ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року
м. Київ
справа № 640/21908/21
адміністративне провадження № К/990/34605/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Офіс Генерального прокурора про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року, прийняте у складі судді Шулежка В.П. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року, ухвалену у складі колегії суддів: Черпіцької Л.Т. (головуючий), Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.,
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Офіс Генерального прокурора, в якому просив:
1.1. визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 лютого 2021 року у справі №826/17795/14 про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Офісу Генерального прокурора, а також в частині бездіяльності щодо накладення на Офіс Генерального прокурора штрафу за невиконання рішення суду та звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення;
1.2. зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича відновити виконавче провадження ВП НОМЕР_1 щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 лютого 2021 року у справі №826/17795/14 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Офісу Генерального прокурора з 24.10.2014;
1.3. зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича вчинити дії, визначені Законом України "Про виконавче провадження", щодо примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 лютого 2021 року у справі №826/17795/14 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Офісу Генерального прокурора.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що державним виконавцем не вчинено усіх заходів щодо примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 лютого 2021 року у справі №826/17795/14, визначених ст.ст. 63, 65 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкцією. Крім того, в порушення ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" не відновив вказане виконавче провадження після скасування в судовому порядку постанови про закінчення виконавчого провадження.
3. Відповідач та третя особа позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року у справі №826/17795/14, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:
4.1. визнано протиправним і скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 23 жовтня 2014 року №2505-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України;
4.2. поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Офісу Генерального прокурора з 24 жовтня 2014 року;
4.3. стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 2 474 636,37 грн.;
4.4. зобов`язано Офіс Генерального прокурора України вчинити дії щодо інформування Міністерства юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
4.5. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. На виконанні у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 826/17795/14, виданого 18.02.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва, про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Офісу Генерального прокурора з 24.10.2014.
6. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А. 19.04.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2.
7. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2021, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021, у справі №640/11760/21, визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.04.2021 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1.
8. Позивач стверджує, що Офісом Генерального прокурора рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2021 у справі №826/17795/14 не виконано, а державним виконавцем не вжито усіх необхідних виконавчих дій щодо примусового виконання вказаного судового рішення, не відновлено виконавче провадження, що, на думку позивача, є протиправною бездіяльністю відповідача, яка призводить до порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
9.1. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України щодо невчинення дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", з примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року у справі №826/17795/14 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Офісу Генерального прокурора.
9.2. Зобов`язано Департамент державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України вчинити дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", з примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року у справі №826/17795/14 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Офісу Генерального прокурора.
9.3. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
10. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 23.08.2021 державним виконавцем на виконання судового рішення прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження НОМЕР_1, а її копію направлено сторонам виконавчого провадження, тому вимоги в частині зобов`язання державного виконавця відновити виконавче провадження ВП НОМЕР_1 задоволенню не підлягають.
10.1. Що стосується вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року у справі №826/17795/14 про поновлення ОСОБА_1 на посаді, а також в частині бездіяльності щодо накладення на Офіс Генерального прокурора штрафу за невиконання рішення суду та звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення й зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії, визначені Законом України "Про виконавче провадження", то суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач виконав певні дії, передбачені Законом №1404, а саме: направив боржнику вимоги щодо негайного виконання рішення суду, постановою від 15.02.2022 наклав штраф на боржника в розмірі 5100,00 грн, проте вчинив не всі дії, направлені на примусове виконання судового рішення, передбачені ч.3 ст.18 Закону №1404-VІІІ, тому наявні підстави для зобов`язання відповідача вчинити дії, визначені Законом України "Про виконавче провадження", щодо примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2021 року у справі №826/17795/14.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Офіс Генерального прокурора звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
12. Касаційна скарга подана з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
12.1. В обґрунтування підстав касаційної скарги за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України Офіс Генерального прокурора вказує на відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування частини третьої статті 18, статті 65, частини другої статті 63, статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у комплексі із пунктом 7 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-ІХ та статті 235 Кодексу законів про працю України - в частині питань щодо визначення правового механізму виконання рішення про поновлення позивача та можливості поновлення такого позивача на новостворених посадах без проходження процедури атестації.
12.2. Скаржник зазначає, що трудові відносини між Генеральною прокуратурою України з ОСОБА_1 припинялися з 23.10.2014. Офіс Генерального прокурора згідно з наказом Генерального прокурора від 23.12.2019 № 351 розпочав роботу з 02.01.2020. У зв`язку цим поновлення з 24.10.2014 ОСОБА_1 на посаді в органі, який не розпочав роботу, спричинило б порушення вимог закону. За таких обставин рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 з 24.10.2014 в Офісі Генерального прокурора не відповідає ні фактичним обставинам ні вимогам нормативних актів. З огляду на викладене на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 826/17795/14, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021, наказом Генерального прокурора від 13.04.2021 № 347-ц ОСОБА_1 було поновлено на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України, яку він обіймав до звільнення з неї. Таким чином, Офісом Генерального прокурора фактично виконано рішення суду, оскільки назва посади позивача, зазначена у наказі Генерального прокурора від 13.04.2021 № 347-ц, відповідає посаді, на якій його поновлено на виконання рішення суду, а з самого наказу вбачається, що його прийнято на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 826/17795/14 та видано Офісом Генерального прокурора.
12.3. При цьому, скаржник звертає увагу, що державним виконавцем, а також Офісом Генерального прокурора вчинялись відповідні необхідні дії щодо виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_1, які, окрім того, зазначені безпосередньо у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2022 у справі №640/21908/21. У подальшому державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову від 21.07.2022 про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа від 18.02.2021 № 826/177795/14, що видав Окружний адміністративний суд м. Києва. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що Офісом Генерального прокурора, як боржником у виконавчому провадженні, рішення суду у справі № 826/17795/14 виконано повно та фактично. Поновлено ОСОБА_1 на посаді. Відповідний запис внесено до трудової книжки стягувана. Підставою для закінчення виконавчого провадження слугував лист Офісу Генерального прокурора від 09.06.2022 № 07/1/1-397вих-22 з копією підтверджуючого документу, зокрема наказу про поновлення на посаді від 13.04.2021 № 347ц, що є доказом повного та фактичного виконання рішення суду.
12.4. Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції не обґрунтували, у зв`язку з чим відхилено доводи Офісу Генерального прокурора щодо належного виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України, тобто тій посаді, з якої його було звільнено.
12.5. Офісом Генерального прокурора зауважено, що оскільки ОСОБА_1 проходив службу в Генеральній прокуратурі України, що підтверджується записами в трудовій книжці, то й відсутні правові підстави для поновлення його в Офісі Генерального прокурора. Водночас посади прокурорів Офісу Генерального прокурора не є рівнозначними посадам прокурорів Генеральної прокуратури України, оскільки відповідно до вимог Закону № 113-ІХ переведення прокурорів на посади в Офіс Генерального прокурора можливе лише за результатами успішного проходження ними атестації, тобто законодавець чітко розмежовує посади прокурорів, які пройшли атестацію, з посадами прокурорів, які її не проходили, що дає можливість зробити висновок про те, що посади в Офісі генерального прокурора і передбачають в обов`язковому порядку наявність у прокурора високого рівня професійної компетенції та доброчесності, що підтверджується результатами атестації. В той же час, посади в Генеральній прокуратурі України хоч і декларативно передбачали дотримання прокурорами професійної етики, доброчесності та наявності необхідної професійної компетенції, але жодними кваліфікаційними оцінюваннями не підтверджувалися, що унеможливлює встановлення наявності у прокурорів Генеральної прокуратури України, які атестацію не пройшли, були звільнені та поновлені за рішенням суду, всіх необхідних критеріїв для роботи в Офісі Генерального прокурора. Таким чином, поновлення звільнених прокурорів Генеральної прокуратури України безпосередньо в Офісі Генерального прокурора без проходження ними атестації суперечитиме вимогам чинного законодавства України, створюватиме дискримінаційні умови щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію та переведені до Офісу Генерального прокурора, та повністю нівелюватиме результати реформи органів прокуратури, спрямовані на підвищення авторитету органів прокуратури шляхом забезпечення виконання функцій прокуратури лише висококваліфікованими та доброчесними прокурорами.
12.6. На думку скаржника, неможливо судовим рішенням про поновлення ОСОБА_1 у Офісі Генерального прокурора в обхід процедури і порядку, визначених Законом № 113-ІХ, Порядку № 221, Порядку № 233, поновити особу в Офісі Генерального прокурора за відсутності рішення кадрової комісії про успішне проходження атестації, яке є обов`язковим для обіймання ОСОБА_1 посади в Офісі Генерального прокурора.
12.7. При цьому, скаржник зазначає, що під час виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2021 у справі № 826/17795/14 державний виконавець вжив всіх необхідних заходів для примусового виконання рішення суду, внаслідок чого було прийнято рішення про закінчення виковачого провадження. Зокрема, як зазначено вище, на вимогу державного виконавця від 20.05.2022 Офісом Генерального прокурора листом від 09.06.2022 № 07/1/1- 397вих-22 Грунтовно повідомлено Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про виконання судового рішення, та у подальшому, а саме 21.07.2022 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
13. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити, скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
14. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
15. Оскільки з матеріалів касаційної скарги вбачається, що Офісом Генерального прокурора оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині позовних вимог які були задоволені, тому оскаржувані рішення судом касаційної інстанції перевіряються лише в цій частині в межах доводів та вимог касаційної скарги.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
16. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
18. Згідно з частинами другою, четвертою статті 13 Закону України від 2 червня 2016 року N 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
19. Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
20. Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
21. Відповідно до частини першої статті 13 Закону N 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
22. Згідно з частинами першою, четвертою статті 18 Закону N 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.