ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2023 року
м. Київ
справа № 359/9624/14-к
провадження № 51-558км23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
захисник ОСОБА_6,
виправданий ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 рокув кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110100000483, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає у АДРЕСА_1,
виправданого за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвалита призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції всупереч приписам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не надав належної оцінки апеляційним вимогам прокурора, не навів в ухвалі достатніх доводів на їх спростування та не вказав переконливих підстав, на яких залишив апеляційну скаргу без задоволення. Апеляційний розгляд мав формальний характер, наявні у висновках суду першої інстанції суттєві суперечності не усунуто.
Зазначає, що апеляційний суд залишив поза увагою твердження прокурора про неправильну оцінку доказів у вироку, про безпідставність висновків суду першої інстанції щодо недопустимості низки доказів, оскільки для цього не було підстав, передбачених ст. 87 КПК України, і у вироку їх не наведено. Наявні у провадженні докази обвинувачення в цілому узгоджуються між собою, а існуючі суперечності можливо було усунути на стадії апеляційного перегляду шляхом повторного дослідження обставин та доказів, зокрема виклику у судове засідання експертів, проте клопотання в порядку ст. 404 КПК Українибуло безпідставно відхилено.
Вважає, що обвинувальний акт хоч і містить певні недоліки, на які послався суд у вироку, проте вони не є суттєвими і не порушили права на захист обвинуваченого, який не зазначав про нерозуміння суті обвинувачення. Наведені в обвинувальному актіфактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення. Крім того, оцінка відповідності обвинувального акта вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України проводиться на стадії підготовчого провадження.
Указує, що потерпілий ОСОБА_8 під час досудового розслідування та судового розгляду послідовно наполягав на притягненні ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, що свідчить про відсутність процесуальних перешкод для здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Тому суд першої інстанції, дійшовши висновку про відсутність у діях обвинуваченого ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, мав перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_7 на ч. 2 ст. 125 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження
За вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2021 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 296 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.
За ухвалою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року апеляційну скаргу прокурора залишено беззадоволення, а вирок - без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, за викладених у вироку обставин.
Так, 29 березня 2014 року близько 12:30 ОСОБА_8 разом із ОСОБА_9 перебували в металевому човні марки "Прогрес-2" на р. Дніпро поблизу риболовецької бази "Рудяки", що розташована на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області, де ловили рибу за допомогою вудок. Під час ловлі риби двигун човна, на якому вони йшли по воді, неодноразово заплутувався в риболовецьку сітку. Через деякий час, коли двигун їхнього човна знову заплутався в риболовецьку сітку та зупинився, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, виплутавши сітку, вирішили її витягти з води до човна, щоб в майбутньому уникнути заплутування двигуна, усвідомлюючи при цьому, що незаконних дій вони не вчиняють, оскільки вилов риби за допомогою цієї сітки заборонено законом.
Під час того, як ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виплутували сітку з двигуна та збирали її до човна, до них по воді на човні марки "Skipper" підійшов ОСОБА_7, який почав виражатися в їхню адресу нецензурною лайкою.
У цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в човні марки "Skipper" на р. Дніпро поблизу риболовецької бази "Рудяки", проявляючи особливу зухвалість, з метою самоствердитись за рахунок завдання фізичного болю, що виразилось в ігноруванні загальновизнаних правил поведінки в суспільстві, нахабному поводженні та прояві грубої сили, використовуючи малозначний привід, висловився на адресу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 нецензурною лайкою та почав погрожувати їм вбивством.
Після цього ОСОБА_7, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, тримаючи в руці револьвер марки "МЕ 38 Magnum-4R" калібру 4 мм, який заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, нічого не пояснюючи, здійснив постріли в бік ОСОБА_8, влучивши йому в кисть лівої руки. Незаконні дії ОСОБА_7 були припинені ОСОБА_9, який вибив з його руки револьвер та разом з ОСОБА_8 доставив ОСОБА_7 на берег.
Згідно з висновком експерта ОСОБА_8 отримав тілесне ушкодження у вигляді вогнепального поранення лівої кисті, яке виникло від дії кулі при пострілі з вогнепальної зброї, і відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Позиції учасників судового провадження
Від захисника ОСОБА_6 надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора.
У судовому засіданні прокурор частково підтримав подану касаційну скаргу, захисник та виправданий заперечили проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За правилами ч. 1 ст. 370 КПК Українисудове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.