Постанова
Іменем України
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 753/18406/16-ц
провадження № 61-4010св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Печерської районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Левківський Богдан Казимирович, на рішення Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Лужецькій О. Р. від 26 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Нежури В. А., Вербової І. М., Соколової В. В. від 18 січня 2023 року,і виходив з наступного.
Короткий зміст заявлених вимог
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.
2. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, щоз 26 червня 2007 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, який рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року розірвано.
3. Під час перебування у шлюбі в них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
4. Фактично шлюбні стосунки між ним на ОСОБА_2 припинені у лютому 2014 року, вони проживають окремо. З червня 2014 року ОСОБА_2 перестала спілкуватися з сином ОСОБА_4, а також не бере участь у житті дитини у обсязі, достатньому для його розвитку, не виконує свої батьківські обов`язки, фактично ухиляється від їх виконання.
5. Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 жовтня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
6. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 листопада 2015 року визначено місце проживання ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_1 .
7. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 .
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до висновку Служби у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації орган опіки та піклування вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 .З цього висновку вбачається, що на засіданні комісії було вислухано думку матері, яка повідомила, що вона проти позбавлення її батьківських прав, хоче дбати про фізичний та духовний розвиток дитини, піклуватися про сина, брати участь у його житті.
10. Крім цього, з матеріалів справи слідує, що сторони мають конфліктні відносини між собою, що підтверджено судовими рішеннями, зокрема про те, що після розірвання шлюбу у сторін виникли неприязні відносини, що стало підставою для сімейних конфліктів, звернення до правоохоронних органів, й залишення відповідачкою спільного житла з червня 2014 року. Відповідачка не ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини, однак позивач не надає можливості спілкуватися з дитиною, чим перешкоджає добровільному виконанню матір`ю її обов`язків.
11. Судом також встановлено, що відповідачка хворіє на онкологічне захворювання, що підтверджується наявною в матеріалах справи медичною документацією.
12. Отже, позивач у справі не лише не сприяв участі матері у вихованні сина, а й певною мірою перешкоджав у цьому, що підтверджується матеріалами справи, зокрема зверненнями до правоохоронних органів. Малолітння дитина сторін - ОСОБА_4 на час розгляду справи негативно ставиться до матері, ображений на неї, не бажає спілкуватися з нею. На це безумовно вплинула тривала відсутність спілкування між сином та матір`ю, а також негативне ставлення до відповідачки з боку позивача. Однак доказів на підтвердження винної поведінки відповідачки, свідомого нехтування нею своїми обов`язками суду не надано.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
13. Постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року та ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року залишено без змін.
14. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було надано висновок органу опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_4, як такої, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та догляду своєї дитини.
15. Цей висновок органу опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації апеляційний суд не вважав підставою для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з того, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 зазначав, що ОСОБА_2 не приділяє належної уваги виконанню батьківського обов`язку з розвитку та виховання сина з червня 2014 року. Позивачем не надано доказів на підтвердження ухилення матері від виховання сина. Таких підстав не вбачав і орган опіки та піклування Дарницького районної в м. Києві державної адміністрації під час розгляду справи про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_4 .
16. Крім того, до матеріалів справи надано медичні висновків, якими встановлено, що відповідач проходить лікування онкологічного захворювання та перенесла декілька операцій по видаленню органів та більше шести курсів хіміотерапії.
17. Складаючи висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, орган опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації послався на відсутність документів на підтвердження отримання постійного заробітку та постійної роботи матері. При цьому бесіда з ОСОБА_2 не проводилась, її доводи не враховувались, як і не враховувався стан її здоров`я.
18. У зв`язку із зазначеним, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не доведено винної поведінки ОСОБА_2 та її свідомого нехтування своїми обов`язками, а посилання позивача на наявність заборгованості по сплаті аліментів не є підставою для позбавлення батьківських прав.
19. Також з матеріалів справи вбачається, що позивач у справі не лише не сприяв участі матері у вихованні сина, а й певною мірою перешкоджав цьому, що підтверджується матеріалами справи, зокрема зверненнями до правоохоронних органів.
Узагальнені доводи касаційної скарги
20. 06 березня 2023 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Левківський Б. К., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
21. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 134/1342/16-ц, від 28 березня 2019 року у справі № 559/1553/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 523/16635/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
22. ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Левківський Б. К., у касаційній скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи рішення про відмову в задоволенні позову, посилалися на те, що ОСОБА_2 має онкологічне захворювання, у зв`язку із чим не могла повною мірою виконувати свої батьківські обов`язки. Однак суди не звернули увагу на те, що захворювання у ОСОБА_2 виникло у 2020 році, а тому і не встановили обствин і причини невиконання нею своїх батьківських обов`язків щодо дитини до 2020 року.
23. Також суди попередніх інстанцій необґрунтовано не прийняли до уваги думку дитини щодо небажання спілкуватися з матір`ю, залишили поза увагою заборгованість відповідачки по сплаті аліментів, її відсутність у соціальному житті дитини. Заявник наполягає на відсутності доказів, які б підтверджували створення матері перешкод у спілкуванні з сином.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
24. Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2023 року поновлено ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Левківський Б. К., строк на касаційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києві від 26 травня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 753/18406/16-ц.
25. 18 травня 2023 року матеріали цивільної справи № 753/18406/16-ц надійшли до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26. З 26 червня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року розірвано.
27. Під час перебування у шлюбі в них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджує свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, видане 20 травня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва.
28. Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року у справі № 753/19813/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 вересня 2015 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи 30 жовтня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
29. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 листопада 2015 року у справі № 753/7085/15-ц позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини задоволено. Визначено місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним чотирнадцятирічного віку з батьком ОСОБА_1 .
30. У листах директора Спеціалізованої школи № 89, керівника курсів з англійської мови Третьякової Т. В., завідуючої ДНЗ № 378 Овчинникової А. О. вказано, що за період навчання дитини мати жодного разу у школі, дитячому садочку чи курсах не з`являлася.
31. Згідно з висновком Служби у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 28 лютого 2018 року, орган опіки та піклування вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . На засіданні комісії було вислухано думку матері, яка повідомила, що вона заперечує проти позбавлення її батьківських прав, хоче дбати про фізичний та духовний розвиток дитини, піклуватися про сина, брати участь у його житті.
32. 03 грудня 2018 року допитаний в судовому засіданні в якості свідка малолітній син сторін ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, суду повідомив, що спілкуватися з матір`ю не має великого бажання, мати не піклується про нього. Він має мобільний телефон і мати знає його номер, один раз він їй зателефонував. Однак вона навіть на день народження його не привітала, тільки ввечері написала повідомлення. Останній раз він її бачив у квітні місяці.
33. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було надано висновок органу опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 22 грудня 2022 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, як такої, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та догляду своєї дитини.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
34. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
35. Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, а також якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
36. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
37. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
38. Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
39. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
40. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
41. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
42. Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
43. Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.