ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 160/15259/20
адміністративне провадження № К/9901/40280/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 (головуючий суддя: Прокопчук Т.С., судді: Круговий О.О., Шлай А.В.) у справі №160/15259/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області або відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУПФУ в Дніпропетровській області або відповідач-2), в якому просив:
визнати протиправними дії та зобов`язати ГУ ДФС у Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 розрахунок розміру грошового забезпечення з урахуванням встановленої вислуги років (23 роки, 00 місяців, 03 дні), оформити всі необхідні документи та подати їх до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції Закону станом на 26.08.1997; далі - Закон № 2262-XII), виходячи з розміру грошового забезпечення на момент звільнення;
зобов`язати ГУ ПФУ у Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII (у редакції Закону станом на 26.08.1997).
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 25.01.2021 позов задовольнив частково:
визнав протиправними дії ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення з урахуванням встановленої вислуги років (23 роки, 00 місяців, 03 дні) та оформлення всіх необхідних документів для призначення йому пільгової пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII(у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду - 26.08.1997).
зобов`язав ГУ ДФС у Дніпропетровській області провести розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1, оформити всі необхідні документи та подати їх до ГУПФУ в Дніпропетровській області для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду - 26.08.1997).
зобов`язав ГУПФУ у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду - 26.08.1997).
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 05.10.2021 постановою скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 і ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період з 26.08.1997 перебував службі в податковій міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області та був звільнений у запас Збройних сил України з 28.08.2020 за п.64 пп. "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Вислуга років позивача станом на день звільнення 28.08.2020 складає у календарному обчисленні - 23 роки 00 місяців 03 дні.
У вересні 2020 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Дніпропетровській області із заявою щодо проведення розрахунок розміру грошового забезпечення, у якій просив оформити всі необхідні документи та подати їх до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області для призначення йому пільгової пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII.
Листом від 22.09.2020 №2170/10/04-97-07-20 ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомило заявника про те, що станом на дату його звільнення вислуга років становить 23 роки, 00 місяців, 03 дні, що недостатньо для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
23.09.2020 позивач також звернувся до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами про призначення йому пенсії за вислугою років, проте отримав відмову (лист №19777-19935/С-02/8-0400/20 від 08.10.2020), мотивовану порушенням порядку подання документів.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що при вирішенні питання щодо призначення пенсії за вислугу років необхідно керуватися нормою закону, що була чинна на момент призначення його на службу в податкову міліцію, а не на момент реалізації ним права на пенсію. У іншому випадку, на переконання позивача, відбувається звуження змісту та обсягу існуючих прав. Зазначає, що зміст та обсяг досягнутих ним соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів, що неодноразово висловив Конституційний суд України у своїх рішеннях.
У відзиві на позов ГУ ПФУ у Дніпропетровській області просить відмовити за безпідставністю вимог через відсутність у позивача встановленої пунктом "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ календарної вислуги років (24 календарних років та 6 місяців і більше), та відповідно права на призначення пенсії за вислугою років.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції насамперед виходив з того, що прийняття рішень з питань призначення пенсій належить до виключених повноважень пенсійного органу, натомість на відповідача-1 покладено лише функції з підготовки та подання до органів, що призначають пенсію, необхідних для призначення пенсії документів.
Також суд першої інстанції виходив із наявності у позивача права для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення ОСОБА_1 на посаду в 1997 році, яка передбачала право на пенсію за вислугою строків при наявності на день звільнення зі служби вислуги на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше. За висновками суду першої інстанції, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.
Апеляційний суд дійшов протилежного висновку. З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, від 19.09.2018 у справі №725/1959/17 та від 30.09.2019 №360/1432/19, апеляційний суд зазначив, що Законом № 2262-XII чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 24 календарних років і більше без зазначення, що така має бути обчисленою на пільгових умовах та містить виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. Пільгові роки необхідні для правильного вирахування пенсії, а право на пенсію визначається календарними роками вислуги. Зазначив, що положення Закону № 2262-XII діють у редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI, не визнані неконституційними, та підлягають застосуванню відповідачами як суб`єктами владних повноважень. Зважаючи на відсутність у позивача встановленої пунктом "а" частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ календарної вислуги років (24 календарних років та 6 місяців і більше), права на призначення пенсії за вислугу років позивач не набув.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 750/9775/16-а та від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а. Стверджує, що при призначені на службу мав легітимні очікування вийти на пенсію за вислугу років за нормами законодавства, чинними на цей момент.
Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Закон № 2262-XII має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду - серпень 1997 року) право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.