ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 441/1868/17
провадження № К/9901/2754/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 16 липня 2020 року (суддя Перетятько О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року (головуючий суддя Шевчук С.М., судді Кухтей Р.В., Шинкар Т.І.)
у справі № 441/1868/17
за позовом ОСОБА_1
до Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2
про скасування рішення сесії сільської ради.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Городоцького районного суду Львівської області з позовом до Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), в якому просив:
- скасувати рішення сесії Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області від 29 вересня 2017 року № 512 про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0.0129 га в с. Керниця;
- зобов`язати розглянути заяви сусідніх землекористувачів будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з дотриманням вимог закону щодо рівності прав, розумності тощо.
2. Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 16 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 16 липня 2020 року скасовано в частині, яка стосується відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області про зобов`язання Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 серпня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0.07 га, та ухвалено у названій частині постанову, якою зазначену позовну вимогу задоволено: зобов`язано Керницьку сільську раду Городоцького району Львівської області невідкладно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 серпня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0.07 га та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду про що повідомити ОСОБА_1 . У решті - рішення суду залишено без змін.
4. ОСОБА_1 із вказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Городоцького районного суду Львівської області від 16 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року в частині відмовлених позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позов в названій частині.
5. Відзивів на касаційну скаргу іншими учасниками процесу не надано.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 24 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0.0129 га в АДРЕСА_2 біля її житлового будинку АДРЕСА_2 .
7. 23 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0.19 га.
8. За наслідками розгляду вказаних заяв Керницькою сільською радою Городоцького району Львівської області винесено наступні рішенні:
- від 29 вересня 2017 року № 512 про надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0.0129 га в с. Керниця;
- від 29 вересня 2017 року № 513 про надання позивачу ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0.12 га для обслуговування житлового будинку.
9. Відносно решти запитуваної позивачем земельної ділянки (яка знаходиться поблизу будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) у розмірі 0,07 га, про яку йшлося в заяві позивача, адресованій Керницькій сільській раді Городоцького району Львівської області від 23 серпня 2017 року, то у вказаній частині заява позивача не була розглянута відповідачем.
10. Таким чином предмет спору стосуються земельної ділянки площею 0,07га, яка знаходиться поблизу домоволодінь 277 та АДРЕСА_2, яка є предметом запиту за заявами як позивача так і гр. ОСОБА_2 .
11. Позивач стверджує, що він є фактичним землекористувачем названої земельної ділянки, якою тривалий час користувалися його покійні родичі, в підтвердження чого надає архівні витяги.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції керувався тим, що рішення №512 прийнято суб`єктом владних повноважень, у межах наданих йому повноважень, відповідно до закону, з дотриманням встановленої процедури та відповідає усім вимогам, зазначеним у частині 2 статті 2 КАС України. При цьому, суд зазначив, що підстав, визначених частиною 3 статті 123 ЗК України, для відмови у наданні відповідачем дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0.0129 га в с. Керниця не встановлено.
13. При цьому суд зазначив, що за наслідками прийняття вказаного рішення у третьої особи - ОСОБА_2 право на користування чи власність на спірну земельну ділянку не виникло, оскільки вказане рішення є лише підставою для розробки проекту землеустрою.
14. Також суд першої інстанції зазначив, що встановити чи земельна ділянка, щодо якої третій особі надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, відноситься до земельної ділянки, щодо якої позивач має намір розробляти проект землеустрою, можливо лише під час розроблення такого проекту. Відтак, в ході розробки землеустрою є можливим встановлення обставини щодо наявності прав на обумовлену земельну ділянку у інших осіб.
15. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення відповідача в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 і частково не погодився з висновками суду першої інстанції, а саме вважав, що відповідач неправомірно розглянув заяву позивача лише в частині, яка стосується земельної ділянки площею 0,12 га. Відносно решти земельної ділянки площею 0,07 га, то вказана заява у цій частині відповідачем нерозглянута, щодо неї не прийнято жодного рішення у встановленому порядку. Відтак, по відношенню до позивача, відповідач допустив протиправну тривалу бездіяльність (понад три роки) у не належному та не своєчасному розгляді його заяви.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Заявник на обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій практиці Верховного Суду, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, в якій зроблено висновок про те, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.
17. Позивач стверджує, що надання дозволу одночасно обом особам на цю ж саму земельну ділянку, призведе до ситуації протиправної правової нетерпимості між учасниками цих земельних відносин, тим самим буде створена штучна ситуація конфлікту правових інтересів.
18. Також позивач стверджує про самовільне захоплення третьою особою частини земельної ділянки, на яку претендує ОСОБА_1 .
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
20. За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
22. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до статті 55 Конституції України та статті 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
23. В силу приписів частини першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
24. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
25. У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
26. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.