1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

07 червня 2023 року

м. Київ

справа № 200/12288/19

провадження № 61-11030св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідач - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,

третя особа - Акціонерне товариство "УкрСиббанк",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 жовтня 2021 року у складі судді Кондрашова І. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просили зняти арешти, накладені на майно ОСОБА_2, та вилучити відповідні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що 14 березня 2007 року ОСОБА_2 уклав із акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", кредитний договір, за яким отримав кредит у розмірі 1 000 000,00 доларів США зі сплатою 12,50 % річних та терміном повернення до 13 березня 2028 року.

Кредитний договір забезпечений договором іпотеки, предметом якого є домоволодіння, загальною площею 478 кв. м, житловою площею 98,3 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1 .

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2014 року, ухвленим у справі № 200/3923/13-ц, із ОСОБА_2 на користь АКІБ "УкрСиббанк" стягнуто заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 6 487 692,30 грн.

17 липня 2015 року на підставі виконавчого листа № 200/3923/13-ц, виданого 03 липня 2015 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 6 487 692,30 грн, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Соловей О.О. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 та винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника, а також оголошено заборону на його відчуження, в межах суми стягнення.

30 травня 2016 року виконавчий документ повернуто стягувачеві, у зв`язку з неможливістю звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці. Питання про знаття арештів не вирішувалось.

04 серпня 2016 року державний виконавець відкрив виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 відносно боржника ОСОБА_2 та 20 квітня 2017 року - виніс постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, а саме: домоволодіння по АДРЕСА_1 . У цей же день винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу, у зв`язку із неможливістю звернути стягнення на предмет іпотеки, оскільки в приміщенні зареєстровані малолітні діти. Питання про зняття арештів виконавець не вирішував.

Зазначали, що 29 травня 2019 року між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Фінстрим" укладено договір факторингу № 290519/1Д, відповідно до якого АТ "УкрСиббанк" зобов`язалося передати фактору ТОВ "Фінстрим" право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором від 14 березня 2007 року на загальну суму 757 889,03 доларів США (основний борг) та 779 146,05 доларів США (проценти), а ТОВ "Фінстрим" зобов`язалося прийняти права вимоги та в їх оплату надати кошти в розпорядження банку.

29 травня 2019 року між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Фінстрим" укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого АТ "УкрСиббанк" передало ТОВ "Фінстрим" права вимоги до боржника ОСОБА_2 за договором іпотеки від 14 березня 2007 року.

29 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Фінстрим" укладений договір комісії на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитним договором та договором забезпечення, за умовами якого ТОВ "Фінстрим" зобов`язалося за дорученням ОСОБА_1 за комісійну винагороду вчинити за рахунок комітента від свого імені правочини з первісним кредитором щодо набуття права вимоги до позичальника за кредитним договором, а також до іпотекодавця за договором забезпечення за ціною, не більше узгодженої сторонами, що становить 3 960 925,05 грн, у строк до 29 травня 2019 року включно.

На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала на зберігання оригінали договорів кредиту та іпотеки від 14 березня 2007 року, розрахунків заборгованості, інших документів, а отже стала новим кредитором ОСОБА_2 .

Позивачі вважають, що, у зв`язку з укладанням договору комісії та передачі ОСОБА_1 усіх оригіналів документів, відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" є підстави для зняття арештів, що були накладені на майно боржника на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 17 липня 2015 року ВП № НОМЕР_1, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04 серпня 2016 року ВП № НОМЕР_2.

Посилаючись на наведене, просили позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для зняття арештів, оскільки позивачами не надано належних та допустимих доказів виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2014 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_1 не набула правового статусу кредитора за договором споживчого кредиту від 14 березня 2017 року, не є власником іпотечного майна, а тому не має права вимагати зняття арештів з майна.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

03 листопада 2022 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Келембет І. М. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 січня 2021 року в справі № 922/5723/14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні справи.

АТ "УкрСиббанк" не має фінансових та майнових претензій до ОСОБА_2 з приводу виконання умов кредитного та іпотечного договорів від 14 березня 2007 року. Крім того, станом на 01 листопада 2022 року іпотека та обтяження за договором іпотеки від 14 березня 2007 року припинено.

Доводи інших учасників справи

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 200/12288/19 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - Акціонерне товариство "УкрСиббанк", про зняття арешту з майна.

Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року справу № 200/12288/19 призначено до судового розгляду.

Обставини справи, встановлені судами

Суди попередніх інстанцій установили, що 14 березня 2007 року ОСОБА_2 уклав із АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", договір споживчого кредиту, за умовами якого отримав кредит у розмірі 1 000 000,00 доларів США зі сплатою 12,50 % річних та терміном повернення до 13 березня 2028 року.

Кредитний договір забезпечений договором іпотеки, предметом якого є домоволодіння, загальною площею 478 кв. м, житловою площею 98,3 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1 .

У зв`язку із посвідченням договору іпотеки нотаріус наклав заборону на нерухоме майно, яке виступає предметом іпотеки, що підтверджено Інформаційною довідкою від 29 травня 2019 року.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2014 року у справі № 200/3923/13-ц задоволено позов АКІБ "УкрСиббанк" та стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 6 487 692,30 грн та судовий збір 3 441,00 грн.

17 липня 2015 року на підставі виконавчого листа № 200/3923/13-ц, виданого 03 липня 2015 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрив виконавчі провадження ВП № № НОМЕР_1 НОМЕР_2, в рамках яких наклав арешт на все майно ОСОБА_2 й оголосив заборону на його відчуження. Відповідні обтяження зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження від 20 квітня 2017 року № 20058110 та від 21 липня 2015 року № 10496372).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 30 травня 2016 року виконавчий лист № 200/3923/13-ц повернуто стягувачу ПАТ "УкрСиббанк".

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 20 квітня 2017 року виконавчий лист № 200/3923/13-ц повторно повернуто стягувачу.

Підставою повернення виконавчих листів слугувало те, що державний виконавець не виявив за боржником рухомого та іншого майна, на яке б можна було звернути стягнення, а звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, є неможливим, оскільки в будинку зареєстровані діти й органи опіки та піклування не надали дозвіл на реалізацію цього нерухомого майна.

29 травня 2019 року між ОСОБА_1 (комітент) та ТОВ "Фінстрим" (комісіонер) укладено договір комісії на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитним договором та договором забезпечення, відповідно до пункту 2.1 якого комісіонер за дорученням комітента зобов`язується за комісійну винагороду вчинити за рахунок комітента від свого імені правочини з первісним кредитором щодо набуття права вимоги до позичальника за кредитним договором, а також до іпотекодавця за договором забезпечення за ціною, не більше узгодженої сторонами, що становить 3 960 925,05 грн.

За актом приймання-передачі документів за договором комісії ОСОБА_1 отримала оригінали договору про надання споживчого кредиту, додаткової угоди, договору іпотеки, матеріали кредитної справи, оригінали процесуальних документів.

Згідно з актом приймання-передачі прав вимоги від 29 травня 2019 року ОСОБА_1 набула право вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 14 березня 2007 року № 11127738000 до боржника ОСОБА_2

29 травня 2019 року ТОВ "Фінстрим" на адресу ОСОБА_2 направило повідомлення про те, що всі права вимоги АТ "УкрСиббанк" до боржника відступлені ОСОБА_1

25 липня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 26 липня 2019 року із заявами про зняття арешту з майна, на які отримали відмову через відсутність підстав для його зняття.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження оскаржених у цій справі судових рішень є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 січня 2021 року в справі № 922/5723/14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


................
Перейти до повного тексту