ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/15931/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 24.05.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл", Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023
у справі №910/15931/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл"
до: 1. Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; 3. Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про відшкодування шкоди,-
про зняття арешту з майна,-
ВСТАНОВИВ:
1. 12.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" (далі - ТОВ "Центр-Рітейл", позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві 9 344 700 грн майнової шкоди.
2. У процесі розгляду справи позивач змінив підстави позову, заявивши про солідарне стягнення з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - ГУ ДКС України у м. Києві, відповідач-2) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій", відповідач-3) майнової шкоди у розмірі 9 344 700 грн.
2.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що шкода у вигляді збитків від знищення належного йому майна заподіяна спільними неподільними рішенням та діями відповідача-1 та відповідача-3.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 позов задоволено частково, а саме: стягнуто з КП "Київблагоустрій" на користь ТОВ "Центр-Ритейл" 696 000 грн майнової шкоди та 10 440 грн судового збору у доход Державного бюджету України; у позові до КП "Київблагоустрій" в іншій частині відмовлено; у позові до Департаменту та ГУ ДКС України у м. Києві відмовлено.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
5. Постановою Верховного Суду від 19.10.2021 у цій справі, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15931/19 скасовано.
Справу №910/15931/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
5.1. Скасовуючи наведені судові рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що у цьому випадку правомірність виникнення права власності на самочинне будівництво була підтверджена державою судовим рішенням у справі №5011-47/1684-2012 і саме на підставі такого судового рішення було проведено державну реєстрацію речового права. Однак, відповідні доводи позивача не були враховані судами попередніх інстанцій, як і посилання позивача у письмових поясненнях та в апеляційній скарзі на висновки, викладені у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі №826/7687/17. У названій постанові апеляційний адміністративний суд наголосив на тому, що: рішенням Господарського суду від 23.03.2012 у справі №5011-47/1684-2012 було надано правову оцінку правомірності будівництва на земельній ділянці по пров. Політехнічному, 2Б у м. Києві та її відповідність вимогам статті 376 Цивільного кодексу України; висновок суду першої інстанції (Окружного адміністративного суду міста Києва) про те, що спірна будівля є об`єктом самочинного будівництва суперечить рішенню Господарського суду міста Києва від 23.02.2012 №5011-47/1684-2012.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що не було зроблено висновків із посиланням на наявні в матеріалах справи докази щодо статусу спірної будівлі (тимчасова чи капітальна споруда), тоді як від визначення статусу спірної будівлі залежить те, які саме норми матеріального права підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін та які висновки Верховного Суду мали врахувати суди, про що слушно зазначає позивач у касаційній скарзі.
Також, з`ясуванню, серед іншого, підлягало питання щодо існування причинно-наслідкового зв`язку між рішенням (дорученням) Департаменту про проведення демонтажу та втратою позивачем майна, оскільки згадане доручення є формою рішення розпорядчого характеру, що підлягало обов`язковому виконанню КП "Київблагоустрій", яке підпорядковане Департаменту, позаяк саме на виконання доручення, а не за власною ініціативою, КП "Київблагоустрій" здійснено демонтаж спірної будівлі, у зв`язку з чим позивач втратив це майно як об`єкт права власності.
Відносно висновків суду першої інстанції в частині розміру завданої майнової шкоди та доводів скаржника про неврахування експертних висновків, суд касаційної інстанції зазначив, що це питання напряму пов`язане із необхідністю дослідження наявних у справі матеріалів доказів, що не відповідає вимогам статті 300 ГПК України, відповідно до якої суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/15931/19 позов задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" 348 000,00 грн майнової шкоди.
Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" 348 000,00 грн майнової шкоди.
Присуджено до стягнення з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в дохід Державного бюджету України 5 220,00 грн судового збору.
Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в дохід Державного бюджету України 5 220,00 грн судового збору.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в іншій частині відмовлено.
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві відмовлено.
6.1. Приймаючи оскаржуване рішення, суд наголосив, що обставини, встановлені у судових рішеннях у справах №5011-47/1684-2012, №910/18559/19 та №826/11257/18, які набрали законної сили, не можуть ставитись під сумнів та бути спростовані у порядку, не передбаченому процесуальним законом, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть їм суперечити.
За висновками суду, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між діями Департаменту і КП "Київблагоустрій" та наслідками у вигляді знесення (знищення) майна позивача.
Судом встановлено, що в цьому випадку відповідач-1 та відповідач-3 своїми діями завдали позивачу майнову шкоду, однак, враховуючи, що протиправність дій Департаменту полягала у видачі доручення на демонтаж будівлі, а протиправність дій КП "Київблагоустрій" - у безпосередніх діях щодо її демонтажу, суд дійшов висновку про те, що не можна вважати, що шкода неподільна і завдана спільними діями, а тому завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню в рівних частинах.
Щодо розміру заподіяної позивачу шкоди суд встановив, що згідно з наявною у матеріалах справи копією договору будівельного підряду від 20.07.2009 №25/07, укладеного між Громадською організацією "Спілка підприємців "Жовтнева" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобуд", акта здачі-приймання виконаних робіт від 22.12.2009, витрати на будівництво спірної нежитлової будівлі по провулку Політехнічному, 2-Б у м. Києві склали 696 000,00 грн і саме їх розмір підлягає стягненню на користь позивача порівну із відповідачів -1 та -3.
7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 апеляційні скарги Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/15931/19 залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/15931/19 змінено.
Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/15931/19 викладено у наступній редакції:
"Стягнути з бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А; код ЄДРПОУ 37993783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" (03087, м. Київ, вул. Пітерська, 10, кв. 37; код ЄДРПОУ 38674792) 348 000 (триста сорок вісім тисяч) грн 00 коп. майнової шкоди.".
В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/15931/19 залишено без змін.
7.1. Апеляційний господарський суд при прийнятті згаданої постанови виходив з того, що, належність спірної споруди до об`єктів нерухомості, крім іншого, підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 у справі №910/18559/19, оскільки визнаючи правомірність набуття ТОВ "Центр-Ритейл" права користування земельною ділянкою під спірною будівлею суд послався на приписи статтю 377 Цивільного кодексу України та статтю 120 Земельного кодексу України, які регулюють питання переходу прав на земельну ділянку у разі набуття права власності саме на об`єкт нерухомого майна.
-Як зазначив суд другої інстанції, адміністративні суди у справі №826/11257/18 також, визнаючи неправомірними дії відповідачів щодо демонтажу майна позивача, наголосили на тому, що ТОВ "Центр Ритейл" на праві приватної власності володіє нежитловою будівлею площею 218,1 кв.м., що розташована по провулку Політехнічному, 2-Б, у м. Києві, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.07.2013, індексний номер 6223601 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.07.2013, індексний номер 6224394, а тому спірне нерухоме майно не було віднесене до тимчасової споруди, відповідно, підстав для його демонтажу у відповідачів не було.
-Наведеним апеляційний господарський суд спростував доводи апеляційних скарг відповідачів -1 та -3 щодо віднесення спірної будівлі до тимчасових споруд та врахувавши висновки судів в вищенаведених справах, дійшов до висновків, що позивачем доведена суду належність спірної будівлі до об`єктів нерухомого майна.
Посилання відповідача-3 в апеляційній скарзі на судові рішення у справах №2а-2221/11/2670, №910/3433/13, №910/7248/13, №910/5319/17, №826/11256/18, №910/11488/20 судом другої інстанції було відхилено, оскільки вони стосуються тимчасових споруд (торгівельних рядів) площею 55 кв.м. та 285 кв.м., а не спірної будівлі по провулку Політехнічному, 2-Б, у м. Києві площею 218,1 кв.м., яка, як встановлено рішенням суду у справі №5011-47/1684-2012, була побудована у 2009 році, та не підтверджують, що саме така будівля і з такою площею коли-небудь була частиною названих торговельних рядів. При цьому колегія суддів звернула увагу на те, що рішення суду у справі №5011-47/1684-2012 прийняте із посиланням на норми статті 144 Господарського кодексу України та статті 331 Цивільного кодексу України, які регулюють питання набуття права власності саме на новостворене майно.
-Відхиляючи доводи апеляційної скарги позивача щодо невірно визначеного розміру завданої йому матеріальної шкоди, апеляційний господарський суд виходив з того, що оскільки висновки щодо ринкової вартості нерухомого майна позивача зроблено експертами за результатами, серед іншого, дослідження технічних характеристик будівлі, вказаних у технічному паспорті від 15.08.2016 (за відсутності доказів реальної "перебудови" такої будівлі позивачем із отриманням дозвільних документів), а також враховуючи те, що зі змісту висновків експертів від 09.01.2020 №52/19 та від 18.09.2020 №8673/20-42/8674/20-43, то вбачається, що вартість нежитлових приміщень визначалася із застосуванням порівняльного підходу, при-цьому об`єкти-аналоги, які досліджувалися експертами, знаходилися в капітальних будівлях, які за своїми характеристиками значно відрізнялися від об`єкта оцінки позивача, останні не можуть бути взяті судом до уваги як належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження дійсної ринкової вартості майна та підтвердження суми збитку, нанесеного позивачу, у розмірі 9 344 700,00 грн.
-Визначаючи розмір збитку, завданого позивачу, колегія суддів апеляційного господарського суду виходила з наявної у справі копії договору будівельного підряду від 20.07.2009 №25/07, укладеного між Громадською організацією "Спілка підприємців "Жовтнева" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобуд" (том 4, а.с. 190-193), акта здачі-приймання виконаних робіт від 22.12.2009 (том 4, а.с. 194), відповідно до яких витрати на будівництво спірної нежитлової будівлі по провулку Політехнічному, 2-Б у м. Києві склали 696 000,00 грн.
-Як зазначено судом другої інстанції, доказів іншого розміру втрат від знесення належної ТОВ "Центр-Ритейл" будівлі позивачем, на якого покладено обов`язок доводити суду елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, зокрема, розмір збитків, суду не надано, а тому, за відсутності доказів протилежного, апеляційний господарський суд визнав обґрунтованими висновки суду першої інстанції про підтвердження завдання позивачу шкоди саме в розмірі 696 000,00 грн та необхідності її стягнення порівну з відповідачів -1 та -3 як осіб, внаслідок протиправних дій яких позивачу було завдано такої шкоди.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
8. ТОВ "Центр-Ритейл" у своїй касаційній скарзі зазначає, що апеляційним господарським судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 756/13292/15-ц, а також зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не були застосовані норми ст. ст. 321, 1173, 1192 Цивільного кодексу України та що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази
Скаржник вважає, що судами безпідставно не взято до уваги належні докази, що подані позивачем на підтвердження суми відшкодування, зокрема, експертиз.
Скаржник просить Суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у цій справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі
9. Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у своїй касаційній скарзі вказує, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, зокрема надані відповідачем-3 на підтвердження демонтажу ряду 14 тимчасових споруд ГО "Спілка підприємців "Жовтнева", що існував навпроти Ліцею №142.
Крім того, посилається на те, що апеляційним господарським судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 921/319/17- г/11, від 15.10.2019 у справі №813/8801/14, від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 18.12.2019 у справі №203/4180/15-ц, від 20.02.2020 у справі № 940/1655/18, від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19, від 22.10.2021 у справі № 826/11256/18, від 16.11.2021 у справі №910/11488/20, Суду від 10.10.2019 у справі № 569/1799/16-ц, від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20, від 27.01.2020 у справі № 459/274/17; від 28.08.2019 у справі № 336/3056/18, постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц; від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.
Скаржник просить Суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у цій справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
10. Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у своїй касаційній скарзі стверджує, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази стосовно того факту, що дії відповідачів здійснювались стосовно капітальної забудови та факту прийняття рішення про демонтаж капітальних, а не тимчасових, на думку скаржника, споруд.
Скаржник вважає, що апеляційним господарським судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19, від 16.11.2021 у справі №910/11488/20.
Скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у цій справі та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
11. Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві подано відзив на касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням її задовольнити, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
12. Комунальним підприємством "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано відзив на касаційну скаргу позивача з проханням залишити її без задоволення та подано клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача.
Провадження у Верховному Суді
13. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл", яка подана на рішення Господарського суду м. Києва від 28.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2023 по справі № 910/15931/19, розгляд справи призначено на 29.03.2023 року о 12:00 год.
14. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.03.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду м. Києва від 28.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2023 по справі № 910/15931/19, розгляд призначено на 29.03.2023 року о 12:00 год; об`єднано касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у справі № 910/15931/19 в одне касаційне провадження.
15. Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2023, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яка подана на рішення Господарського суду м. Києва від 28.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2023 по справі № 910/15931/19.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на 29 березня 2023 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
Об`єднано касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл", Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у справі № 910/15931/19 в одне касаційне провадження.
16. Ухвалою Верховного Суду від 29.03.2023 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 910/15931/19 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл, Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 до 19 квітня 2023 року о 12:50 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330
17. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2023 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 910/15931/19 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл, Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 до 24 травня 2023 року о 12:10 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги слід задовольнити частково, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного господарського суду, виходячи з такого.
19. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
20. Предметом касаційного розгляду у цій справі є правомірність винесення судами попередніх інстанцій рішень, якими частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Центр-Рітейл" про солідарне стягнення з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА) та КП "Київблагоустрій" 696 000,00 грн майнової шкоди, яка заподіяна спільними неподільними рішенням та діями Департаменту та КП "Київблагоустрій", внаслідок знищення належного позивачеві майна.
21. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди врахували встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили у справах №5011-47/1684-2012, №910/18559/19 та №826/11257/18 обставини, щодо правомірності набуття позивачем права власності на спірне майно, законності користування земельною ділянкою під ним, протиправності дій Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які стосувалися демонтажу нежитлової будівлі площею 218,1 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б, належної позивачу на праві власності, зробивши правильні висновки про преюдиційність встановлених обставин та відсутності підстав їх повторного доведення під час розгляду цієї справи.
22. Погоджуючись із такими висновками попередніх судових інстанцій та відхиляючи доводи касаційних скарг відповідача - 1 та відповідача - 3, які зводяться до незгоди скаржників із судовими рішеннями попередніх судових інстанцій, суд касаційної інстанції виходить з такого.
23. Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
24. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
25. За змістом статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
26. Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
27. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені в статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
28. Наведена норма встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктне (позадоговірне) зобов`язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних правовідносин. У деліктних зобов`язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.
29. Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди. За відсутності хоча б однієї з наведених складових цивільна відповідальність не настає.
30. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
31. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
32. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
33. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19, від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17.
34. Водночас, статті 1173, 1174, 1175 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади (органів місцевого самоврядування) та їх посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.
35. Наведеними нормами передбачено, що для застосування відповідальності органів державної влади (місцевого самоврядування) наявність їх вини не є обов`язковою.
36. Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади (органу місцевого самоврядування) до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
37. Неправомірність рішення і дій або бездіяльності органу державної влади може підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиціальне значення для справи про відшкодування шкоди.
38. Виходячи зі змісту норм Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, Положення про Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 №94, у спірних правовідносинах Департамент наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста Києва, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою у відповідності з пунктами 13.3.2, 13.3.3 Правил.
39. Відповідно до Статуту Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.02.2007 №167, метою діяльності Підприємства, зокрема, є здійснення заходів, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві, у тому числі, шляхом внесення приписів та складання протоколів про адміністративні правопорушення.
40. Згідно з пунктом 3.2.6. названого Статуту предметом діяльності Підприємства є демонтаж, перевезення та зберігання безхазяйного майна (кіосків, павільйонів, гаражів, рекламоносіїв, залишків будівельних матеріалів, автомобілів та ін.) та самовільно розміщених об`єктів, що порушують правила благоустрою міста.
41. Київська міська рада рішенням від 23.10.2013 №246/9734 "Про міський благоустрій" затвердила, зокрема, Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори Комунального підприємства "Київблагоустрій" наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою. Діяльність інспекторів контролює та координує головний інспектор з благоустрою міста Києва - начальник управління контролю за благоустроєм Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - головний інспектор). Організаційно-методичне керівництво діяльністю інспекторів та громадських інспекторів з благоустрою міста Києва здійснює Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
42. Відповідно до пункту 2 зазначеного Положення головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.
43. Згідно з пунктом 3 Положення головний інспектор та інспектори з благоустрою міста Києва: контролюють стан благоустрою міста Києва; здійснюють контроль за дотриманням Правил благоустрою міста Києва; здійснюють складання протоколів про порушення законодавства у сфері благоустрою; проводять рейди та перевірки; притягають винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою міста Києва; здійснюють профілактику правопорушень в сфері благоустрою міста Києва; виконують інші обов`язки відповідно до законодавства.
44. Відповідно до пункту 5 цього Положення вимоги головного інспектора та інспектора з благоустрою міста Києва у межах виконання їх повноважень є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій, фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності. Вимоги головного інспектора є обов`язковими для виконання інспекторами з благоустрою міста Києва.
45. Таким чином, Київською міською державною адміністрацією були делеговані Підприємству публічно-владні управлінські функції в частині забезпечення благоустрою міста Києва.
46. Отже, дії Департаменту та інспекторів КП "Київблагоустрій" у сфері благоустрою населеного пункту здійснюються ними як суб`єктами владних повноважень та у чітко визначеному порядку, зокрема інспектором Підприємства виноситься припис з вимогою про усунення порушень, у випадку подальшого невиконання якого Департаментом приймається рішення про демонтаж.
47. Виходячи із наведеного, суди попередніх інстанцій правильно визначили, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає саме норма статті 1173 Цивільного кодексу України та підлягають з`ясуванню обставини наявності протиправної поведінки відповідачів -1, -3, збитків та причинного зв`язку між протиправною поведінкою Департаменту та КП "Київблагоустрій" і збитками.
48. Під час розгляду цієї справи судами встановлено, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 23.02.2012 у справі №5011-47/1684-2012, яке є чинним, встановлено, що позивачем (ГО "СП "Жовтнева") згідно зі статтею 144 Господарського кодексу України, статтею 331 Цивільного кодексу України було набуто право власності на нежитлову будівлю по пров. Політехнічний, 2Б у Солом`янському районі міста Києва площею 218,1 кв.м. Також суд послався на долучені позивачем (ГО "СП "Жовтнева") до матеріалів справи: договори на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 31.12.1997, від 08.10.1999 та від 28.01.2000, укладені між Жовтневою РДА м. Києва та ПП Цимбал О.В., ПП Мамедовим Н.М. огли, ПП Єрмаковим М.О., щодо тимчасового користування на умовах оренди земельними ділянками, розташованими по вул. Політехнічний, 2Б та пров. Політехнічному, 2; довідку від 18.01.2012, згідно з якою вищезгадані особи є членами ГО "СП "Жовтнева", вкладами яких є належне зазначеним особам право тимчасового користування земельними ділянками згідно договорів від 31.12.1997, 08.10.1999, 28.01.2000; платіжні доручення про сплату позивачем земельного податку щодо зазначених вище земельних ділянок.