ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2023 року
м. Київ
справа № 592/5473/20
провадження № 51- 496 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 26 липня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200000000213, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 лютого 2000 року за ч. 1 ст. 229-6 КК України 1960 р. до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;
2) вироком Зарічного районного суду м. Суми від 27 грудня 2002 року за ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі 5 років 1 місяць з конфіскацією майна;
3) вироком Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2012 року за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 315 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна;
4) вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 квітня 2017 року за ч. 2 ст. 309, ст. 69 КК України до покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік, з утриманням 10 % заробітку;
5) вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді арешту на строк 5 місяців;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 306 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 вересня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2020 року, більш суворим призначеним цим вироком, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією майна, крім житла.
Цим же вироком ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 306 КК України та виправдано у зв`язку з не доведенням в його діянні складу даного кримінального правопорушення.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 26 липня 2022 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені статтями 309, 315, 317 КК України, на шлях виправлення не став та діючи незаконно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та за невстановлених обставин, умисно незаконно придбав з метою подальшого збуту, невстановлену кількість наркотичного засобу метадон, який переніс за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, тим самим почав незаконно його зберігати.
В подальшому, 10 вересня 2019 року о 12:03 год ОСОБА_7, перебуваючи у заздалегідь визначеному місці, повторно, незаконно, збув ОСОБА_8 за 500 грн 4 таблетки метадону, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, та які ОСОБА_8 добровільно видав працівникам поліції. Загальна маса метадону (безводної основи) 0,0896 г.
Крім того, ОСОБА_7 умисно, повторно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та за невстановлених обставин придбав з метою подальшого збуту наркотичний засіб метадон у кількості 50 таблеток, почав незаконно його зберігати та який, 01 грудня 2019 року з 02:24 год до 02:40 год біля будинку № 8 по площі Покровської в м. Суми було вилучено працівниками поліції в присутності понятих. Загальна маса вилученого у ОСОБА_7 метадону (безводної основи) склала 1,097 г.
Крім того, ОСОБА_7 умисно, повторно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та за невстановлених обставин придбав з метою подальшого збуту наркотичний засіб метадон у кількості 74 таблетки, почав незаконно зберігати та який, 11 лютого 2020 року приблизно о 19:30 год, під час обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України було вилучено працівниками поліції 34 таблетки вищезазначеного наркотичного засобу. Загальна маса вилученого у ОСОБА_7 метадону (безводної основи) склала 0,8080 г.
Цього ж дня, під час проходження медичного огляду у приміщенні СМКЛ № 1 по вул. 20 років Перемоги, 13, в м. Суми у ОСОБА_7 було виявлено, під час проведення огляду місця події у присутності понятих, ще 40 таблеток метадону. Загальна маса вилученого у ОСОБА_7 метадону (безводної основи) склала 0,6868 г.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення щодо нього і призначити новий розгляд у суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості. Зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невірну, на його думку, кваліфікацію його дій. Стверджує про те, що умислу на збут наркотичного засобу у нього не було, оскільки він отримує замісну терапію лікарським засобом метадон за призначенням лікарів.
Під час касаційного розгляду захисник підтримала подану касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 та вважала, що є підстави для скасування судових рішень.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор, під час касаційного розгляду, вважала за необхідне касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.