ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 923/719/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В. В., Огородніка К. М.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий -Таран С.В., судді: Богацька Н.С., Разюк Г.П.) від 29.03.2023
та постанову Господарського суду Херсонської області (суддя Пригуза П.Д.) від 22.12.2017
за заявою Державного агентства України з питань кіно
до Приватного підприємства "Студія Тир Фільм"
про визнання банкрутом.
Учасники справи:
представник кредитора - ОСОБА_2, в порядку самопредставництва,
представник боржника - Бєлоусов І.В. (арбітражний керуючий), ліквідатор,
від скаржника - не з`явився.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 31.08.2017 Господарський суд Херсонської області ухвалив порушити, за заявою Державного агентства України з питань кіно (далі - Кредитор), провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Студія Тир Фільм" (далі - Боржник) в загальному порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном тощо.
1.2. 19.12.2017 Кредитор, як голова комітету кредиторів Боржника, надіслав клопотання про визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
1.3. Клопотання обґрунтовано прийняттям комітетом кредиторів Боржника рішення про звернення до суду з клопотанням про визнання Боржника банкрутом через його неможливість задовольнити вимоги Кредитора у цій справі не інакше як через застосування процедури ліквідації, виходячи з відомостей з аналізу фінансово-господарської діяльності щодо відсутності у Боржника активів, припинення ним з 2014 року своєї діяльності тощо.
2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій
2.1. 22.12.2017 Господарський суд Херсонської області виніс постанову (залишену без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 ): про припинення процедури розпорядження майном Боржника та повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Бєлоусова І.В., визнання Боржника банкрутом, відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.
2.2. Судове рішення мотивовано наявністю підстав для задоволення клопотання комітету кредиторів Боржника щодо визнання його банкрутом, рішення про що прийнято 16.12.2017 за результатами розгляду розпорядником майна та зборами кредиторів питання щодо подальшої процедури стосовно Боржника з ухваленням рішення про відкриття ліквідаційної процедури та з погодженням кандидатури ліквідатора, оскільки не погашена заборгованість Боржника відповідно до реєстру вимог кредиторів складає 6 999 975 грн 70 коп., за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності встановлена відсутність на підприємстві Боржника активів, у тому числі - основних засобів, діяльність Боржника припинена з 2014 року, відсутні інвестиційні пропозиції протягом процедури розпорядження майна Боржника, зокрема відповідно до здійснених розпорядником майна заходів, а особи, які би проявили бажання виступити інвесторами Боржника, не зверталися до розпорядника майна, до комітету кредиторі та до суду, тому Боржник не здатний задовольнити вимоги кредиторів та відновити свою господарську діяльність, через що процедура санації до Боржника не може бути застосована.
2.3. Залишаючи без змін вказану постанову за апеляційною скаргою ОСОБА_1, апеляційний суд зазначив, що зверненням з апеляційною скаргою на постанову про визнання Боржника банкрутом скаржниця обрала неналежний спосіб захисту порушеного права на належну їй квартиру, оскільки цей захист обумовлений ініційованим ліквідатором Боржника спором про визнання недійсним договору дарування заявниці цієї квартири ОСОБА_3 (на якого у цій справі про банкрутство була покладена субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями Боржника). При цьому суд зазначив, що скаржниця як належний може застосувати такий спосіб захисту, як оскарження дій ліквідатора Боржника або у межах наведеного спору про недійсність правочину з дарування квартири. Зважуючи на ці підстави для відмови у задоволенні апеляційної скарги, суд зазначив, що він не оцінює заявлені по суті аргументи скаржниці із запереченням підстав для визнання Боржник банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури. Також суд виходив з того, що право ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови про визнання Боржника банкрутом опосередковане впливом цього рішення на її права, інтереси та обов`язки у контексті наслідків його ухвалення, що настали для скаржниці у зв`язку з переходом Боржника в ліквідаційну процедуру, а також особливими правовими наслідки, що випливають з ухвалення постанови про визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедур, у вигляді наповнення ліквідаційної маси боржника за рахунок сум, що стягуються в межах покладення на відповідних осіб субсидіарної відповідальності за зобов`язаними боржника.
3. Встановлені судами обставини
3.1. 02.11.2017 Господарський суд Херсонської області ухвалив затвердити реєстр вимог кредиторів Боржника, призначити перші збори кредиторів на 20.11.2017, зобов`язати розпорядника майна Бєлоусова І.В. протягом десяти днів письмово повідомити кредиторів, учасників провадження та інших осіб, що мають право участі у зборах про місце і час зборів (засідання) та організувати проведення перших зборів кредиторів і засідання комітету кредиторів, на яких вирішити питання, що віднесені до компетенції зборів кредиторів та комітету кредиторів згідно з положеннями чинного законодавства про банкрутство та призначити підсумкове судове засідання в процедурі розпорядження майном на 28.11.2017.
3.2. 08.05.2019 ліквідатор Боржника звернувся до Господарського суду Херсонської області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновників, осіб, які виконували повноваження керівників та інших осіб, які мали право давати обов`язкові для боржника вказівки: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Заява мотивована наявністю підстав для покладення субсидіарної відповідальності на визначених осіб, які з моменту отримання від ініціюючого кредитора державних коштів на виготовлення фільму "Зона", незважаючи на обов`язок приймати необхідні управлінські та організаційні рішення для запобігання банкрутства Боржника, між тим вчинили дії з нецільового використання отриманих державних коштів на користь третіх осіб, тобто неефективні та протизаконні дії, а також подальшу бездіяльність щодо Боржника, що призвело до неспроможності Боржника з визнанням його банкрутом, однак за відсутності майнових активів Боржника, за рахунок яких можливе формування ліквідаційної маси та задоволення вимог ініціюючого кредитора, про підтвердження фактів чого існують відповідні судові рішення.
3.3. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.04.2021 у справі, зокрема, відмовлено арбітражному керуючому Бєлоусову Ігорю Валентиновичу у задоволенні вищенаведеної заяви в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_3 .
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 14.09.2021, задоволено апеляційну скаргу арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича; скасовано ухвалу Господарського суду Херсонської області від 01.04.2019, частково задоволено заяву арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича, стягнуто з ОСОБА_3 на користь Боржника грошові кошти в сумі 7 008 474 грн 20 коп., в решті вимог щодо покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відмовлено.
3.4. В подальшому ліквідатором Боржника ініційовано судовий спір щодо визнання недійсним правочину (договору дарування) з відчуження ОСОБА_3 (якого було притягнуто до субсидіарної відповідальності) належного йому на праві власності нерухомого майна (квартири) на користь ОСОБА_7, яка в подальшому подарувала зазначене майно ОСОБА_1, що оскаржує постанову про визнання Боржника банкрутом.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 18.04.2023 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 та постанову Господарського суду Херсонської області від 22.12.2017, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд, дійшовши висновку про інший належний спосіб захисту порушеного права скаржниці у спірних правовідносинах, між тим неправомірно вказав на відсутність підстав для задоволення вимог про скасування постанови про визнання Боржника банкрутом, тоді як відсутній висновок щодо застосування неправильно застосованих та порушених апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, а саме положень статей 19, 129 Конституції України статей 2, 17 ГПК України, статей 8, 38, 40, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 11, 16 Цивільного кодексу України, статей 9, 60, 61 Кодексу України з питань банкрутства (далі - КУзПБ) в контексті відсутності підстав для ототожнення права на апеляційне оскарження рішення у справі про банкрутство для необмеженої кількості осіб зі способами захисту судом цивільних прав та інтересів, що передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України.
5.2. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі також є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд неправильно застосував норми статті 205 Господарського кодексу України, статей 2, 7, 22, 27, 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, а саме висновки Верховного Суду в постановах: від 08.03.2023 у справі №910/1800/22, від 26.10.2022 у справі №922/3529/20, від 31.05.2022 у справі №905/2852/16, від 29.07.2021 у справі №925/409/20, від 15.09.2020 у справі №915/1261/16, від 13.03.2019 у справі №926/4739-б/16 щодо підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури.
При цьому за аргументами скаржника апеляційний суд не розглянув по суті аргументи в апеляційній скарзі для скасування постанови про визнання Боржника та не навів в постанові мотиви для відхилення цих аргументів, а саме апеляційний суд не врахував очевидний правовий зв`язок між заявницею та оскаржуваною постановою місцевого суду через правові наслідки, що настали для ОСОБА_1 у зв`язку з незаконним переходом Боржника в ліквідаційну процедуру у справі про банкрутство, оскільки покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство Боржника на ОСОБА_3 стало підставою для неодноразового ініціювання ліквідатором Боржника позову з вимогами щодо квартири ОСОБА_1 (яка набула права на неї від ОСОБА_3 за договором дарування) з метою задоволення вимог кредиторів Боржника у межах покладеної на ОСОБА_3 субсидіарної відповідальності, попри факт наявності у Боржника активів - фільмоматеріалу на непроявленій кіноплівці фільму "Зона" режисера ОСОБА_8, що належить Боржнику та зберігається в "Довженко-Центр".
У цих аргументах скаржник також зазначила про:
- порушення оскаржуваною постановою першочергово прав Боржника на відновлення його платоспроможності зі спричиненням негативних наслідків державі через непогашення за рахунок майна Боржника (фільмоматеріалу) заборгованості перед Кредитором, яка є значно меншою ніж вартість вказаних актів Боржника;
- неврахуванням апеляційним судом тих порушень з боку арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном Боржника (зокрема щодо інвентаризації майна тощо) та ліквідації, що унеможливили задоволення вимог Кредитора та відновлення платоспроможності Боржника;
- не зазначення апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі про клопотання заявниці від 04.10.2022 про відкладення розгляду справи, а також про відсутність мотивів суду щодо відхилення цього клопотання;
- упередженість суддів апеляційного суду, що ухвалили оскаржувану ухвалу, оскільки саме цей склад суддів неодноразового брав участь при ухваленні судових рішень у цій справі при зверненні ОСОБА_3 з апеляційними скаргами на постанову про визнання Боржника банкрутом, на ухвалу про покладення на ОСОБА_3 субсидіарної відповідальності, на ухвалу про усунення перешкод у користуванні Божником належним йому майном (щодо фільмоматеріалів ігрового фільму "Зона") тощо.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. Кредитор та ліквідатор Боржника у відзивах на касаційну скаргу та ліквідатор Боржника додатково у доповненні до відзиву на касаційну скаргу заперечують вимоги та обґрунтування, наведені в касаційній скарзі, з підстав, які загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній постанові апеляційного суду, наголосивши на відсутності у ОСОБА_1 права на оскарження постанови про визнання Боржника банкрутом, оскільки нею не було вирішено про права та обов`язки ОСОБА_1, на спотворенні скаржницею дійсних обставин справи та висновків апеляційного суду в оскаржуваній постанові, який належним чином виконав вказівки касаційного суду в постанові у цій справі від 06.12.2022, а також на наведенні тих самих аргументів, що скаржниця наводила раніше і що були вже розглянуті судами (зокрема і апеляційним, і касаційним) при ухваленні прийнятих рішень у цій справі.
7. Касаційне провадження
7.1. 23.05.2023 представник скаржниці подав в системі "Електронний суд" клопотання про відкладення розгляду цієї справи, яке обґрунтоване необхідністю скаржниці ознайомитися зі змістом відзиву Кредитора на касаційну скаргу, оскільки за змістом сканкопії відзиву, який міститься в системі "Електронний суд", цей відзив надісланий на електронну адресу ліквідатора Боржника, а скаржниці та її представнику не надсилався, тому скаржниця не мала можливості ознайомитися зі змістом цього відзиву та сформувати свою правову позицію. При цьому в клопотанні зауважено, що скаржниця є інвалідом по зору, через що для ознайомлення зі змістом відзиву необхідний додатковий час. Також клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтовано неможливістю представника скаржниці прибути в місто Київ в судове засідання 23.05.2023 через погане самопочуття представника та необхідність консультації сімейного лікаря, тоді як скаржниця як інвалід по зору не може пересуватися самостійно та потребує сторонньої допомоги, а забезпечити участь іншого представника в судовому засіданні 23.05.2023 не має можливості.
7.2. Між тим Суд відхиляє це клопотання, оскільки наведені в ньому обґрунтування не є належними для відкладення розгляду цієї справи в касаційному суді, а причини, через які Суд не може розглянути цю справу та ухвалити рішення в судовому засіданні 23.05.2023, відсутні з огляду на таке.
Посилання представника скаржника у клопотанні на зміст сканкопії відзиву, який міститься в системі "Електронний суд", свідчить, що представник визнає ознайомлення зі змістом поданого Кредитором у справу 19.05.2023 відзиву на касаційну скаргу, а тому цей представник міг сформувати правову позицію ОСОБА_1 щодо доводів у відзиві Кредитора, а відповідні письмові пояснення, відповідь тощо подати суду у той самий спосіб, що і клопотання про відкладення у цій справі - в системі "Електронний суд".