Постанова
Іменем України
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 344/7436/19
провадження № 61-387 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 вересня 2022 року у складі судді Шамотайла О. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду
від 29 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Баркова В. М., Девляшевського В. А., Луганської В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 10 червня 1992 року
між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 травня 2019 року (справа № 344/5153/19).
За час перебування у шлюбі ними, як подружжям, за спільні кошти набуто рухоме і нерухоме майно, зокрема:
- транспортні засоби: "Fiat Ducato", 1995 року випуску, номерний
знак НОМЕР_1, вартістю 48 830,00 грн; "Mazda 5", 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, вартістю 207 400,00 грн; "Toyota Highlander", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, вартістю 764 700,00 грн;
- земельні ділянки: площею 0,1 га, кадастровий номер 2610196601:13:007:0125, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 220 000,00 грн; площею 0,1624 га, кадастровий номер 2610196601:13:001:0090, яка розташована в
АДРЕСА_1, вартістю 420 000,00 грн; НОМЕР_4, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0068, яка розташована
в селі Угорники, масив "Під горби", вартістю 164 800,00 грн; НОМЕР_5,
площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0070,
яка розташована в селі Угорники, масив "Під горби", вартістю 164 800,00 грн; площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0125,
яка розташована в селі Угорники, вартістю 164 800,00 грн; площею 0,1277 га, кадастровий номер 2610100000:20:007:0056, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 478 800,00 грн;
- нежитлове приміщення (цех), площею 407,3 кв. м,
по АДРЕСА_2, вартістю 1 098 900,00 грн.
Позивач посилалася на відповідні норми СК України й вважала, що вказане рухоме й нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя,
так як набуто подружжям у зареєстрованому шлюбі та за спільні кошти.
Крім того, за час перебування у шлюбі вона та ОСОБА_2 за спільні кошти покращили технічний стан житлового будинку, розташованого
по
АДРЕСА_1 на загальну суму 811 091,00 грн, а саме: проведено будівельні роботи по зведенню третього поверху будинку, встановленню нового даху з металочерепиці, утепленню будинку, проведено оздоблювальні роботи фасаду, встановлено нові металопластикові вікна
та дахові вікна, проведено перепланування та часткову реконструкцію мезоніну, де облаштовано житлові та допоміжні приміщення.
Уважала, що вона має право на компенсацію половини вартості здійснених покращень - 405 544,50 грн. При цьому ОСОБА_2 відчужив
без її згоди транспортний засіб "Toyota Highlander", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, вартістю 764 700,00 грн, що слід врахувати
при поділі майна подружжя.
З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати спільною власністю подружжя вищевказане майно (транспортні засоби, земельні ділянки, нежитлове приміщення, а також кошторисну вартість будівельних матеріалів та робіт, проведених у спірному житловому будинку), набуте за час спільного проживання в шлюбі ОСОБА_1
та ОСОБА_2 ;
- визнати за нею право власності на: нежитлове приміщення (цех),
площею 407,3 кв. м, вартістю 1 098 900,00 грн; земельну ділянку,
площею 0,1277 га, кадастровий номер 2610100000:20:007:0056,
вартістю 478 800 грн; земельну ділянку, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0125, вартістю 164 800,00 грн.
- залишити за ОСОБА_2 право власності на: вищевказані транспортні засоби (вартістю: 48 830,00 грн, 764 700,00 грн, 207 400,00 грн); земельну ділянку № НОМЕР_4, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0068, вартістю 164 800,00 грн; земельну ділянку № НОМЕР_5, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0070, вартістю 164 800,00 грн; земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 2610196601:13:007:0125, вартістю 220 000,00 грн; земельну ділянку,
площею 0,1624 га, кадастровий номер 2610196601:13:001:0090,
вартістю 420 000,00 грн;
- врахувати кошторисну вартість будівельних матеріалів та будівельних робіт по реконструкції житлового будинку по
АДРЕСА_1 у розмірі 811 091,00 грн;
- вирішити питання компенсації вартості частки майна стороні, яка отримає за рішенням суду майно меншої вартості.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 06 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Проведено наступний розподіл спільного майна :
1) визнано за ОСОБА_1 право власності на майно та належну компенсацію у загальній сумі 1 732 891,00 грн, зокрема :
- земельну ділянку, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0125, яка знаходиться за адресою: село Угорники, вартістю 164 800,00 грн;
- земельну ділянку № НОМЕР_4, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0068, яка знаходиться за адресою: село Угорники, массив "Під горби", вартістю 164 800,00 грн;
- земельну ділянку № НОМЕР_5, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0070, яка знаходиться за адресою: село Угорники,
масив "Під горби", вартістю 164 800,00 грн;
- земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 2610196601:13:007:0125, яка знаходиться за адресою: село Угорники,
масив "Нивки", вартістю 220 000,00 грн;
- транспортний засіб "Mazda 5", 2007 року випуску, номерний знак
НОМЕР_2, вартістю 207 400,00 грн;
- враховано кошторисну вартість будівельних матеріалів та будівельних робіт по реконструкції житлового будинку по
АДРЕСА_1 у розмірі 811 091,00 грн, яку слід стягнути
з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ;
2) визнано за ОСОБА_2 право власності на майно на загальну
на суму 1 625 730,00 грн, зокрема :
- нежитлове приміщення (цех), площею 407,3 кв. м, розташоване
за адресою:
АДРЕСА_2, вартістю 1 098 900,00 грн;
- земельну ділянку, площею 0,1277 га, кадастровий номер 2610100000:20:007:0056, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 478 800,00 грн;
- транспортний засіб "Fiat Ducato", 1995 року випуску, номерний
знак НОМЕР_1, вартістю 48 830,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 53 580,50 грн за відхилення від рівності часток у спільно нажитому майні подружжя.
У решті вимог позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 документально підтверджені витрати по оплаті судового збору у розмірі 9 989, 20 грн
та витрати, понесені при розгляді справи, у розмірі 19 200,00 грн (оплата
за проведення експертизи та проведення оцінки земельних ділянок).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 документально підтверджені витрати по оплаті послуг з надання правничої допомоги
у розмірі 8 200,00 грн.
Скасовано з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі
№ 344/7436/19 заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду першої інстанції від 26 квітня 2019 року.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір, надав оцінку поданим сторонам доказам, висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 15 листопада 2019 року № 1421/1930/1931/19-28, складеного експертом Івано-Франківського відділення КНДІСЕ
на виконання ухвали суду першої інстанції від 22 липня 2019 року
(далі - висновок судової будівельно-технічної експертизи від 15 листопада 2019 року № 1421/1930/1931/19-28), застосував відповідні норми
СК України, ЦК України, КпШС України, врахував судову практику Верховного Суду, роз`яснення, надані судам у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вказав про те, що спірне майно, за виключенням транспортного засобу "Toyota Highlander", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3,
та земельної ділянки, площею 0,1624 га, кадастровий номер 2610196601:13:001:0090, є спільною сумісною власністю подружжя
й підлягає поділу між сторонами.
Позивачем помилково включено вищевказаний транспортний засіб
до складу спірного майна, що підлягало поділу, так як він відчужений
і перереєстрований на іншу особу 01 березня 2019 року, тобто за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі. Зазначена вище земельна ділянка набута відповідачем у власність на підставі договору дарування домоволодіння від 19 жовтня 2004 року, тому вона є його приватною власністю.
Районний суд уважав, що визначений ним розподіл спільного майна
є справедливим, співмірним, відповідає інтересам сторін, він ураховує загальну вартість спільного майна, компенсацію відповідачу грошової суми за присудження позивачу майна більшої вартості.
При цьому суд першої інстанції зазначив про те, що сторонами суду
не надано оригіналів розписок, що підтвердили б наявність боргових зобов`язань, які слід урахувати при поділі майна подружжя.
Суд першої інстанції, пославшись на статтю 141 ЦПК України, вказав про те, що судові витрати є доведеними і покладено на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 29 листопада
2022 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 06 вересня 2022 року
у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1
та ОСОБА_2 :
- транспортний засіб "Mazda 5", 2007 року випуску, номерний знак
НОМЕР_2, вартістю 207 400,00 грн;
- транспортний засіб "Toyota Highlander", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, вартістю 764 700,00 грн;
- земельну ділянку № НОМЕР_4, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0068, яка розташована за адресою: село Угорники,
масив "Під горби", вартістю 164 800,00 грн;
- земельну ділянку № НОМЕР_5, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0070, яка розташована за адресою: село Угорники,
масив "Під горби", вартістю 164 800,00 грн;
- земельну ділянку, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0125, яка розташована за адресою: село Угорники, вартістю 164 800,00 грн;
- земельну ділянку, площею 0,1277 га, кадастровий номер 2610100000:20:007:0056, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 478 800,00 грн;
- нежитлове приміщення (цех), площею 407,3 кв. м, по
АДРЕСА_2, вартістю
1 098 900,00 грн.
Визнано за ОСОБА_1 у порядку поділу спільного майна подружжя право власності на:
- земельну ділянку, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0125, яка розташована за адресою: село Угорники, вартістю 164 800,00 грн;
- земельну ділянку № НОМЕР_4, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0068, яка розташована за адресою: село Угорники,
масив "Під горби", вартістю 164 800,00 грн;
- на земельну ділянку № НОМЕР_5, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0070, яка розташована за адресою: село Угорники,
масив "Під горби", вартістю 164 800,00 грн.
Визнано за ОСОБА_2 у порядку поділу спільного майна подружжя право власності на:
- земельну ділянку, площею 0,1277 га, кадастровий номер 2610100000:20:007:0056, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 478 800,00 грн;
- нежитлове приміщення (цех), площею 407,3 кв. м, по
АДРЕСА_2, вартістю
1 098 900,00 грн;
- транспортний засіб "Mazda 5", 2007 року випуску, номерний знак
НОМЕР_2, вартістю 207 400,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від рівності часток у спільному майні подружжя у розмірі 1 290 700,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля "Toyota Highlander", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, у розмірі 382 350,00 грн, а також 1/2 частину кошторисної вартості будівельних робіт та матеріалів по реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1 у розмірі 405 545,50 грн, а разом - 787 895,50 грн.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги
7 203,75 грн.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що районний суд зробив помилкові висновки про те, що транспортний засіб "Toyota Highlander",
2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, не підлягає поділу
між сторонами, а земельна ділянка, площею 0,1 га, кадастровий номер 2610196601:13:007:0125, яка приватизована відповідачем у липні 2006 року
і є його особистою власністю, є спільним майном подружжя і підлягає поділу між ними.
Транспортний засіб "Toyota Highlander" було набуто за час шлюбу і продано ОСОБА_2 до розірвання шлюбу з ОСОБА_1 . Відповідач
не довів, що відчужив транспортний засіб за згодою позивача,
а отримані від продажу гроші було використано в інтересах сім`ї. Тому
з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля "Toyota Highlander"
у розмірі 382 350,00 грн. А вищевказана земельна ділянка приватизована відповідачем на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування від 11 липня 2006 року, тому є його особистою власністю.
Із цих підстав, з урахуванням необхідності ухвалення нового судового рішення, апеляційний суд указав, що необхідно визначити майно,
яке належить сторонам на праві спільної сумісної власності, а відтак доводами апеляційної скарги в цій частині суд не обмежений.
Апеляційний суд, ураховуючи доводи сторін, указав, що транспортний засіб "Fiat Ducato", 1995 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, було продано
під час спільного подружнього життя сторін. ОСОБА_1
не посилалася на те, що цей автомобіль продано без її згоди, а отримані
від продажу гроші були використано не в інтересах сім`ї. Тому позовні вимоги про визнання цього транспортного засобу спільним сумісним майном та його поділ задоволенню не підлягали.
Щодо визнання іншого майна спільною сумісною власністю подружжя відповідач не заперечував, як не заперечував проти визначеної судом його вартості, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 у частині визнання спільною сумісною власністю подружжя інших транспортних засобів, земельних ділянок: № НОМЕР_4, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0068; НОМЕР_5, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0070; площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0125; площею 0,1277 га кадастровий номер 2610100000:20:007:0056, а також нежитлового приміщення (цеху) підлягали задоволенню.
Апеляційний суд урахував пояснення сторін, які стосуються здійснення ними підприємницької діяльності, види підприємницької діяльності, якими займаються сторони й відхилив доводи ОСОБА_1 про можливість здійснення її підприємницької діяльності разом із підприємницькою діяльністю відповідача в одному приміщенні, яке для цього
не пристосоване, а тому вважав за необхідне визнати за ОСОБА_2 право власності на це нежитлове приміщення (цех), площею 407,3 кв. м,
разом із земельною ділянкою, на якій воно розташоване, площею 0,1277 га, кадастровий номер 2610100000:20:007:0056.
При цьому за відповідачем в порядку поділу спільного майна подружжя необхідно визнати право власності на транспортний засіб "Mazda 5", який знаходиться в його користуванні.
Право власності на земельні ділянки: площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0125; НОМЕР_4, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0068; НОМЕР_5, площею 0,0763 га, кадастровий номер 2610196601:16:008:0070, необхідно визнати за ОСОБА_1, стягнувши
з відповідача на її користь грошову компенсацію за відхилення від рівності часток у спільному майні подружжя в розмірі 1 290 700,00 грн.
Крім того, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 1/2 частину кошторисної вартості будівельних робіт та матеріалів по реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1 у розмірі 405 545,00 грн.
В іншій частині апеляційний суд залишив без змін рішення районного суду.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та позовних вимог ОСОБА_1, суд стягнув
з відповідача на користь останньої судовий збір за поданя апеляційної скарги в розмірі 50 % від сплаченої суми (7 203,75 грн).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову
у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права
без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду; суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
ОСОБА_1 судові рішення судів попередніх інстанцій у касаційному порядку не оскаржила.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, надано строк на усунення її недоліків.
У наданий судом строк заявник надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2023 року клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено заявнику строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано дану цивільну справу із суду першої інстанції. Клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень задоволено. Зупинено виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Надіслано учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року справу призначено
до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не врахували відповідну судову практику Верховного Суду та доводи відповідача. Суди безпідставно врахували надані позивачем докази на підтвердження вартості спірного майна,
так як вони не встановлюють дійсну вартість майна, їх складено
з порушенням вимог законодавства. У відповідних висновках не зазначено, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Тобто вони не є належними та допустимими доказами у справі.
Вважає помилковими висновки апеляційного суду про те, що транспортний засіб "Toyota Highlander", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, підлягає поділу між сторонами, оскільки позивачем не доведено, що кошти від його продажу використано відповідачем не в інтересах сім`ї,
як і не доведено його вартість.
Суд апеляційної інстанції помилково визнав за відповідачем право власності на транспортний засіб "Mazda 5", так як автомобіль знаходиться
в користуванні сина сторін у справі, тому його слід було виділити у власність позивачці, щоб не збільшувати безпідставно розмір компенсації, який він повинен сплатити ОСОБА_1 . Вважає, що суд обрав такий спосіб поділу спірного майна, за якого безпідставно збільшено його частку
у спірному майні, як і розмір грошової компенсації, який йому слід сплатити колишній дружині за відхилення від рівності часток.
Крім того, стягуючи з нього на користь ОСОБА_1 1/2 частину кошторисної вартості будівельних робіт та матеріалів по реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1 у розмірі
405 545,00 грн, суд не врахував, що вказаний будинок є його особистою приватною власністю, так як набутий ним у власність на підставі відповідного договору дарування від 19 жовтня 2004 року, у будинку
не проводилися роботи по його реконструкції, перебудови чи добудови,
його стан з 2004 року не змінювався. Проведені в ході проживання у ньому ремонтні роботи не призвели до істотного збільшення вартості будинку.
Судом апеляційної інстанції стягнуто з нього на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від рівності часток у спільному майні подружжя у розмірі 1 290 700,00 грн. Проте, суд зробив помилкові розрахунки у цій частині. За розрахунками апеляційного суду вартість майна, яке ділиться між сторонами, складає 2 279 500,00 грн (494 400,00 грн (загальна вартість майна позивачки) + 1 785 100,00 грн (загальна вартість його майна)). Виходячи із загальної вартості майна, вартість 1/2 частини спільного майна складає 1 139 750,00 грн. Різниця між вартістю майна сторін складає 1 290 700,00 грн, яку і стягнуто з нього на користь позивача.
Разом із цим, за такими розрахунками, вартість майна позивачки становитиме 1 785 100,00 грн (1 290 700,00 грн + 494 400,00 грн), а вартість його майна 494 400,00 грн (1 785 100,00 грн - 1 290 700,00 грн). Тобто суд фактично змінив місцями вартість майна сторін. Апеляційний суд помилково виходив із розрахунків, що різниця становить 1 290 700,00 грн. Указану суму слід було розділити між сторонами порівну -
по 645 350,00 грн, кожному із сторін. Лише при таких розрахунках вартість часток сторін буде рівною.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, в якому вказується, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду України
та Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з 10 червня 1992 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а. с. 27, т. 1), який розірвано рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 травня 2019 року (справа № 344/5153/19).
Вартість нерухомого майна, яке є предметом позову, визначена на підставі висновків оцінювача про вартість майна, підготовлених суб`єктом оціночної діяльності-приватним підприємцем ОСОБА_4 у відповідь
на адвокатський запит (а. с. 28-50, т. 1).
Вартість рухомого майна, яке є предметом позову, визначена суб`єктом оціночної діяльності-приватним підприємцем ОСОБА_5 згідно
з бюлетнем автотоварознавця № 105/2019 та мережі Інтернет (а. с. 68, т. 1).
ОСОБА_2 виклав власні аргументи щодо запропонованого ОСОБА_1 варіанту поділу спільного майна у відзиві на позовну заяву (а. с. 95-97, т. 1), до якого додав, у тому числі, копії договорів дарування, купівлі-продажу майна, акт про пожежу (а. с. 98-119, т. 1).
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи
від 15 листопада 2019 року № 1421/1930/1931/19-28 (а. с. 141-162, т. 1), складеного експертом Івано-Франківського відділення КНДІСЕ
на виконання ухвали суду першої інстанції від 22 липня 2019 року, ймовірна вартість (вартість заміщення виходячи з принципу корисності) житлового будинку, площею 349,8 кв. м, по АДРЕСА_1 станом
на 2004 рік, виходячи з даних технічного паспорту на садибний
(індивідуальний) житловий будинок, становить 359 594,00 грн (без ПДВ).
Зазначено, що отриманий результат ретроспективної оцінки є відносним, оскільки дійсний тільки для варіанту вихідних припущень, який був використаний експертом при проведенні дослідження.
Кошторисна вартість будівельних матеріалів, що були використані для добудови (будівництва) третього (мансардного) поверху, встановлення каміну, облаштуванню ванної кімнати на третьому поверсі, утепленню
та облаштування дахового приміщення так і фасаду цілого житлового будинку по АДРЕСА_1, облаштуванню гардеробної кімнати, заміни покриття даху на металочерепицю, заміна вікон у цілому будинку на металопластикові, облаштування мансардних вікон, а також проведення ремонтних та оздоблювальних робіт на мансардному поверсі (встановлення підлоги з паркету, оздоблення деревом, гіпсокартону
та інших робіт) на мансардному поверсі станом на вересень 2019 року становить 322 825,00 грн.
Кошторисна вартість будівельних робіт проведених у житловому будинку
по АДРЕСА_1 в період часу з 2004 року по даний час - вересень 2019 року, зокрема: встановлення каміну, облаштуванню ванної кімнати на третьому поверсі, утепленню та облаштування дахового приміщення так і фасаду цілого житлового будинку, облаштуванню гардеробної кімнати, заміни покриття даху на металочерепицю, заміна вікон у цілому будинку на металопластикові, облаштування мансардних вікон,
а також проведення ремонтних та оздоблювальних робіт на мансардному поверсі (встановлення підлоги з паркету, оздоблення деревом, гіпсокартону та інших робіт) на мансардному поверсі становить 488 266,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених
частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права,
які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411,
частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного
у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції у повній мірі не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси
у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон
або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи,
яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги
такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту,
який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
У справі, яка переглядається Верховним Судом, спір стосується поділу спільного майна подружжя.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи,
які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Положеннями статті 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один
із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17
та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року
у справі № 372/504/17-ц, провадження № 14-325цс18.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені
в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте
у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу
є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність
у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту
(постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року
у справі № 916/1415/19, провадження № 12-80гс20 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, провадження № 14-67цс20 (пункт 82)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, провадження № 12-204гс19 (пункт 63)).
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права
на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить
їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.