ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року
м. Київ
справа №160/1319/21
адміністративне провадження № К/990/8865/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Лідер Трейд" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 (колегія суддів у складі: Білак С. В. (суддя-доповідач), Олефіренко Н. А., Шальєвої В. А.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та історія справи
27.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Лідер Трейд" (далі - ТОВ "ТД Лідер Трейд", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека, відповідач), в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 226232 від 24.12.2020.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 226232 від 24.12.2020. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Лідер Трейд" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подав на таке рішення апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою в даній справі.
Короткий зміст оскарженого рішення суду апеляційної інстанцій
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 в адміністративній справі № 160/1319/21 - закрито.
Суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження в даній адміністративній справі, оскільки Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури не набув права на звернення до суду з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Укртрансбезпеки. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що прокурор не є альтернативним суб`єктом звернення до суду за захистом інтересів держави і не має замінювати компетентний орган, який самостійно має право захищати інтереси держави.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із судовим рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги скаржник указує на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, закривши апеляційне провадження у справі за його апеляційною скаргою. Апеляційний суд невірно застосував до спірних правовідносинах положення статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII) та статей 53, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Крім того, скаржник указав на неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 26.06.2019 у справі 578/430/16-ц, а також у постановах Верховного Суду. Відкривши апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора, суд апеляційної інстанції фактично погодився з існуванням підстав для його участі у даній справі в апеляційному суді.
Позиція інших учасників справи
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Рух касаційної скарги
13.03.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Жука А. В., Мартинюк Н. М. - для розгляду даної судової справи.
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 160/1319/21 та витребувано цю справу з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо подання апеляційної скарги та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на таке.
З огляду на підстави оскарження рішення суду апеляційної інстанції, основним спірним питанням на стадії касаційного перегляду є наявність або відсутність належних підстав у прокурора на звернення до суду з апеляційною скаргою.
Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною третьою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 КАС України).
Зазначені норми поширюються на всі стадії адміністративного судового процесу, стосуються позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг.
Отже, реалізація прокурором права на подання апеляційної скарги потребує обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом № 1697-VII.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частини четверта вказаної статті).
Отже, виключними випадками, за наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.