ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2023 року
м. Київ
справа №580/3240/20
адміністративне провадження № К/990/6021/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 580/3240/20
за заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про заміну стягувача у виконавчому написі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. від 31 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №895/06-034-175 від 28 березня 2008 року, що виникла перед акціонерним товариством "Укрсоцбанк" у сумі 89089,83 доларів США
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Сенс Банк"
на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді: Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просило замінити стягувача Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" у виконавчому написі №25178 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. від 31.10.2017 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №895/06-034-175 від 28.03.2008, що виникла перед Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" у сумі 89089,83 доларів США, на правонаступника - АТ "Альфа-Банк".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 заяву АТ "Альфа-банк" про заміну стягувача у виконавчому документі задоволено: замінено у виконавчому написі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. №25178 від 31.10.2017 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №895/06-034-175 від 28.03.2008, що виникла перед Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" у сумі 89 089,83 доларів США стягувача - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на його правонаступника - АТ "Альфа -Банк".
3. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції його оскаржила в апеляційному порядку боржниця ОСОБА_1 .
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 скасовано, та в задоволенні заяви АТ "Альфа -Банк" про заміну стягувача у виконавчому написі приватного нотаріуса відмовлено.
5. Від представника боржниці ОСОБА_1 - адвоката Батюка О.О. 28.10.2022 до суду апеляційної інстанції подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат щодо стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань АТ "Укрсоцбанк" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6800,00 грн та суму судового збору у розмірі 2270,00 грн. Вказана заява мотивована тим, що судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат у постанові від 13.04.2021.
6. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 (із урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.03.2023) заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Батюка О.О. про ухвалення додаткового судового рішення задоволено: стягнуто за рахунок АТ "Сенс Банк" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 6800,00 грн та витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2270,00 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
7. Від АТ "Сенс Банк" (нова назва АТ "Альфа -Банк") до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі №580/3240/20 і прийняти нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №580/3240/20 залишити без розгляду.
8. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
8.1. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не було ураховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15 та Верховного Суду, викладені у постановах від 17.11.2021 у справі №205/213/20, від 09.11.2022 у справі №591/5362/18, від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17 щодо застосування частини 7 статті 139 КАС України та частини 8 статті 141 ЦПК України. Також, скаржник посилається про неврахування судом апеляційної інстанції частини 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", частини першої статті 379 КАС України, частини другої статті 446 ЦПК України та пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 у справі №183/4196/21.
8.2. За доводами касаційної скарги стверджується, що, по-перше, питання щодо порядку якого судочинства підлягає розгляду заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса досліджувалося Великою Палатою Верховного Суду у постанові 12.10.2022 в межах справи № 183/4196/21, де Велика Палата дійшла висновку, що така заява підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Проте суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, що мало наслідком, на думку скаржника, порушення юрисдикційної підсудності цієї справи.
8.3. По-друге, як зазначає скаржник, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано частину сьому статті 139 КАС України щодо необхідності дотримання заявником строку подання доказів понесених судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, встановленого процесуальним кодексом, а також щодо залишення такої заяви без розгляду в разі недотримання цього строку. Зауважує, що процесуальним законом не передбачено поновлення такого строку у разі його пропуску.
8.4. Як зазначає скаржник, заявницею не були подані докази про понесення судових витрат до закінчення судових дебатів, вони були подані лише 28.10.2022, тобто через півтора роки після винесення постанови від 13.04.2021 у справі № 580/3240/20 судом апеляційної інстанції. А тому, оскільки ОСОБА_1 не заявляла про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення у справі № 580/3240/20, а подала ці докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат лише через півтора роки після ухвалення постанови від 13.04.2021, всупереч встановленого процесуальним законом строку, то така заява про ухвалення додаткового рішення мала бути залишена судом апеляційної інстанції без розгляду у зв`язку із пропуском строку, передбаченого частиною сьомою статті 139 КАС України.
8.5. Скаржник також звертає увагу на ту обставину, що оскільки АТ "Укрсоцбанк" припинено 03.12.2019, бюджетних асигнувань ні АТ "Укрсоцбанк", ні АТ "Сенс Банк" як його правонаступник не мають, а також вони не є суб`єктами владних повноважень, що, на його думку, фактично унеможливлює як добровільне, так і примусове виконання додаткової постанови від 01.12.2022.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2023 відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
10. Ухвалами Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 30.05.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
11. Від представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Батюка О.О. до Суду 24.04.2023 надійшов відзив на касаційну скаргу, де сторона заявниці просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
12. У цьому відзиві адвокат Батюк О.О. наголошує на безпідставності доводів скаржника про порушення заявницею строку подання до суду заяви про понесені нею витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та доказів на їх підтвердження, що визначений в частині сьомій статті 139 КАС України.
12.1. Наполягає, що в апеляційній скарзі, поданій адвокатом Батюком О.О. на ухвалу суду першої інстанції від 16.12.2020 у справі № 580/3240/20, стороною заявниці зазначено про понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн та на сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн. До апеляційної скарги було додано докази на підтвердження вказаних витрат, понесених заявницею, а саме копія договору про надання правничої допомоги, довідка про сплату гонорару адвоката у сумі 6000, 00 грн, опис робіт виконаних адвокатом. Крім того, у прохальній частині апеляційної скарги заявлено клопотання про стягнення з АТ "Альфа-банк" судових витрат у справі № 580/3240/20.
12.2. Також звертає увагу суду, що у відзиві на вказану апеляційну скаргу АТ "Альфа-банк" не заперечував щодо розміру заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а лише заперечував належність та достовірність доказів, наданих на підтвердження понесення цих витрат.
12.3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі № 580/3240/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 про заміну боржника у виконавчому написі приватного нотаріуса, проте вказаним судовим рішенням не вирішено питання про розподіл судових витрат. У зв`язку з цим, адвокатом Батюком О.О. було складено та направлено до Шостого апеляційного суду заяву про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат, понесених апелянтом у зв`язку із поданням апеляційної скарги.
12.4. Оскільки докази витрат на професійну правничу допомогу адвоката та на сплату судового збору були додані до апеляційної скарги, необхідність оплати професійних правничих послуг адвоката на складання та подання заяви про ухвалення додаткової постанови виникла лише перед поданням вказаної заяви (оскільки ОСОБА_1 не могла передбачити, що постановою суду апеляційної інстанції не буде вирішено питання щодо розподілу судових витрат), та докази оплати послуг адвоката були додані до такої заяви, посилання представника банку на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень частини сьомої статті 139 КАС України, сторона заявниці уважає помилковими.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
14. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо питання юрисдикційності цього спору, а саме неврахуванні висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21, колегія суддів зауважує про таке.
15. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21 вирішуючи питання предметної юрисдикції спорів щодо розгляду заяв про заміну сторони виконавчого провадження, поданих щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, дійшла висновку, що така заява підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
16. У цій постанові Велика Палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі № 280/456/20 та від 22.07.2019 у справі № 822/1659/18, про те, що така заява повинна розглядатися у порядку адміністративного судочинства, оскільки виконавчий напис нотаріуса є формою захисту цивільних прав та інтересів, що відбувається в певному спеціальному порядку, який є відмінним від інших форм (зокрема й судовій) надання захисту таким правам та інтересам.