ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2023 року
м. Київ
справа № 1740/2460/18
касаційні провадження № К/9901/20959/20, № К/9901/21426/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Морган Феніче" та Головного управління ДПС у Рівненській області
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду 22 липня 2019 року (головуючий суддя - Недашківська К.М.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Судова-Хомюк Н.М.; судді: Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.)
у справі № 1740/2460/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морган Феніче"
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення про застосування штрафних санкцій,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Морган Феніче" (далі - ТОВ "Морган Феніче", позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування вимоги від 26 липня 2018 року № Ю-35 про сплату боргу (недоїмки) і рішення від 26 липня 2018 року № 0000581306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 22 липня 2019 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував вимогу від 26 липня 2018 року № Ю-35 в частині визначення суми недоїмки в розмірі 1547131,32 грн та рішення від 26 липня 2018 року № 0000581306 в частині застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 773565,66 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 липня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ТОВ "Морган Феніче" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог і прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати протиправними та скасувати вимогу від 26 липня 2018 року № Ю-35 в частині визначення суми недоїмки в розмірі 857325,62 грн та рішення від 26 липня 2018 року № 0000581306 в частині застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 608816,21 грн, а в іншій частині постановлені у справі судові рішення залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2464-VI) та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд ухвалою від 07 вересня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Крім того, ГУ ДПС у Рівненській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на безпідставності застосування позивачем понижуючого коефіцієнта ставки єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Верховний Суд ухвалою від 02 листопада 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
23 листопада 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права в частині задоволення позовних вимог.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Морган Феніче" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, валютного - за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, за результатами якої складено акт від 10 липня 2018 року № 1668/17-00-14-01/ 33426845 .
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7, частин п`ятої, шостої статті 8, частини другої статті 9, пункту 9-5 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 2401823,41 грн, у тому числі на суми заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок за ставкою 38,1%, - 2349329,15 грн, на суми винагород, нарахованих фізичним особам за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами за ставкою 34,7%, - 10524,17 грн, на суми допомоги у зв`язку з вагітністю і пологами та суми допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю за ставкою 33,2%, - 41970,09 грн.
Зокрема, встановлено, що у січні, березні - грудні 2015 року ТОВ "Морган Феніче" застосовувався понижуючий коефіцієнт по місяцях, відповідно: 0,796; 0,747; 0,615; 0,515; 0,757; 0,59; 0,671; 0,633; 0,606; 0,642; 0,686.
Позивачем здійснювалося донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (в тому числі до лікарняних, відпускних та допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами) в травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2015 року, але у жовтні 2015 року, листопаді 2015 року, грудні 2015 року ТОВ "Морган Феніче" здійснювало донарахування "додаткової бази нарахування єдиного внеску", яка сформувалася як сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою за звітний період.
При цьому контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ "Морган Феніче" за рахунок неправомірного застосування понижуючого коефіцієнта занижено єдиний внесок за жовтень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року на загальну суму 1546762,91 грн, у тому числі за ставкою 38,1% - на суму 1510786,50 грн, за ставкою 34,7% - на суму 5607,86 грн, за ставкою 33,2% - на суму 30368,55 грн.
Крім того, під час контрольного заходу виявлено заниження платником єдиного внеску на додаткову базу нарахування єдиного внеску до сум допомоги у зв`язку із вагітністю та пологами в загальному розмірі 2633,53 грн, у тому числі за ставкою 33,2% - на суму 368,41 грн, за ставкою 22% - на суму 2265,12 грн.
Також, ГУ ДПС у Рівненській області дійшло висновку про несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску за лютий 2018 року в розмірі 217666,85 грн, а саме при терміні сплати до 20 березня 2018 року фактично сплачено 21 березня 2018 року в сумі 1160,00 грн, 22 березня 2018 року в сумі 1935,00 грн, 23 березня 2018 року в сумі 214571,85 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято вимогу від 26 липня 2018 року № Ю-35 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 2404456,94 грн та рішення від 26 липня 2018 року № 0000581306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 1382381,21 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункти 1, 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI).
Згідно з частинами другою, восьмою статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
13 березня 2015 року набрав чинності Закон України від 02 березня 2015 року № 219-VIII "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці", яким доповнено розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI пунктом 9-5 та, відповідно, передбачено можливість застосування понижуючого коефіцієнта при обчисленні розміру єдиного внеску.