ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2023 року
м. Київ
справа № 160/14832/22
адміністративне провадження № К/990/14101/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Калашнікової О.В., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 160/14832/22
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року (суддя Озерянська С.І.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2023 року (суддя-доповідач - Чумак С.Ю., судді: Чабаненко С.В., Юрко І.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня по 12 серпня 2018 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078);
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3886,46 гривень у місяць за період з 01 березня 2018 року по 12 серпня 2018 року включно в сумі 20 622,69 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
В обґрунтування позову зазначено, що в період проходження ОСОБА_1 військової служби індексація його грошового забезпечення здійснювалася не у повному обсязі. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 160/18726/21 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008 року. Вимоги щодо виплати індексації за період з 01 березня по 12 серпня 2018 року визнано передчасними, оскільки на момент розгляду справи індексація за лютий 2018 року відповідачем не виплачена. Так, відповідачем у порушення абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 не виплачено індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 3 886,46 грн у місяць на загальну суму 20 936,74 грн.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2023 року, закрито провадження у справі № 160/14832/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України).
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, керувався тим, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/18726/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у названій справі, яка набрала законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня по 12 серпня 2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та зобов`язання нарахувати і виплатити на його користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення (4 463,15 грн) за період з 01 березня по 12 серпня 2018 року включно в сумі 24 043,42 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Звертаючись до суду з позовною заявою з аналогічними позовними вимогами, позивач зазначає, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року було відмовлено в задоволенні позовних за період з 01 березня по 12 серпня 2018 року, оскільки вони були заявлені передчасно.
Однак, суд першої інстанції установив, що у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 160/18726/21 жодного висновку про передчасність заявлених позивачем позовних вимог e цій частині судом зроблено не було. Отже, постановою суду, яка набрала законної сили, позивачу було відмовлено в задоволенні аналогічних позовних вимог.
Відтак, звертаючись до суду з даною позовною заявою, ОСОБА_1 заявляє позовні вимоги аналогічні тим, які вже були вирішені судом та за результатами розгляду яких наявне судове рішення, яке набрало законної сили. При цьому, зміна розміру щомісячної фіксованої індексації та її загальної суми за період з 01 березня по 12 серпня 2018 року не змінює предмету та підстав подання такого позову та не свідчить про наявність нового спору.
За таких обставин і міркувань Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки є така, що набрала законної сили, постанова суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Третій апеляційний адміністративний, у свою чергу, у повній мірі погодився з мотивами постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали та з висновком про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
19 квітня 2023 року на адресу Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2023 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги касаційної скарги ґрунтуються на доводах заявника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме, пункту 4 частини першої статті 238 КАС України. Зазначено, що підставою для застосування судами попередніх інстанцій цієї норми процесуального закону слугувала постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 160/18726/21, яка набрала законної сили, щодо спору між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня по 12 серпня 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року. Водночас, закриття провадження у справі на підставі цієї норми можливе лише за умови, якщо рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, тобто повинні збігатися сторони, предмет і підстави позовів. Між тим, предмети позовів у справах №160/18726/21 і цій справі є різними, а тому справа № 160/14832/22 підлягає розгляду по суті позовних вимог.
Ухвалою від 02 травня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.
Ухвалою від 08 червня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
IV. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються. Позиція Верховного Суду
Згідно з ухвалою від 02 травня 2023 року, касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій пункту 4 частини першої статті 238 КАС України при постановленні ухвали суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою апеляційної інстанції, про закриття провадження у справі, що відповідає підставам касаційного оскарження.
Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права у межах, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.