ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/3191/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
за участю представників:
Державної казначейської служби України: Олешка О. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної казначейської служби України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023
у складі колегії суддів: Яковлєва М. Л. - головуючого, Шаптали Є. Ю., Станіка С. Р.
та рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022
у складі судді Баранова Д. О.
у справі за позовом фізичної особи - підприємця Томин Оксани Михайлівни
до
1. Пенсійного фонду України,
2. Державної казначейської служби України
про відшкодування моральної та матеріальної шкоди
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Фізична особа - підприємець, будучи зареєстрованою на вебпорталі "Дія", намагалася замовити послугу з отримання одноразової матеріальної допомоги фізичним особам - підприємцям, яка надавалася у зв`язку з карантинними обмеженнями. Проте через невнесення відомостей про застраховану особу позивача до інформаційних систем ПФУ, фізична особа - підприємець матеріальну допомогу не отримала, з урахуванням чого звернулася до суду з позовом до Пенсійного фонду України та Державної казначейської служби України про стягнення з Державної казначейської служби за рахунок Державного бюджету України на її користь матеріальної та моральної шкоди.
2. Суд першої інстанції позов задовольнив частково та стягнув з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця матеріальну допомогу, а в іншій частині позову відмовив.
3. Апеляційний господарський суд з посиланням на те, що предметом розгляду у справі є вимога про стягнення шкоди, яка завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, а не стягнення одноразової матеріальної допомоги, мотивувальну та резолютивну частини рішення суду першої інстанції змінив, зокрема замінивши в резолютивній частині рішення місцевого господарського суду стягнення матеріальної допомоги на стягнення матеріальної шкоди. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу, має вирішити питання:
- чи наявні підстави для задоволення позову фізичної особи - підприємця в частині стягнення матеріальної шкоди та чи підлягає стягненню така шкода з Державної казначейської служби України на користь позивача?
5. Суд погоджується з судами попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення шкоди, але вважає помилковим стягнення шкоди з Державної казначейської служби України виходячи з такого.
Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог та заперечень відповідача
6. У березні 2021 року фізична особа - підприємець Томин Оксана Михайлівна (далі - ФОП Томин О. М., позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Пенсійного фонду України (далі - ПФУ, відповідач 1) та Державної казначейської служби України (далі - ДКС України, відповідач 2) про відшкодування матеріальної та моральної школи, в якому просила суд:
- стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ФОП Томин О. М. матеріальну шкоду у розмірі 8 000,00 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн, які заподіяні незаконною бездіяльністю ПФУ.
7. Позовні вимоги ФОП Томин О. М. мотивовані заподіянням їй матеріальної та моральної шкоди через невнесення відповідачем 1 відомостей про застраховану особу позивача до інформаційних систем ПФУ, внаслідок чого позивачу було відмовлено в наданні одноразової матеріальної допомоги, передбаченої для виплати фізичним особам, що здійснюють підприємницьку діяльність у зв`язку з карантинними обмеженнями.
8. Нормативно-правовим обґрунтуванням поданого позову визначено, зокрема, приписи статей 19, 56 Конституції України, статей 22, 23, 1167, 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 4, 5, 121, 141, 20 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", статей 72, 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
9. ПФУ (відповідач 1) щодо вимог позову заперечує, зазначаючи, зокрема, що на момент формування даних в Реєстрі застрахованих осіб були наявні дані про Томин О. М. як про фізичну особу - підприємця, яка на дату набрання чинності Законом України "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 04.12.2020 № 1071-ІХ (далі - Закон № 1071-ІХ), сплатила у 2020 році єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за себе менше ніж за три місяці.
10. Як зауважує відповідач 1, інформація щодо реєстраційних даних страхувальників та стану сплати ними єдиного соціального внеску до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру в порядку міжвідомчого обміну інформацією надходить від Державної податкової служби України (далі - ДПС України) в автоматичному режимі щонеділі формує та передає файл, який містить інформацію щодо відомостей про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розрізі страхувальників. 02.05.2018 актуальна картка платника єдиного соціального внеску Томин О. М. надійшла до ПФУ, з технічних причин не була завантажена до всіх підсистем, тому інформація про нарахування та сплату єдиного соціального внеску від ДПС не була завантажена до особового рахунка платника.
11. З огляду на наведене, за твердженням відповідача 1 ним здійснено всі необхідні дії щодо позивача, а саме: на підставі відомостей, що обробляють реєстри застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сформовано та передано Мінцифри інформацію і застрахованих осіб, що містить актуальні дані; проведено перевірку інформації наявність підстав для отримання одноразової матеріальної допомоги.
12. ДКС України (відповідач 2) з вимогами заявленого позову не погоджується, зазначаючи, що відповідач 2 не порушив жодних прав та інтересів ФОП Томин О. М., не вступав з нею у правовідносини та не завдав їй шкоди. До того ж, як зауважує відповідач 2, ФОП Томин О. М. не зазначає про відповідача 1 як порушника її прав, а тому відповідач 2 не повинен нести відповідальності за шкоду, завдану позивачу внаслідок незаконної дії інших державних органів.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
13. ФОП Томин О. М., будучи зареєстрованою на вебпорталі "Дія", у грудні 2020 року намагалася замовити послугу "Одноразова матеріальна допомога ФОП та найманим працівникам у зв`язку з карантинними обмеженнями", проте у відповідь на вебпорталі з`явилося повідомлення "Основний КВЕД вашої організації станом на 31.10.2020 не відноситься до тих, стосовно яких вживають карантинні обмеження. Тому одноразова матеріальна допомога не може бути надана".
14. Надалі, ФОП Томин О. М. звернулася до служби підтримки вебпорталу "Дія", працівники якої провели перевірку даних для отримання допомоги та у відповіді повідомили, що проведеною перевіркою у реєстрі ПФУ з III кварталу по 10 грудня виявлено, що за даними Пенсійного фонду позивач не відповідає умовам надання допомоги.
15. 22.12.2020 за роз`ясненням причин відмови ФОП Томин О. М. звернулася на урядову гарячу лінію у відповідь на яке Міністерство цифрової трансформації України листом від 29.12.2020 вих. № 1/11-2-Т-2188-20-2137-2020 повідомило позивачу ймовірну причину проблеми, зокрема, що подання заяви на отримання одноразової матеріальної допомоги на порталі "Дія" відбувається на підставі наданих відомостей ПФУ із державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про страхувальників та застрахованих осіб, та відповідно, рекомендовано звернутися до останнього за роз`ясненням щодо причин відхилення заяви позивача.
16. Листом від 20.01.2021 вих. № 0900-0604-8/2091 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивачу про те, що:
- 12.02.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені дані щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Качмар Оксани Михайлівни (код РНОКПП НОМЕР_1 ) за власним рішенням, яка перебувала на обліку як платник єдиного соціального внеску в Калуській ОДПІ ГУ ДФС (Галицьке відділення);
- 02.05.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію ФОП Томин О. М. (код РНОКПП НОМЕР_1 ), яку взято на облік як платника єдиного соціального внеску в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області Івано-Франківської ДПІ (м. Івано-Франківськ);
- під час внесення запису про державну реєстрацію ФОП Томин О. М. (код РНОКПП НОМЕР_1 ) актуальна анкета платника єдиного соціального внеску від державного реєстратора на прізвище Томин О. М. до інформаційних підсистем ПФУ не була вивантажена та, як результат, в органах пенсійного фонду наявна тільки одна картка платника на прізвище Качмар О. М. (попереднє прізвище платника Томин О. М. ) із зазначенням дати зняття з обліку ПФУ 12.02.2014;
- із зазначеного питання Головне управління Пенсійного фонду України в області 06.01.2021 через систему технічної підтримки звернулось до ПФУ однак відповідь станом на 20.01.2021 не надходила.
17. Крім того, ФОП Томин О. М. звернулась до Головного управління ДПС у Івано-Франківської області із зверненням у відповідь на яке управління повідомило позивача, що згідно її реєстраційних та облікових даних вона (код РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку Івано-Франківської ДПІ (код 915) з 02.05.2018, основний КВЕД_47.19, однак надати інформацію щодо причин відмови у виплаті позивачу спірної допомоги не належить до компетенції Головного управління ДПС у Івано-Франківської області.
18. Зазначені обставини сторонами не заперечуються.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
19. 06.07.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/3191/21, яким позов ФОП Томин О. М. задовольнив частково. Стягнув з ДКС України за рахунок Державного бюджету України на користь ФОП Томин О. М. матеріальну допомогу в сумі 8 000 (вісім тисяч) 00 грн. В іншій частині позову відмовив.
20. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ФОП Томин О. М. мала право на отримання передбаченої Законом № 1071-ІХ матеріальної допомоги, проте з незалежних ані від позивача, ані від відповідача 1 причин та не дивлячись на те, що позивач вчинила всі необхідні дії задля отримання такої одноразової матеріальної допомоги, матеріальну допомогу в сумі 8 000,00 грн нею не отримано.
21. Крім того, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову ФОП Томин О. М. в частині стягнення моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн з посиланням на те, що позивач не надала доказів на підтвердження факту заподіяння їй втрат немайнового характеру, а також доказів наявності причинного зв`язку між понесеною нею шкодою і протиправними діяннями відповідачів 1, 2 та їх вини в її заподіянні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
22. Північний апеляційний господарський суд постановою від 24.01.2023 змінив мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 у справі № 910/18450/21, виклавши її в редакції цієї постанови. Виклав пункт 2 резолютивної частини Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 у справі № 910/18450/21 в такій редакції: "2. Стягнути з Державної казначейської служби України (01601, місто Київ, вул. Бастіонна, будинок 6; ідентифікаційний код 37567646) за рахунок Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця Томин Оксани Михайлівни ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду в сумі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп.". В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 у справі № 910/18450/211 залишив без змін.
23. Апеляційний господарський суд, врахувавши, що предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги саме про стягнення шкоди, яка завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, що здійснюється в порядку визначеному Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а не стягнення одноразової матеріальної допомоги, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ДКС України за рахунок Державного бюджету України на користь позивача саме шкоди в сумі 8 000,00 грн, з урахуванням чого змінив рішення суду першої інстанції в мотивувальній та резолютивній частинах.
24. Водночас суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення 10 000,00 грн моральної шкоди, оскільки ФОП Томин О. М. не надала жодного доказу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру та будь-яких доказів систематичності з боку відповідача у порушенні її прав, а також інших документів у підтвердження завданої моральної шкоди у заявленому розмірі.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
25. 17.02.2023 ДКС України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/3191/21, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ФОП Томин О. М. у задоволенні позову в повному обсязі.
Рух касаційної скарги
26. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/3191/21 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023.
27. 10.03.2023 Верховний Суд постановив ухвалу, якою визнав неповажними підстави, наведені ФОП Томин О. М. в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження; відмовив у задоволенні клопотання ФОП Томин О. М. про звільнення від сплати судового збору; касаційну скаргу ФОП Томин О. М. залишив без руху з наданням скаржнику строку на усунення її недоліків.
28. Ухвалою від 12.04.2023 Верховний Суд задовольнив клопотання ДКС України та поновив їй пропущений строк на подання касаційної скарги; відкрив касаційне провадження у справі № 910/17361/21 за касаційною скаргою ДКС України; призначив скаргу до розгляду на 11.05.2023; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 24.04.2023.
29. У судове засідання 11.05.2023 з`явився представник ДКС України, який надав усні пояснення щодо поданої касаційної скарги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(ДКС України)
30. ДКС України в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права зазначаючи, зокрема, таке:
- суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що позивач не має права на відшкодування шкоди, оскільки не встановлена вина відповідача та не доведена незаконність дій органу ПФУ. Без ухвалення судового рішення у відповідній справі не може підлягати задоволенню позовна вимога про відшкодування шкоди заподіяної органом державної влади (територіальним органом ПФУ);
- суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для стягнення шкоди безпосередньо з ДКС України;
- стягнення коштів з ДКС України є необґрунтованим, таким, що не відповідає встановленому законом способу захисту порушеного права;
- Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на який послався апеляційний господарський суд в оскарженій постанові, не поширюється на категорію справ про відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, оскільки боржником у цьому разі є держава, а не державний орган, державне підприємство.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
31. Від відповідачів 1, 2 письмові пояснення, відзиви на касаційну скаргу не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
32. Вирішуючи наведені в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині аргументів щодо задоволення судами попередніх інстанцій позову стосовно стягнення 8 000,00 грн матеріальної шкоди, виходить з такого.
Щодо наявності підстав для стягнення матеріальної шкоди на користь позивача та її стягнення з ДКС України
33. Згідно із частиною другою статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.
34. Відповідно до статті 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
35. За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
36. Згідно з частиною першою статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
37. У частині першій статті 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
38. Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, зазначеними нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
39. Отже підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України (див. аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 та від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
40. Дії (бездіяльність) органів державної влади, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, передбаченого статтею 11 ЦК України внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (див. висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
41. Позовні вимоги ФОП Томин О. М. мотивовані заподіянням їй матеріальної шкоди через невнесення відповідачем 1 відомостей про неї як застраховану особу до інформаційних систем ПФУ, що зумовило відмову в наданні їй одноразової матеріальної допомоги.