ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2023 року
м. Київ
справа № 240/5698/18
адміністративне провадження № К/9901/31861/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стародуба О.П.
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 (суддя - Семенюк М.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 (судді - Полотнянко Ю.П., Сапальова Т,В., Драчук Т.О.)
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У грудні 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління Держпраці у Житомирській області щодо проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 29.10.2018;
- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень № ЖТ3763/28/АВ/П від 29.10.2018;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ЖИ157/ЖТ3763/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.10.2018 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 223380,00 грн.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИН СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом від 25.09.2018 №11912/05-03 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надало відповідачу інформацію про те, що у страхувальника ОСОБА_1 кількість застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами перевищує численність штатних працівників. (а.с.104-105)
На підставі вказаного листа наказом начальника Управління Держпраці у Житомирській області від 25.10.2018 №1921 (а.с.106, 156) наказано провести в період 26.10.2018 та 29.10.2018 позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами) з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.
29.10.2018 інспектором праці управління Держпраці у Житомирській області на підставі направлення на проведення державного контролю, проведено інспекційне відідування з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, код КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
За результатами здійснення заходу державного контролю інспекційного відвідування, інспектором праці складено акт інспекційного відвідування №ЖТ3763/28/АВ від 29.10.2018, та винесено припис про усунення виявлених порушень №ЖТ3763/28/АВ/П від 29.10.2018, з визначенням строку усунення до 06.11.2018.
16.11.2018 начальник управління Держпраці у Житомирській області, розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 29.10.2018, керуючись ст. 259 КЗпП України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч. 3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ 17.07.2013 №509 та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ157/ЖТ3763/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, згідно якої на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 223 380,00 грн.
Не погоджуючись з приписом та постановою, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
В обґрунтування позовних вимог посилався на відсутність у відповідача правових підстав для проведення інспекційного відвідування, оскільки в акті інспектором не було зазначено підстав для його проведення (не вказано наказу, його номер чи направлення); наказ чи направлення, на підставі яких проводилось інспекційне відвідування перед інспекційним відвідування позивачу не надавались; між позивачем та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено не трудові договори, а саме цивільно-правові; копію акту, припису та постанови позивач отримав лише 23.11.2018.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2019, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що посадовими особами Управління Держпраці дотримано всіх процесуальних вимог щодо здійснення відвідування та інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 .
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суди дійшли висновку, що у правовідносинах між позивачем та громадянками ОСОБА_2, ОСОБА_3, як сторонами цивільно-правових угод, містяться ознаки характерні саме для трудових, а не цивільно-правових відносин, оскільки предметом цих угод є саме процес праці, а не кінцевий результат.
Суди визнали безпідставними доводи позивача про те, що відносини між позивачем та вищезазначеними особами відповідають ознакам саме цивільно-правового договору (трудові книжки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 йому не надавали, не входили до штату магазину та не підлягали жодним правилам внутрішнього розпорядку), оскільки, як вбачається із наданих під час проведення інспекційного відвідування письмових пояснень громадянки ОСОБА_2 від 29.10.2018 (а.с.112), вона з 01.05.2018 працює продавцем у позивача, режим роботи по 4 години в день з 9-00 до 13-00, з 13-00 до 17-00 працює ОСОБА_3 . Працюють вони по трудовій угоді. Тобто, найняті позивачем особи підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку та режиму роботи магазину, що є однією з основних ознак трудових відносин.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що допустивши до роботи вищезазначених осіб без належного оформлення трудових відносин, позивач порушив вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП, у зв`язку із чим його правомірно було притягнуто до відповідальності на підставі абз.2 ч. 2 ст. 265 КЗпП.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не забезпечено повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення судових рішень, які, на його думку, підлягають скасуванню.
Зокрема покликався на те, що:
- його не було повідомлено про проведення інспекційного відвідування, він не був присутнім під час його проведення, а приїхав до магазину вже після його завернення, що свідчить про незаконність проведення останнього;
- судами неправильного застосовано норми матеріального права, а саме не застосовано вимоги ст. 7 Закону №877-V, а застосовано норми №295;
- судами не враховано та не надано належної правової оцінки тим обставинам, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 виконували роботу на підставі цивільно-правових угод, а тому встановлені відповідачем порушення ним положень ч. 3 ст. 24 КЗпП України є безпідставними, а застосований штраф протиправним.
Крім того наголошував на тому, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 у справі №279/5148/18 задоволено його апеляційну скаргу, скасовано постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30.11.2018 про притягнення його до адміністративноївідповідальності за ч. 3 ст. 41 КупАП, а провадження у справі відносно нього закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУПАП у зв`язку з відстуністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судовірішення залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст. 259 КЗпП України).
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідач, Управління Держпраці у Житомирській області є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Спірні у цій справі правовідносини урегульовані, зокрема, статтею 259 КЗпП України, Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон №877-V), а також Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, який був чинним на момент призначення та проведення інспекційного відвідування.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон №877-V.
За змістом ч. 4 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
У спірних правовідносинах таким нормативно-правовим актом є Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), до якого відсилає ст. 259 КЗпП України, що визначає порядок проведення контролю за дотриманням законодавства про працю.
За правилами п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Згідно з п.п. 3 п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. (п.8 Порядку №295)
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. (п. 9 Порядку №295).
Пунктами 19-21, 23 Порядку №295 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень Управління Держпраці та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.
Відповідальність за порушення законодавства про працю регламентована положеннями ст. 265 КЗпП України, за правилами якої юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.