постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
01 червня 2023 року
м. Київ
справа № 947/7080/20
провадження № 51-3674км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року у кримінальному провадженні № 12019160480003513 за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим за засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат і долю речових доказів.
Районний суд установив, що ОСОБА_6 у невстановленому місці за допомогою мережі "Інтернет" замовив у невстановленої особи та незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, а також особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА, з метою їх збуту на території м. Одеси через Інтернет замовлення особам схильним до вживання психотропних речовин та наркотичних засобів, частину яких розклав у схованки в різних районах міста, а саме:
05 жовтня 2019 року - о 18:46 біля гаражу "В-5-26/3" навпроти буд. № 54 на вул. Бригадній згорток із двома таблетками, що містять МДМА, загальною масою 0,259 гр;
о 19:19 біля буд. № 5 на вул. Адміральський проспект згорток із таблеткою, що містить МДМА, загальною масою 0,107 гр.;
о 19:41 біля буд. № 13 на вул. Суднобудівній згорток із кристалічною речовиною, що містить PVP, масою 1,478 гр;
06 жовтня 2019 року близько 02:00 ОСОБА_6 був зупинений працівниками поліції біля буд. № 6 на проспекті Небесної Сотні, які виявили та вилучили у нього залишки PVP пофасованої у прозорі поліетиленові пакети, загальною масою 6,8416 гр.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 26 вересня 2022 року цей вирок змінив, із застосуванням ст. 69 КК призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна та на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та поклав на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_7, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляду у цьому суді через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
На обґрунтування цих вимог зазначає, що суд апеляційної інстанції всупереч положень ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) в оскаржуваному рішенні не навів переконливих мотивів про можливість виправлення засудженого без відбування призначеного покарання. При цьому, в порушення вимог кримінального процесуального закону та всупереч правових позицій Верховного Суду, приймаючи інше рішення ніж суд першої інстанції не дослідив матеріалів на підставі яких дійшов висновку про можливість застосувати до нього положення статей 69 та 75 КК.
Стверджує, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про участь ОСОБА_6 у волонтерській діяльності та роботу з особами із хімічною залежністю. Також вважає сумнівним посилання апеляційного суду в ухвалі на активне сприяння ОСОБА_6 в розкритті злочину, оскільки останній розповів про обставини кримінального правопорушення та показав місця закладок не добровільно, а лише після його затримання працівниками поліції.
На думку прокурора, те що ОСОБА_6 раніше несудимий, має постійне місце проживання, навчається та позитивно характеризується хоча і є обставинами, які пом`якшують покарання, проте вони не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому не можуть бути підставами для застосування норм ст. 69 КК.
Вважає, що при ухваленні рішення апеляційний суд не врахував достатньо того, що вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких і має підвищений рівень суспільної небезпеки, а протиправні дії останнього були припинені лише завдяки його затриманню працівниками поліції, які виявили у нього ще тридцять пакетівіз психотропною речовиною, котрі він намагався збути.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
Прокурор підтримав вимоги касаційної скарги частково, вважав, що суд апеляційної інстанції правильно застосував щодо ОСОБА_6 положення ст. 69 КК, однак ст. 75 цього Кодексу застосував неправильно та просив оскаржувану ухвалу скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді.
У запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_8 та засуджений ОСОБА_6 просили залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без зміни, розгляд справи провести без участі сторони захисту.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому, згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.