1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року

м. Київ

справа №820/5161/16

касаційне провадження № К/9901/36580/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 (головуючий суддя - Тацій Л.В., судді - Григоров А.М., Подобайло З.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд" до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Променергобуд" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулося до суду з позовом до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.11.2015 №0000031502.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що платником подано податкову декларацію з податку на додану вартість у відповідності до вимог абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Декларування платником сум від`ємного значення податку в рахунок зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 23.1) та до бюджетного відшкодування на його рахунок у банку (рядок 23.2) здійснюється в межах реєстраційної суми, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України. Позивачем до рядку 23 декларації внесено суму від`ємного значення у розмірі 64652,00 грн, яка не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 ПК України на момент подання податкової декларації, відтак оскаржуване додаткове повідомлення-рішення є безпідставним та підлягає скасуванню.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 02.02.2017 позов задовольнив, скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 04.11.2015 №0000031502.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що для розрахунку суми бюджетного відшкодування у серпні 2015 року платником правомірно включено суми від`ємного значення, сформовані у попередніх періодах відповідно до положень пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.04.2017 скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач дійшов правомірного висновку про те, що платник в декларації за серпень 2015 року задекларував суму бюджетного відшкодування за рахунок платника у банку в розмірі 64652,00 грн, яка відображена у рядку 23.2 декларації, проте, станом на 21.09.2015 за даними системи електронного адміністрування ПДВ значення суми податку, на яку підприємство позивача мало право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, склала 8897,49 грн, у зв`язку з чим позивачем порушено вимоги пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого платником завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2015 року на загальну суму ПДВ у розмірі 55755,00 грн, що свідчить про правомірність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу, у якій просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції надано не правильну оцінку встановленим фактичним обставинам у справі, оскільки сума від`ємного значення за серпень 2015 року підтверджена актом перевірки. Вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що станом на 21.09.2015 згідно даних системи електронного адміністрування ПДВ значення суми податку, на яку підприємство позивача мало право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України, склала 8897,49 грн.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.07.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача.

Відповідач відзив (заперечення) на касаційну скаргу до суду не надав, що не перешкоджає її розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.10.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 10.04.2023 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у спрві матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження з 11.04.2023.

Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір між сторонами, суди установили, що відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України, в порядку вимог статті 76 розділу ІІ ПК України, відповідачем проведено камеральну перевірку Товариства з питань правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2015 року, за результатами якої складено акт від 19.10.2015 №721/20-31-15-01-10/23760015 (далі - акт перевірки).

В акті перевірки відповідач зазначив про порушення платником, зокрема, приспів пункту 200.4 статті 200 ПК України, абзацу 6 підпункту 5 пункту ІІІ розділу V Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період серпень 2015 року на загальну суму ПДВ у розмірі 55755,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2015 №0000031502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 55755,00 грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 13938,75 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 13.01.2016 №3180/10/20-40-10-04-14 прийняте Інспекцією податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Фактичною підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення слугували висновки акту перевірки про декларування платником в декларації за серпень 2015 року суму бюджетного відшкодування за рахунок платника у банку в розмірі 64652,00 грн, яка відображена у рядку 23.2 декларації, проте, станом на 21.09.2015 за даними системи електронного адміністрування ПДВ значення суми податку, на яку підприємство позивача мало право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України, склала 8897,49 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань і податкового кредиту отримано податкове значення та заповнено рядок 19 декларації у сумі 64652,00 грн, сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19+рядок 21), відображено у рядку 22 у сумі 64652,00 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.


................
Перейти до повного тексту