ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 805/4451/16-а
касаційне провадження № К/9901/32037/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Добропільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2016 (суддя Троянова О.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (головуючий суддя - Ястребова Л.В., судді - Блохін А.А., Компанієць І.Д.) у справі за позовом Приватного підприємства "КІА Плюс" до Добропільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "КІА Плюс" (далі - підприємство, позивач, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Добропільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2016 №0000254000.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на безпідставність збільшення відповідачем податкового зобов`язання за платежем акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів і відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки ним не порушувалися вимоги підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 20.12.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, позов задовольнив, скасував податкове повідомлення-рішення від 09.11.2016 №0000254000.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість збільшення відповідачем податкового зобов`язання за платежем акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів і відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням. Суди зазначили, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентом позивача своїх обов`язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов`язань перед бюджетом не повинна бути покладена на добропорядних платників податку і не може вважатися підставою для відповідальності позивача.
Інспекція, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що контрагент позивача - ТОВ "Імексплюс" не був зареєстрований платником акцизного податку і, відповідно, не мав права здійснювати поставку пального позивачу, виписувати податкові накладні, відтак позивач не мав правових підстав враховувати акцизний податок як сплачений.
У касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30.08.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просить залишити їх без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.03.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, а ухвалою від 10.04.2023 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 11.04.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку підприємства з питань правильності, обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету акцизного податку за період лютий-березень 2016 року, за результатами якої складено акт від 24.10.2016 № 413/40/37802872 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 ПК України, що призвело до заниження нарахування акцизного податку за березень 2016 року на суму 80208,00 грн.
Контролюючий орган в акті перевірки також зазначив, що в порушення пункту 231.1 статті 231 ПК України, контрагентом позивача - ТОВ "Імексплюс" не було зареєстровано в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизну накладну під об`єм поставленого позивачу палива, оскільки згідно бази даних станом на 01.03.2016 контрагент позивача не був зареєстрований платником акцизного податку, не сплатив акцизний податок в сумі 80208,00 грн по факту поставки пального позивачу і, відповідно не мав правових підстав виписувати акцизні накладні.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2016 форми "Р" №0000254000, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 120312,00 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 80208,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 40401,00 грн.
Фактичною підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки Інспекції, викладені в акті перевірки про те, що контрагентом позивача не були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизні накладні на об`єм поставленого позивачу палива.
Як установлено судовими інстанціями, позивач з 01.03.2016 зареєстрований платником акцизного податку, що підтверджується відповідним витягом.
Позивач (покупець) уклав договір купівлі-продажу з ТОВ "ІМЕКСПЛЮС" (продавець) від 02.02.2016 №22/02-1, предметом якого є придбання пального.
На підтвердження виконання господарських операцій за вказаним договором позивачем надано до суду рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), подорожні листи, книгу реєстрації довіреностей, платіжні доручення.
Транспортування придбаного товару здійснювалось відповідно до договору від 20.05.2013 № 3.1, укладеного з ПП "Піраміда АЗС" про взяття у тимчасове володіння та користування майна, а саме: тягача КРАЗ д.н. 082-22 шасі № НОМЕР_1, напівпричепу цистерни д.н. НОМЕР_2 шасі № НОМЕР_3, причепу бортового д.н. НОМЕР_4 .
Відповідно до Реєстру акцизних накладних за березень 2016 року (код товару згідно з УКТ ЗЕД - 3224909710) загальний обсяг придбаного пального складає 27180,44 літрів, факт прийняття податковим органом акцизних накладних за березень 2016 року підтверджується відповідними квитанціями.
Придбане паливо використано позивачем у власній господарській діяльності, зокрема, реалізації іншим, кінцевим споживачам для власних потреб.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Відповідно до підпункту 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 ПК України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Правовідносини, які виникають у сфері адміністрування акцизного податку, врегульовані розділом VI (Акцизний податок) ПК України.
Підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 №909-VIII, який набрав чинності 01.01.2016) визначено, що платниками податку є: особа, яка реалізує пальне.
Пунктом 1 розділу II Закону № 909-VIII було передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", але не раніше 1 січня 2016 року, крім: пункту 58 розділу І цього Закону (щодо доповнення Кодексу статтями 231 та 232) щодо запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального, який набирає чинності з 1 березня 2016 року.
Пунктом 231.1 статті 231 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального. Виробник пального в споживчій тарі ємністю до двох літрів (включно) зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.