ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 908/3168/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючого, Могил С. К., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Енергосистеми" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2023 (колегія суддів: Дармін М.О., Антонік С. Г., Чус О. В.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 03.08.2022 (суддя Левкут В. В.)
у справі за позовом заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства освіти і науки України до відповідачів: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Енергосистеми", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Державного навчального закладу "Запорізький професійний ліцей автотранспорту", про визнання недійсним договору оренди та повернення державного нерухомого майна,
за участю представників:
прокурора - Красножон О. М.,
відповідача - 1 - Сивоконь А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2021 року заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (далі - Прокурор) в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства освіти і науки України (далі - Міносвіти) звернувся до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - РВ ФДМУ) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Енергосистеми" (далі - ТОВ "НВФ "Енергосистеми"), в якому просив визнати недійсним договір оренди від 21.05.2012 № 2952/д державного нерухомого майна - вбудованих у перший поверх нежитлових приміщень гуртожитку (літ. А-5, приміщення 5 частини приміщення з № 1 по 13 включно) загальною площею 123 кв. м, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зої Космодем`янської, 10, укладений між відповідачами, та зобов`язати ТОВ "НВФ "Енергосистеми" повернути це нерухоме майно Міносвіти в особі балансоутримувача - Державного навчального закладу "Запорізький професійний ліцей автотранспорту" (далі - Ліцей).
2. На обґрунтування позовних вимог Прокурор послався на те, що оспорюваний договір оренди укладений з порушенням вимог частини п`ятої статті 63 Закону України "Про освіту" та пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, які поширюються на загальноосвітні навчальні заклади I, I-II, I-III ступенів, спеціалізовані школи I, II, III ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, що проектуються, будуються, реконструюються та ті, що існують, незалежно від типу, форми власності і підпорядкування, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 6. Тобто Прокурор указав на незаконну передачу в оренду приміщень державного навчального закладу для здійснення діяльності, що не пов`язана з навчально-виховним процесом.
3. Право на звернення з цим позовом Прокурор обґрунтовував тим, що після повідомлення Прокурором Міносвіти, якому як власнику підпорядкований Ліцей, позивач не вжив жодних заходів щодо захисту в судовому порядку інтересів держави. Тому порушення інтересів держави полягає у незаконному, нецільовому використанні приміщення навчально-виховного комплексу не за його цільовим призначенням.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 21.05.2012 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області як орендодавець (згодом реорганізоване у Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях) і ТОВ "НВФ "Енергосистеми" як орендар з метою розміщення останнього, який здійснює проектні, проектно-вишукувальні, проектно-конструкторські роботи, уклали договір № 2952/д оренди названого вище державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Ліцею.
5. У пункті 2.2 цього договору міститься умова про те, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на нього, власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди, який спочатку був до 20.05.2013, а потім продовжений 18.05.2021.
6. Відповідно до інформації, яка міститься у витязі з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ "НВФ "Енергосистеми" є: 35.14 Торгівля електроенергією (основний), 43.21 Електромонтажні роботи, 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням, 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього, 95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування, 58.29 Видання іншого програмного забезпечення; 62.01 Комп`ютерне програмування, 62.02 Консультування з питань інформатизації, 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
7. Згідно з технічним паспортом, виготовленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації", первинне призначення переданих в оренду приміщень - кімнати гуртожитку. Незважаючи на встановлені Законами України "Про освіту" і "Про вищу освіту" заборони щодо перепрофілювання або використання об`єктів закладів освіти і науки не за призначенням, на цей час змінено призначення приміщень з кімнат, в яких повинні проживати особи, які здобувають освіту в навчальному закладі, на офісні приміщення.
8. Тому Прокурор вважає, що передача в оренду ТОВ "НВФ "Енергосистеми" для здійснення проектних, проектно-вишукувальних, проектно-конструкторських робіт приміщень незаконна, оскільки не пов`язана з навчальним процесом.
9. У лютому 2022 року представник відповідача - 1 у наданих до суду першої інстанції поясненнях заявив клопотання про застосування наслідків пропуску Прокурором позовної давності, оскільки названий вище договір укладено 21.05.2012, а з цим позовом Прокурор звернувся у листопаді 2021 року, при цьому звернувши увагу на те, що перебіг позовної давності почався з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався орган державної влади, який надав згоду на укладання спірного договору, - Міносвіти.
10. Прокурор зі свого боку заперечив проти задоволення цього клопотання з посиланням на те, що цей позов є негаторним і до нього не застосовується позовна давність.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
11. 03.08.2022 Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2023, про задоволення позову.
12. Суди встановили факт невідповідності оспорюваного Прокурором договору вищевказаним приписам закону, оскільки орендоване приміщення на момент укладення договору перебувало на балансі Ліцею, було об`єктом освіти і відповідно до статті 63 Закону України "Про освіту" не могло використовуватися не за призначенням, тоді як могло передаватися в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним процесом. Поряд з цим суди зазначили, що заявлену відповідачем - 1 позовну вимогу про повернення майна слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця майна, і не застосували у зв`язку з цим її наслідки.
Короткий зміст касаційної скарги
13. ТОВ "НВФ "Енергосистеми" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування цих судових рішень та ухвалити нове - про відмову у позові.
14. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах у питанні застосування статей 256, 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
15. Скаржник наполягає на пропуску позовної давності, яка не застосована судами до позовної вимоги про визнання недійсним договору, тоді як суди сформулювали такий висновок лише стосовно позовної вимоги про повернення майна.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
16. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, погоджуючись із правовою позицією судів про невідповідність спірного договору вимогам чинного законодавства та звертаючи увагу суду на те, що до негаторного позову позовна давність не застосовується, тоді як заявлені Прокурором позовні вимоги про визнання недійсним договору та повернення майна є елементами юридичного механізму захисту, спрямованого на досягнення реального результату у вигляді усунення перешкод законному власнику у користуванні та розпорядженні майном.
Позиція Верховного Суду
17. Спір у цій справі стосується наявності чи відсутності підстав для захисту прав та інтересів держави, що порушуються використанням приміщення навчально-виховного комплексу не за його цільовим призначенням всупереч законодавчій забороні.
18. Частиною другою статті 18 Закону України "Про освіту" у редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди, визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.
19. Система освіти складається з навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти включає, зокрема, дошкільну освіту, загальну середню освіту (статті 28, 29 цього ж Закону).
20. Фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання (частини перша та четверта статті 61 цього Закону).
21. Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством (частина перша статті 63 цього Закону).
22. Пунктом 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, передбачено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов`язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.
23. Отже, виходячи з цих правових положень як додаткові джерела фінансування навчальні заклади законом передбачається можливість залучати, у тому числі доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Проте надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.
24. У цій справі суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що передані в оренду ТОВ "НВФ "Енергосистеми", господарська діяльність якого пов`язана у тому числі зі здійсненням проектних, проектно-вишукувальних і проектно-конструкторських робіт, приміщення використовуються не за освітніми цілями, що не узгоджується з метою функціонування навчального закладу і заборонено законом. Тому, установивши, що оспорюваний договір укладений з порушенням вимог частини п`ятої статті 63 Закону України "Про освіту" та пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, правильно указали на те, що він підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, а спірні приміщення слід повернути орендодавцю.
25. Натомість, ТОВ "НВФ "Енергосистеми" у касаційній скарзі наполягає на пропуску позовної давності, яка не застосована судами до позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди, тоді як суди обмежилися лише відсутністю підстав для застосування позовної давності за позовною вимогою про повернення майна, аргументуючи свій висновок тим, що цей позов є негаторним і до нього позовна давність не застосовується.
26. Утім, слід зазначити, що суди загалом дійшли правильного висновку про невідповідність спірного договору закону, але колегія суддів звертає увагу на те, що за доводами ТОВ "НВФ "Енергосистеми", задовольняючи позовну вимогу про визнання недійсним договору оренди, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося клопотання саме РВ ФДМУ про застосування наслідків спливу позовної давності стосовно цієї позовної вимоги.
27. У частині другій статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
28. За змістом статті 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.