1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 31/101

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Когутенко М.Г. (адвокат),

відповідача - Перепелиця А.О. (адвокат),

третьої особи - Ербелідзе А.О. (адвокат),

офісу ГП - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 (у складі колегії суддів: Мальченко А.О. (головуючий), Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 (у складі колегії суддів: Паламар П.І. (головуючий), Борисенко І.І., Сташків Р.Б.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Укртрансгаз"

за участю Київської міської прокуратури

про визнання договору укладеним, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - Відповідач, ПАТ "Укрнафта") про зобов`язання укласти договір поставки природного газу у редакції, наведеній Позивачем у прохальній частині позовної заяви та зобов`язання вчинити дії щодо поставки природного газу власного видобутку, видобутого у 2010 році, у обсязі 1 670 210 018 куб. метрів.

1.2. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1729 "Про забезпечення споживачів природним газом", у ПАТ "Укрнафта" наявний обов`язок реалізувати АТ "НАК "Нафтогаз України" для потреб населення природний газ, видобутий ПАТ "Укрнафта" за ціною відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 27.07.2010 №889. Позивачем у лютому 2011 року листом надсилався підписаний ним зі своєї сторони проект договору поставки природного газу власного видобутку, видобутого у 2010 році, з визначеним обсягом та ціною за 1000 куб.м, у двох екземплярах, однак Відповідач, не вчинив дій, у відповідності до вимог частин третьої та четвертої статті 181 Господарського кодексу України, запропоновані умови договору не погодив, підписаного примірника договору поставки або протоколу розбіжностей до договору не надіслав.

1.3. У процесі розгляду справи Позивач змінив предмет позову в частині зобов`язання укласти договір, заявивши про визнання укладеним між ним та Відповідачем договору поставки природного газу у редакції, поданій АТ "НАК "Нафтогаз України" для підписання листом від 08.02.2011 №6-692/1.2-11.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - Третя особа, АТ "Укртрансгаз").

2.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі №31/101, відмовлено у задоволенні позову.

2.3. Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що між сторонами не було узгоджено такої істотної умови договору як його ціна, оскільки в проекті договору ціна газу була визначена у відповідності до постанови Національної комісії регулювання енергетики України від 27.07.2010 №889, яку визнано протиправною та скасовано з дати її прийняття постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2014 у справі №2а-10541/12/2670. Враховуючи ту обставину, що сторони договір не уклали, підстави для передачі Відповідачем природного газу на запропонованих Позивачем умовах продажу відсутні, відтак суди дійшли висновку про необґрунтованість та недоведеність Позивачем заявлених вимог.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційних скаргах АТ "НАК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз" просять скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.

3.2. У якості підстави для подання вказаних скарг заявники посилаються на необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду 14.03.2018 у справі №35/223, від 18.07.2018 у справі №5011-69/9686-2012, від 11.11.2020 у справі №5/77 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 25.05.2018 у справі №61/341 щодо застосування частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, частин першої - п`ятої статті 180 та частини другої статті 187 Господарського кодексу України.

3.3. ПАТ "Укрнафта" у відзиві на касаційні скарги просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4. Обставини встановлені судами

4.1. 08.02.2011 Позивач запропонував Відповідачу укласти договір поставки природного газу власного видобутку, видобутого у 2010 році, для потреб населення, надіславши останньому листом №6-692/1.2-11 два примірники підписаного зі свого боку договору.

4.2. Вказаний договір містить посилання на чинні на час здійснення Позивачем оферти законодавчі акти, зокрема, Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу", Закон України "Про нафту і газ", Закон України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Закон України від 28.01.2011 №2900-VI "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель щодо закупівель товарів та послуг у сфері природних монополій та суміжних ринків", постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1729 "Про забезпечення споживачів природним газом", наказ Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2001 №677 "Про затвердження нормативних актів з питань складання балансів та внутрішніх закупівель енергоресурсів".

4.3. За умовами пункту 1.1. проекту договору, Постачальник зобов`язується передати Покупцеві з ресурсів 2010 року у власність природний газ власного видобутку (далі-газ) для потреб населення, а Покупець - приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

4.4. У пункті 2.1 проекту договору зазначено, що Постачальник передає Покупцеві з ресурсів 2010 року природний газ в обсязі до 1 672 500 00 куб.м.

4.5. Згідно з пунктами 4.1., 4.2. проекту договору, ціна газу за 1 000 куб.м відповідно до постанови Національної комісії регулювання енергетики України від 27.07.2010 №889 становить: 458,00 грн (чотириста п`ятдесят вісім грн. 00 коп.) без ПДВ, крім того ПДВ - 91,60 грн (дев`яносто одна грн. 60 коп.), разом з ПДВ - 549,60 грн (п`ятсот сорок дев`ять грн. 60 коп.). Сторони домовились, що ціна на газ, що вказана в п. 4.1. цього договору, визначена на день його підписання і може бути змінена у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни, Сторони оформляють додаткову угоду до цього Договору і в разі необхідності здійснюють перерахунок за отриманий природний газ за новими цінами.

4.6. Договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2011 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного завершення Покупцем. (пункт 10.1. проекту договору).

4.7. Водночас, пунктами 6.1 та 6.2 проекту договору визначено, що сторони домовилися, що вони докладатимуть усіх зусиль з метою належного виконання договірних зобов`язань. У разі невиконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у порядку та в розмірах, передбачених цим договором ти чинним законодавством.

У випадку порушення термінів поставки/недопоставки місячного обсягу газу Постачальник сплачує на користь Покупця пеню у розмірі 0.1 відсотка вартості недопоставленого протягом місяця обсягу газу, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% (семи відсотків) вказаної вартості.

4.8. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилався на те, що Відповідач без достатніх правових підстав ухиляється від укладення вказаного договору. На переконання Позивача, з огляду на приписи статей 10, 22 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001 "Про забезпечення споживачів природним газом", укладання договору для сторін у справі є обов`язковим.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах та відзиві на них доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

5.2. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.3. Згідно з частиною першою статті 179 Господарського кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

5.4. Відповідно до частини третьої статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

5.5. Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативними актами щодо окремих видів договорів.

5.6. Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.7. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

5.8. Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

5.9. Положеннями статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

5.10. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (частина перша статті 641 Цивільного кодексу України).

5.11. Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.


................
Перейти до повного тексту