ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року
м. Київ
справа № 460/10739/21
адміністративне провадження № К/990/29169/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №460/10739/21
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
про визнання бездіяльності протиправною і стягнення невиплаченої винагороди
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвоката Клекотки Юрія Олеговича
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2022 року (головуючий суддя: Кушнерик М.П., судді: Гінда О.М., Курилець А.Р.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст суті спору
1. У липні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 пред`явили позов до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), у якому просили суд:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача та стягнути з нього на користь ОСОБА_1 невиплачену винагороду в розмірі: 27154,50 грн;
1.2. стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 невиплачену винагороду в розмірі: 27154,50 грн;
1.3. стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 невиплачену винагороду в розмірі: 20926,90 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зазначали, що вони працюють державними виконавцями і у своїй роботі забезпечили виконання більше ста виконавчих документів на загальну суму понад 4 млн грн, тож мали право на отримання винагороди у розмірах: по 27727,23 грн для ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та 42091,00 грн для ОСОБА_3 . Однак відповідач виплатив їм ці винагороди у менших сумах: по 572,83 грн для ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та 21164,10 грн для ОСОБА_3 .
2.1. Позивачі доводили, що відповідач не мав підстав для зменшення розміру їхньої винагороди. Водночас указували, що у позасудовому порядку відповідач відмовився усунути такі порушення їхніх прав.
2.2. На цій основі позивачі стверджували, що відповідач допустив протиправну бездіяльність стосовно виплати їм належної суми винагороди.
3. Відповідач не визнав позовні вимоги. В обґрунтування своєї позиції покликався на положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону України від 13 квітня 2020 року №553-IX) та роз`яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23 квітня 2020 року №3502-06/26135-01. Пояснював, що у липні 2020 року виплатив позивачам винагороду пропорційно до часу, який вони фактично відпрацювали у тому місяці, з урахуванням обмеження максимального розміру заробітної плати, встановленого законом на період дії карантину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року (головуюча суддя: Нор У.М.) позов задоволено частково:
4.1. визнано протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо виплати винагороди головним державним виконавцям Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_1 та ОСОБА_2, старшому державному виконавцю Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_3 в належному (повному) розмірі;
4.2. стягнуто із Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_1 невиплачену винагороду в розмірі: 27154,50 грн;
4.3. стягнуто з Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_2 невиплачену винагороду в розмірі: 27154,50 грн;
4.4. стягнуто із Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь старшого державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_3 невиплачену винагороду в розмірі: 20534,78 грн.
4.5. у задоволенні решти вимог відмовили.
5. Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що у липні 2020 року їхня заробітна плата не перевищувала 10 розмірів прожиткових мінімумів заробітної плати, а тому у відповідача не було підстав для її обмеження.
5.1. Цей висновок суд мотивував тим, що за правилами статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону України від 13 квітня 2020 року №553-IX), починаючи з квітня 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата нараховується у розмірі, який не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто суми: 47230 грн (4723 грн (мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2020 року) х 10 = 47230 грн).
5.2. У цьому контексті суд установив, що загальний розмір заробітної плати ОСОБА_1 і ОСОБА_2, який був нарахований і підлягав виплаті у липні 2020 року, становив для кожної 29207,98 грн, а відтак не перевищував 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року.
5.3. Частково задовольняючи вимоги ОСОБА_3, суд з`ясував, що загальний розмір заробітної плати, який був нарахований і підлягав виплаті йому у липні 2020 року, становив 47622,12 грн, тобто перевищив 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, на суму: 392,12 грн.
5.4. На цій основі суд дійшов висновку, що у відповідача були підстави для застосування обмеження заробітної плати, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону України від 13 квітня 2020 року №553-IX), лише щодо ОСОБА_3 .
5.5. За таких висновків і обставин суд констатував, що сума винагороди, недоплаченої позивачам у липні 2020 року, становить: ОСОБА_1 - 27154,50 грн, ОСОБА_2 - 27154,50 грн, ОСОБА_3 - 20534,78 грн.
5.6. Одночасно з цим, відхиляючи доводи відповідача, суд зазначив, що стаття 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону України від 13 квітня 2020 року №553-IX) не містить застереження з приводу того, що передбачене нею обмеження максимального розміру заробітної плати має застосовуватися пропорційно до відпрацьованого часу.
5.7. Також суд указав, що роз`яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23 квітня 2020 року №3502-06/26135-01 не є нормативно-правовим актом, тому не може встановлювати чи регламентувати порядок і умови виплати заробітної плати державним виконавцям з огляду на приписи статті 13 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
5.8. Зрештою суд визнав безпідставним посилання відповідача на виплату позивачам винагороди в обмеженому розмірі через те, що вони перебували у відпустці. Цей висновок суд пояснив тим, що розмір винагороди не залежить від відпрацьованого виконавцем часу, а сама сума винагороди визначається у відсотковому співвідношенні до фактично виконаного обсягу (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру (стягнутої суми).
5.9. У підсумку суд дійшов висновку, що позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, належить задовольнити повністю, а позовні вимоги ОСОБА_3 - частково.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2022 року задоволено скаргу відповідача, скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
7. Апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів відповідача щодо правомірності нарахування й виплати позивачам заробітної плати за липень 2020 року із застосуванням обмежень, визначених статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
7.1. Цей висновок суд мотивував тим, що з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року включно були дійсні обмеження, передбачені статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (зі змінами, внесеними Законом України від 13 квітня 2020 року №553-IX), а оскільки винагорода державного виконавця входить до складу заробітної плати, то її розмір враховувався у максимальному розмірі заробітної плати.
7.2. Водночас суд зазначив, що нарахування заробітної плати здійснюється відповідно до кількості відпрацьованих днів, а її виплата проводиться із відрахуванням обов`язкових платежів (податків, зборів, аліментів тощо).
7.3. У цьому контексті суд зауважив, що оскільки в липні 2020 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відпрацювали по 1 (одному) робочому дню, а ОСОБА_3 відпрацював 13 (тринадцять) робочих днів, то нарахування їм заробітної плати за цей період повинно проводитися саме за робочі дні із застосуванням обмеження, встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону України від 13 квітня 2020 року №553-IX).
7.4. На цій основі апеляційний суд констатував, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неправомірність проведених позивачам нарахувань заробітної плати за липень 2020 року.
Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги та відзиву
8. Скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
9. Підстави касаційного оскарження обґрунтував посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").
10. Позиція скаржника полягає в тому, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статті 13 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", пунктів 2, 4-6, 9-18 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Уряду від 8 вересня 2016 року №643, за відсутності висновку Верховного Суду щодо їхнього застосування у контексті правомірності обмеження суми винагороди у період дії карантину на підставі статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону України від 13 квітня 2020 року №553-IX) та кількості відпрацьованих днів у липні 2020 року.
10.1. Ці доводи скаржник пояснює тим, що у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру державному виконавцю виплачується винагороди на підставі його заяви, погодженої із керівництвом, та відповідного наказу. Буд-якого іншого механізму нарахування й виплати винагороди, у тому числі "за кількістю відпрацьованих днів", не передбачено Порядком виплати винагород державним виконавцям.
10.2. Крім цього, скаржник наголошує, що стаття 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону України від 13 квітня 2020 року №553-IX) не містить застереження з приводу того, що передбачене нею обмеження максимального розміру заробітної плати має застосовуватися, у тому числі, пропорційно до відпрацьованого часу.
10.3. Також скаржник підкреслює, що роз`яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23 квітня 2020 року №3502-06/26135-01 не є нормативно-правовим актом, тому не може встановлювати чи регламентувати порядок і умови виплати заробітної плати державним службовцям.
10.4. Зрештою скаржник зауважує, що винагорода державного виконавця входить до складу заробітної плати відповідно до статті 13 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", однак її нарахування й розмір не залежать від відпрацьованого виконавцем часу, оскільки ця винагорода визначається у відсотковому співвідношенні до фактично виконаного обсягу виконавчого документа майнового характеру.
10.5. З урахування цих аргументів, скаржник указує на відсутність підстав, які би дозволяли відповідачу обмежити в розмірі виплату винагороди пропорційно до кількості днів, відпрацьованих позивачами у липні 2020 року.
10.6. На цій основі скаржник наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що нарахування позивачам винагороди повинно було проводитися саме за робочі дні із застосуванням обмеження, установленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону України від 13 квітня 2020 року №553-IX).
11. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану постанову.
11.1. Відповідач стверджує, що доводи скаржника є необґрунтованими і безпідставними. Водночас зазначає, що застосування обмеження заробітної плати є таким, що відповідає нормам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а тому постанова суду апеляційної інстанції є правомірною і прийнята з дотримання норм матеріального та процесуального закону.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. ОСОБА_1 займає посаду головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
12.1. ОСОБА_2 займає посаду головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
12.2. ОСОБА_3 займає посаду старшого державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
13. У червні 2020 року позивачі погодили у начальника Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) заяви про виплату винагороди. Надалі позивачі надіслали ці заяви заступнику начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - начальнику Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
14. 17 липня 2020 року виконуючий обов`язки начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) видав наказ №5 "Про виплату винагороди працівникам органів державної виконавчої служби". Згідно з цим наказом позивачам, які забезпечили фактичне виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості, належала до виплати винагорода у загальному розмірі:
14.1. ОСОБА_1 - 27727,33 грн;
14.2. ОСОБА_2 - 27727,33 грн;
14.3. ОСОБА_3 - 42091,00 грн.
15. За липень 2020 року ОСОБА_1 нарахована й виплачена заробітна плата у сумі: 14614,78 грн.
15.1. Ця сума складалася з посадового окладу - 230,43 грн, надбавки за ранг - 17,39 грн, надбавки за вислугу років - 110,61 грн, надбавки за інтенсивність праці - 115,22 грн, премії - 1007 грн, відпускних - 12561,30 грн, винагороди працівникам органів ДВС (згідно з наказом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 17 липня 2020 року №5) - 27727,33 грн, обмеження заробітної плати відповідно вимог частини першої статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" - 27154,50 грн.
16. Загальний розмір заробітної плати ОСОБА_1, який підлягав виплаті у липні 2020 року, становив 29207,98 грн (230,43 грн + 17,39 грн + 110,61 грн + 115,22 грн + 1007 грн + 27727,33 грн = 29207,98 грн) і не перевищував 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року (47230,00 грн).
17. У липні 2020 року ОСОБА_1 відпрацювала 1 робочий день (1 липня), так як перебувала у щорічній відпустці з 2 липня до 31 липня 2020 року.
18. Нарахована ОСОБА_1 заробітна плата за липень 2020 року була обмежена максимальним розміром за 1 відпрацьований робочий день (47230 грн * 23 робочі дні за графіком роботи управління * 1 робочий день = 2053,48 грн), у зв`язку з чим нараховану заробітну плату понад встановлений максимальний розмір було обмежено у сумі: 27154,50 грн (230,43 грн + 17,39 грн + 110,61 грн + 115,22 грн + 1007 грн + 27727,33 грн - 27154,50 грн = 2053,48 грн.).
19. За липень 2020 року ОСОБА_2 нарахована й виплачена заробітна плата у сумі: 14856,88 грн.
19.1. Ця сума складалася з посадового окладу - 230,43 грн, надбавки за ранг - 17,39 грн, надбавки за вислугу років - 110,61 грн, надбавки за інтенсивність праці - 115,22 грн, премії - 1007 грн, відпускних - 12803,40 грн, винагороди працівникам органів ДВС (згідно з наказом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 17 липня 2020 року №5) - 27727,33 грн, обмеження заробітної плати відповідно вимог частини першої статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" - 27154,50 грн.
20. Загальний розмір заробітної плати ОСОБА_2, який підлягав виплаті у липні 2020 року, становив 29207,98 грн (230,43 + 17,39 + 110,61 + 115,22 + 1007 + 27727,33 = 29207,98) і не перевищував 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року (47230,00 грн).
21. У липні 2020 року ОСОБА_2 відпрацювала 1 робочий день (1 липня), так як перебувала у щорічній відпустці з 2 липня до 31 липня 2020 року.
22. Нарахована ОСОБА_2 заробітна плата за липень 2020 року була обмежена максимальним розміром за 1 відпрацьований робочий день (47230 грн * 23 робочі дні за графіком роботи управління * 1 робочий день = 2053,48 грн), у зв`язку з чим нараховану заробітну плату понад встановлений максимальний розмір було обмежено в сумі 27154,50 грн (230,43 + 17,39 + 110,61 + 115,22 + 1007 + 27727,33 - 27154,50 = 2053,48).
23. За липень 2020 року ОСОБА_3 нарахована й виплачена заробітна плата у сумі: 29984,24 грн.
23.1. Ця сума складалася з посадового окладу - 2390,87 грн, надбавки за ранг - 226,09 грн, надбавки за вислугу років - 573,81 грн, надбавки за інтенсивність праці - 1195,43 грн, премії - 846 грн, відпускних за період з 20 липня до 30 липня 2020 року - 3587,04 грн, відпускних за 31 липня 2020 року - 298,92 грн, винагороди працівникам органів ДВС (згідно з наказом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 17 липня 2020 року №5) - 42091 грн, обмеження заробітної плати відповідно вимог частини першої статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" - 20926,90 грн.
24. Загальний розмір заробітної плати ОСОБА_3, який підлягав виплаті у липні 2020 року, становив 47622,12 грн (2390,87 + 226,09 + 573,81 + 1195,43 + 846 + 298,92 + 42091 = 47622,12) та перевищував 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, на 392,12грн
25. У липні 2020 року ОСОБА_3 відпрацював 13 робочих днів (1- 19 липня), так як перебував у щорічній відпустці з 20 липня до 30 липня 2020 року та у додатковій оплачуваній відпустці за вислугу років з 31 липня 2020 року.
26. Нарахована ОСОБА_3 заробітна плата за липень 2020 року була обмежена максимальним розміром за 13 відпрацьованих робочих днів (47230 грн * 23 робочі дні за графіком роботи управління * 13 робочих днів = 26695,22 грн), у зв`язку з чим нараховану заробітну плату понад встановлений максимальний розмір було обмежено у сумі 20926,90 грн (2390,87 грн + 226,09 грн + 573,81 грн + 1195,43 грн + 846 грн + 298,92 грн + 42091 грн - 20926,90 грн = 26695,22 грн).
27. Із сум винагород, які були передбачені наказом від 17 липня 2020 року №5 "Про виплату винагороди працівникам органів державної виконавчої служби", відповідач фактично виплатив позивачам винагороди у таких розмірах:
27.1. ОСОБА_1 із нарахованої суми винагороди у розмірі: 27727,33 грн виплачено 572,83 грн (різниця складає 27154,50 грн);
27.2. ОСОБА_2 із нарахованої суми винагороди у розмірі: 27727,33 грн виплачено 572,83 грн (різниця складає 27154,50 грн);
27.3. ОСОБА_3 із нарахованої суми винагороди у розмірі: 42091,00 грн виплачено 21164,10 грн (різниця складає 20926,90 грн).
28. 3 грудня 2020 року позивачі направили відповідачу колективне звернення з проханням вжити заходів для виплати заборгованості по винагороді.
29. Листом від 31 грудня 2020 року за №Ко-748/10-09 відповідач повідомив позивачам про неможливість виплати залишку невиплаченої винагороди відповідно до наказу від 17 липня 2020 року №5 "Про виплату винагороди працівникам органів державної виконавчої служби", оскільки до неї застосовані обмеження, установлені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року №553-IX, із урахуванням роз`яснень Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23 квітня 2020 року № 3502-06/26135-01.