ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року
м. Київ
справа №580/5040/20
адміністративне провадження № К/9901/20671/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2021 (головуючий суддя: Кучма А.Ю., судді: Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі № 580/5040/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУПФУ в Черкаській області або відповідач), в якому просила:
визнати протиправними дії ГУПФУ в Черкаській області щодо невиплати щомісячної основної та додаткової пенсії, передбаченої статтями 50, 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII) в повному розмірі за період з 01.01.2014 по 02.08.2014;
зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону №796-XII з урахуванням частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2014" та здійснити відповідні виплати з урахуванням вже виплачених сум.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 04.02.2021 позов задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.04.2021 скасував рішення суду першої інстанції, а позов залишив без розгляду у зв`язку із пропуском строк звернення до суду.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивачка стверджує, що у спірний період відповідач мав нарахувати та виплачувати їй державну та додаткову пенсію в розмірах, передбачених безпосередньо нормами статей 50, 54 Закону №796-XII, а не у встановлених Кабінетом Міністрів України. За наведених обставин, позивачка просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі
Відповідач позов не визнав. Наголошує, що нарахування та виплата позивачці пенсійних виплат здійснювалася відповідно до положень норм законодавства.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції врахував принцип пріоритетності Закону №796-XII над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та дійшов висновку, що у період з 1 січня по 2 серпня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинно було здійснюватися у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону №796-XII.
Одночасно, взявши до уваги те, що про підстави обчислення пенсії за спірний період позивачці стало відомо лише з листа відповідача від 19.10.2020, а з позовом до суду остання звернулася 09.11.2020, суд першої інстанцій дійшов висновку, що позов подано в межах строку звернення до суду.
Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка пропустила строк звернення до адміністративного суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску такого. Суд зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Відповідно з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. Водночас у цьому випадку апеляційний суд констатував, що отримання позивачкою листа-відповіді пенсійного органу від 19.10.2020 у відповідь на її звернення не змінює моменту, з якого остання повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, оскільки зацікавленість щодо розміру пенсійних виплат та активні дії щодо отримання інформації про розрахунок її основної та додаткової пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, така почала вчиняти лише восени 2020 року.
При вирішенні цієї справи, суд послалися на правову позицію Верховного Суду щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, викладену у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Скаржниця зазначає, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати із датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку. Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 №510/1286/16-а, а отже має враховуватися усіма судами, в т.ч., і Верховним Судом. З огляду на те, що про порушення своїх прав позивачка дізналася з листа пенсійного органу 19.10.2020, а з цим позовом звернулася у листопаді 2020 року, вважає, що нею не пропущені строки звернення до суду.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Спір у цій справі стосуються перерахунку розміру основної та додаткової пенсії, передбаченої статтями 50, 54 Закону № 796-XII, за період з 1 січня 2014 по 02 серпня 2014 року.
Колегія суддів зазначає, що Закон № 796-XII не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання певного виду пенсії чи додаткової виплати за цим Законом, відтак застосуванню підлягає строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.