ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2023 року
м. Київ
справа № 420/3103/19
касаційне провадження № К/9901/22398/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року (головуючий суддя - Косцова І.П.; судді - Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.)
у справі № 420/3103/19
за позовом Приватного підприємства "Стандарт Ком"
до Головного управління ДФС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2019 року Приватне підприємство "Стандарт Ком" (далі - ПП "Стандарт Ком", позивач, платник, підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 жовтня 2017 року № 0080371212, від 05 вересня 2018 року № 0002121307, від 09 січня 2018 року № 0001091415, № 0001111415, № 0001071415, від 17 січня 2018 року № 0006271212, від 09 лютого 2018 року № 0023261212.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що висновки податкового органу про порушення підприємством вимог податкового законодавства є безпідставними, оскільки зроблені виключно на наявній у контролюючого органу інформації щодо контрагентів позивача та без дослідження первинної бухгалтерської документації.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ПП "Стандарт Ком" не надало вчасно до податкового органу витребувану у нього первинну документацію, а також не спростувало факту порушення терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 січня 2018 року № 0001091415, № 0001071415, № 0001111415, в цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року залишено без змін.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України. Разом з тим, суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, не надав належної правової оцінки доводам позивача про наявність у нього всіх первинних документів, які підтверджують реальність відображених у податковій звітності господарських операцій.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, ГУ ДПС в Одеській області посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
При цьому, зазначає, що судом апеляційної інстанції не було досліджено належним чином акт про ненадання документів від 15 грудня 2017 року № 6386/15-32-14-15-38154390, складений контролюючим органом, яким зафіксований факт ненадання первинної документації збоку ПП "Стандарт Ком" на запити відповідача від 28 листопада 2017 року та від 29 листопада 2017 року. Наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з контрагентами, відносно яких порушені кримінальні провадження.
Разом із касаційною скаргою відповідач заявив клопотання про заміну відповідача у справі - ГУ ДФС в Одеській області його правонаступником - ГУ ДПС в Одеській області, у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Ухвалою від 21 грудня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що з 25 травня 2017 року по 14 грудня 2017 року контролюючим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Стандарт Ком" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 21 грудня 2017 року № 818/15-32-14-15/38154390.
Відповідно до висновків названого акта перевірки податковим органом встановлені порушення платником, зокрема:
пунктів 44.1, 44.2, 44.3, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 8 032 380,00 грн;
пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 15 935 651,00 грн;
підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, статті 51, пункту 119.2 статті 119, пункту 176.2 статті 176 ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, а саме ненадання до контролюючого органу у встановлені законом строки податкової звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, та суми утриманого з них податку за 1 квартал 2016 року;
пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПК України, а саме незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених законодавством строків та ненадання контролюючому органу оригіналів документів.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивачем до перевірки не було надано первинних документів, які б підтверджували реальність господарських операцій з Приватним підприємством "Гарде-Плюс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Плаза", Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта Торг-ЛТД", Приватним підприємством "Пайола", Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет-71", Приватним підприємством "Демаркет", Приватним підприємством "Резерв-Торг", Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахус Трейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Олстар Інвестмент", Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастеркорп", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТФ Орхідея", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Смарт", Приватним підприємством "Орімі-Тейс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудмаркет", Приватним підприємством "Ентер-Сел", Товариством з обмеженою відповідальністю "Баркус", Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрекспосервіс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Маркет-Плюс", Приватним підприємством "Ком-Стор", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурсопт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгтраст", Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Енергоресурси", Товариством з обмеженою відповідальністю "Клевенс".
На підставі висновків названого акта перевірки контролюючим органом, зокрема, прийняті податкові повідомлення-рішення:
від 09 січня 2018 року № 0001091415, яким платнику збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 19 864 574,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 15 891 659,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 3 972 915,00 грн;
від 09 січня 2018 року № 0001111415 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510,00 грн,
від 09 січня 2018 року № 0001071415, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 9 340 934,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 8 032 380,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 308 554,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.3 статті 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг (пункт 198.3 статті 198 ПК України).
За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.