ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року
м. Київ
справа № 160/2394/23
адміністративне провадження № К/990/16253/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року (головуючий суддя Баранник Н.П., судді: Малиш Н.І., Круговий О.О.) у справі №160/2394/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, в якій позивач просив стягнути суму податкового боргу до бюджету в розмірі 3 188 633,37 грн з фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач (Головне управління ДПС у Дніпропетровській області) подав апеляційну скаргу.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 9 березня 2023 року залишив апеляційну скаргу без руху, встановивши апелянту десятиденний строк з дня вручення йому цієї ухвали для надання до суду документа про сплату судового збору.
На адресу апеляційного суду надійшло клопотання позивача про прийняття апеляційної скарги до розгляду, мотивувавши його тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно залишив його апеляційну скаргу без руху з мотивів несплати судового збору, оскільки, оскаржуючи вимогу про стягнення податкового боргу, судовий збір не сплачується.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі № 160/2394/23 повернуто скаржнику.
Ухвала апеляційного суду вмотивована тим, що положеннями частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, апеляційний суд зауважив, що, обґрунтовуючи звільнення від сплати судового збору, посилання позивача на пункт 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI є безпідставним, оскільки вказані положення не поширюються на оскарження ухвал адміністративного суду.
При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на правову позицію висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року у справі № 915/955/15, у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 320/5719/19.
Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №160/2394/23, контролюючий орган подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зауважив на те, що в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в межах справи про стягнення сум податкового боргу.
Відповідач не реалізувала право подати відзив на касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Верховний Суд ухвалою від 11 травня 2023 року відкрив провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм процесуального права.
Верховний Суд, переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, в тому числі і в частині сплати судового збору.
Так, згідно пункту 1 частини п`ятої, частини шостої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Приписами частини першої статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо сплати судового збору, - апеляційна скарга залишається без руху.
Колегія суддів зазначає, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.
Ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не може бути оскаржена окремо у касаційному порядку, оскільки не включена до переліку ухвал, визначеного частиною третьою статті 328 КАС України.
Разом з тим суд апеляційної інстанції не повинен тлумачити положення цієї статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, а також, застосовуючи положення статей 169, 298 КАС України, формально підходити до цих норм, у зв`язку з чим апеляційні скарги безпідставно залишати без руху та повертати їх.
Колегія суддів зазначає, що правомірність застосування до апеляційної скарги судом апеляційної інстанції статей 169, 298 КАС України та залишенні її без руху перевіряється судом касаційної інстанції під час перегляду ухвали, зокрема, про повернення апеляційної скарги.