умови відсутності щеплення проти COVID-19 у переліку обов`язкових профілактичних щеплень.
Провадження у суді касаційної інстанції
25 жовтня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
15 листопада 2022 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
30 листопада 2022 року ухвалою Верховного Суду зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати (справа № 130/3548/21; провадження № 14-82цс22), за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року.
У зв`язку з перебуванням судді Черняк Ю. В. у відпустці, пов`язаною з вагітністю та пологами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
20 січня 2023 року справу розподілено судді-доповідачу Сердюку В. В.
17 травня 2023 року ухвалою Верховного Суду поновлено провадження у справі № 692/82/22.
Доводи відзивів на касаційну скаргу
Вараський ліцей № 1 та Управління освіти Виконавчого комітету Вараської міської ради у відзивах на касаційну скаргу вказують на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працює у Вараському ліцеї № 1 Вараської міської територіальної громади на посаді вчителя математики.
Володимирецьке управління Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області листом № 17/17-01-14/150-21 від 03 листопада 2021 року "Про відсторонення працівників від роботи" повідомило начальника Управління освіти Вараської міської ради про те, що особи, які відповідно до наказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 року № 2153 не пройшли курс вакцинації проти респіраторної хвороби COVID-19, відповідно до постанови КМУ № 1096 від 20 жовтня 2021 року підлягають відстороненню від роботи керівником закладу шляхом видання наказу або розпорядження з обов`язковим доведенням його до відома особи, яка відсторонюється від роботи.
На зборах трудового колективу 20 жовтня 2021 року, на яких була присутня позивачка, директор Вараського ліцею № 1 ОСОБА_4 поінформувала, що на виконання наказу МОЗ України № 2153 від 04 жовтня 2021 року "Про затвердження Переліку професій, виробництва та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" з 08 листопада 2021 року можливе відсторонення від роботи невакцинованих працівників. На зборах ухвалено, зокрема, підготовити персональні повідомлення про можливе відсторонення невакцинованих працівників від роботи з 08 листопада 2021 року.
У листі-повідомленні № 1 № 01-13/284 учителю математики ОСОБА_1 запропоновано до 05 листопада 2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень та повідомлено що, за умови відсутності зазначених документів 08 листопада 2021 року позивачку буде відсторонено від роботи відповідно до статті 46 КЗпП України без збереження заробітної плати та зі збереженням робочого місця.
ОСОБА_1 ознайомлена з повідомленням про можливе відсторонення від роботи, однак вчинити особистий підпис про ознайомлення із повідомленням відмовилася, що підтверджується копією акту № 4 від 02 листопада 2021 року. Позивачкою не надано роботодавцю медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації, що могло б стати підставою для неможливості її відсторонення.
Наказом директора Вараського ліцею № 1 № 313-к/тр від 05 листопада 2021 року "Про відсторонення від роботи учителя математики ОСОБА_1" відсторонено від роботи ОСОБА_1, учителя математики Вараського ліцею № 1, у зв`язку з ухиленням від проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 08 листопада 2021 року до моменту усунення причин, що зумовили відсторонення від виконання посадових обов`язків, без збереження заробітної плати та зі збереженням робочого місця.
Наказом директора Вараського ліцею № 52-к/тр від 01 березня 2022 року зупинено дію наказу директора Вараського ліцею № 1 № 313-к/тр від 05 листопада 2021 року "Про відсторонення від роботи учителя математики ОСОБА_1" до завершення воєнного стану в Україні та допущено ОСОБА_1 до роботи учителя математики з 01 березня 2022 року до завершення воєнного стану в Україні.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Розглядаючи спір по суті, місцевий та апеляційний суди дійшли висновку про те, що тимчасове відсторонення позивачки від роботи виправдовує суспільний інтерес, пов`язаний із забезпеченням безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).
Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання (стаття 21 КЗпП України).
Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (стаття 51 КЗпП України).
Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 46 КЗпП України).
Термін "законодавство" широко використовується у правовій системі, в основному в значенні сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин. Цей термін використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 розділу XV Перехідних положень Конституції України). У законах залежно від важливості та специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших в обсяг поняття "законодавство" включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.
Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України (Рішення від 09 липня 1998 року № 12-рп/98) офіційно розтлумачив термін "законодавство". Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін "законодавство", який вживається в частині третій статті 21 КЗпП України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
У Рішенні від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 у справі № 1-14/2020(230/20) за конституційним поданням Верховного Суду Велика Палата Конституційного Суду України зазначила, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України, як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 4 ЦК України, якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.
Згідно з пунктами "б", "г" статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" протиепідемічні заходи - це комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.
Згідно зі статтею 11 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.
Частиною першою статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (частина друга статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").
У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями (частина третя статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").
Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.
Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань (частини четверта - шоста статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").
Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України (далі - Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), МОЗ України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.
Накази МОЗ України, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами (пункт 8 вказаного Положення).
Наказом МОЗ України від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). У первинній редакції до цього переліку ввійшли: працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.