ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року
м. Київ
справа № 640/12200/22
адміністративне провадження № К/990/31564/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року, прийняте у складі судді Кармазіна О.А. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року, ухвалену у складі колегії суддів: Єгорової Н.М. (головуючий), Федотова І.В., Чаку Є.В.,
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Офіс Генерального прокурора, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. "Про закінчення виконавчого провадження" ВП № НОМЕР_1 від 21 липня 2022 року.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки прийнята всупереч Конституції та законів України. Вказує, що за змістом листа Офісу Генерального прокурора від 09.06.2022 № 07/1/1-397вих-22, на підставі якого закінчено виконавче провадження, Офіс Генерального прокурора вважає, що нібито виконав рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2021 у справі №826/17795/14 та посилається на наказ Генерального прокурора від 13.04.2021 № 347ц. Проте, у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2021 у справі № 640/11760/21 надано вичерпну правову оцінку наказу Генерального прокурора від 13.04.2021 № 347ц. Вказаний наказ Генерального прокурора не є фактичним виконанням в повному обсязі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2021 у справі №826/17795/14 згідно з виконавчим документом. Додає, що за змістом пункту 2 вказаного наказу Генерального прокурора від 13.04.2021 №347ц скасовано наказ Генерального прокурора України від 23.10.2014 № 2505ц та поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України з 24 10.2014. Проте, відповідно до резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2021 у справі №826/17795/14 та виконавчого листа №826/17795/14 від 18.02.2021 допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1, на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Офісу Генерального прокурора з 24.10.2014.
3. Відповідач та третя особа позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року у справі №826/17795/14, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:
4.1. визнано протиправним і скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 23 жовтня 2014 року №2505-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України;
4.2. поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Офісу Генерального прокурора з 24 жовтня 2014 року;
4.3. стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 2 474 636,37 грн.;
4.4. зобов`язано Офіс Генерального прокурора України вчинити дії щодо інформування Міністерства юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
4.5. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. 18 лютого 2022 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист щодо негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Офісу Генерального прокурора з 24 жовтня 2014 року.
6. Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А. на підставі виконавчого листа від 18 лютого 2021 року №826/17795/14 прийнято постанову від 03 березня 2021 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Офісу Генерального прокурора з 24 жовтня 2014 року.
7. Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року по справі №640/11760/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року визнано протиправною та скасовано постанову департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19 квітня 2021 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.
8. Офіс Генерального прокурора листом від 09 червня 2022 року №07/1/1-397ВИХ-22 повідомлено Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А., що наказом Генерального прокурора від 13 квітня 2021 року № 347-ц ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України з 24 жовтня 2014 року.
9. 21 липня 2022 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 у зв`язку з фактичним виконанням виконавчого листа №826/17795/14, виданого судом 18 лютого 2021 року.
10. Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено.
12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наказом Офісу Генерального прокурора від 13 квітня 2021 року №347-ц ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України з 24 жовтня 2014 року, що свідчить про невиконання у повному обсязі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року у справі № 826/17795/14.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
13. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Офіс Генерального прокурора звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
14. Касаційна скарга подана з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
14.1. В обґрунтування підстав касаційної скарги за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України Офіс Генерального прокурора вказує, що відсутній висновок Верховного Суду стосовно застосування частини другої статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" у комплексі із пунктом 7 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та статті 235 Кодексу законів про працю України - в частині питань щодо визначення правового механізму виконання рішення про поновлення позивача та можливості поновлення такого позивача на новостворених посадах без проходження процедури атестації.
14.2. Скаржник зазначає, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 826/17795/14, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 та постанови державного виконавця, Генеральним прокурором видано наказ від 13.04.2021 № 347ц "Про поновлення на посаді ОСОБА_1", згідно з яким його поновлено на посаді першого заступника начальника управління правами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України з 24.10.2014, яку він обіймав до звільнення з неї.
14.3. При цьому, скаржник звертає увагу, що трудові відносини між Генеральною прокуратурою України з ОСОБА_1 припинялися з 23.10.2014. Офіс Генерального прокурора згідно з наказом Генерального прокурора від 23.12.2019 №351 розпочав роботу з 02.01.2020. У зв`язку цим поновлення з 24.10.2014 ОСОБА_1 на посаді в органі, який не розпочав роботу, спричинило б порушення вимог закону. За таких обставин рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 з 24.10.2014 року в Офісі Генерального прокурора не відповідає ні фактичним обставинам ні вимогам нормативних актів.
14.4. Скаржник вважає, що Офісом Генерального прокурора фактично виконано рішення суду, оскільки назва посади позивача, зазначена у наказі Генерального прокурора від 13.04.2021 № 347-ц, відповідає посаді, на якій його поновлено на виконання рішення суду, а з самого наказу вбачається, що його прийнято на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 826/17795/14 та видано Офісом Генерального прокурора.
14.5. На думку скаржника, оскільки ОСОБА_1 проходив службу в Генеральній Прокуратурі України, що підтверджується записами в трудовій книжці, то й відсутні правові підстави для поновлення його в Офісі Генерального прокурора
14.6. При цьому, скаржник зазначає, що посади прокурорів Офісу Генерального прокурора не є рівнозначними посадам прокурорів Генеральної прокуратури України, оскільки відповідно до вимог Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України і щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-ІХ переведення прокурорів на посади в Офіс Генерального прокурора можливе лише за результатами успішного проходження ними атестації, тобто законодавець чітко розмежовує посади прокурорів, які пройшли атестацію, з посадами прокурорів, які її не проходили, що дає можливість зробити висновок про те, що посади в Офісі Генерального прокурора передбачають в обов`язковому порядку наявність у прокурора високого рівня професійної компетенції та доброчесності, іцо підтверджується результатами атестації. В той же час, посади в Генеральній прокуратурі України, хоч і декларативно передбачали дотримання прокурорами професійної етики, доброчесності та наявності необхідної професійної компетентності, але жодними кваліфікаційними оцінюваннями не підтверджувалися, що унеможливлює встановлення наявності у прокурорів Генеральної прокуратури України, які атестацію не пройшли, були звільнені та поновлені за рішенням суду, всіх необхідних критеріїв для роботи в Офісі Генерального прокурора.
14.7. Таким чином, на думку скаржника, поновлення звільнених прокурорів Генеральної прокуратури України безпосередньо в Офісі Генерального прокурора без проходження ними атестації суперечитиме вимогам чинного законодавства України, створюватиме дискримінаційні умови щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію та переведені до Офісу Генерального прокурора, та повністю нівелюватиме результати реформи органів прокуратури, спрямовані на підвищення авторитету органів прокуратури шляхом забезпечення виконання функцій прокуратури лише висококваліфікованими та доброчесними прокурорами.
14.8. Крім того, скаржник зазначає, що поновлення (призначення) ОСОБА_1 на посаду в Офіс Генерального прокурора призведе до необхідності виплачувати йому заробітну плату у відповідності до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" усупереч вимогам Закону № 113-ІХ, яка не відповідає посаді яку позивач обіймав до звільнення, та матиме наслідком неможливість повернення безпідставно виплачених коштів і матиме наслідком безпідставне використання бюджетних коштів та заподіяння збитків Державі.
14.9. Вважає, що Офісом Генерального прокурора фактично виконано рішення суду, оскільки назва посади позивача, зазначена у наказі Генерального прокурора від 13.04.2021 № 347-ц, відповідає посаді, з якої його було звільнену, а з самого наказу вбачається, що його прийнято на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2021 у справі № 826/17795/14 та видано Офісом Генерального прокурора.
15. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити, скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
16. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
19. Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
20. Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
21. Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
22. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
23. Статтею 65 Закону № 1404-VIII визначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.