ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2023 року
м. Київ
справа №420/6074/19
адміністративне провадження № К/9901/4218/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №420/6074/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗПНУ" до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 (головуючий суддя Шеметенко Л.П., судді: Стас Л.В., Турецької І.О.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗПНУ" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 №№ 0024581407, 0024611407.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби в Одеській області 05.02.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2021 відкрито касаційне провадження у справі №420/6074/19 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області.
Ухвалою суду від 05.06.2023 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 06.06.2023.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження з урахуванням положень статті 345 КАС України.
Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, які сторонами не оспорюються, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області від 21.03.2019 №№ 1490/14-07, 1493/14-07, 1494/14-07, 1492/14-07, 1491/14-07, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на І квартал 2019 року, наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2019 №1700, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "ЗПНУ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
За результатами перевірки складено акт від 12.04.2019 №657/15-32-14-07/33313902, відповідно до висновків якого, встановлено порушення позивачем, зокрема:
п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 6, пп. 9.4 п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 488387 грн., у т.ч. за 2016 рік - 399215 грн., за 2017 рік - 89172 грн.;
п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 461340 грн., у т.ч. по періодах: березень 2016 року - 50714 грн., квітень 2016 року - 79037 грн., травень 2016 року - 61078 грн., липень 2016 року - 67987 грн., серпень 2016 року - 48319 грн., листопад 2016 року - 1759 грн., грудень 2016 року - 48617 грн., січень 2017 року - 7149 грн., лютий 2017 року - 7839 грн., квітень 2017 року - 35243 грн., червень 2017 року - 15076 грн., вересень 2017 року - 6486 грн., листопад 2017 року - 27287 грн., січень 2018 року, серпень 2018 року - 3472 грн.;
п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 15349,44 грн.;
в порушення пп. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України та Наказу ДПА України № 1020 від 24.12.2010 року "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податків, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом Міністерства фінансів Україну від 13.01.2015 року № 4, на користь платників податків та суми утриманого з них податку за 4 квартал 2017 року не надано до контролюючого органу та у розрахунках ф. № 1-ДФ, не в повному обсязі відображені виплачені доходи у вигляді дивідендів з ознакою доходу 109, не вказано суми, виплачені на користь фізичних осіб-підприємців за ознакою доходу 157.
На підставі зазначеного Акту перевірки, ГУ ДФС в Одеській області 29.05.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 0024581407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 732581грн., з яких 488387грн. - за податковими зобов`язаннями та 244194грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
№0024611407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 497384грн., з яких 331589грн. - за податковими зобов`язаннями та 165795грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
№0024621407, згідно з яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 15349,44грн., застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 1534,94грн.;
№0015871307, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про їх скасування.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час судового розгляду справи не надано первинних документів, які би підтверджували реальність господарських операцій ТОВ "ЗПНУ" з контрагентами ТОВ "Трейд-Комплект", ТОВ "СІТІПРАЙС", TOB "АРТ СВІТ СТАР", TOB "ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД", ТОВ "Стейл плюс", ТОВ "Смарт-Компанні", ТОВ "Астроплюс", TOB "Струм Контракт", ТОВ "Дектрейл ЛТД", ТОВ "Пауер Буд", ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ МП-423", ТОВ "СОЛТАН", ТОВ "ЛАЙМЕН ІНВЕСТ", ТОВ "РЕДЕЙЛ ЛТД". Також, суд першої інстанції зазначив, що з наданого відповідачем акту перевірки вбачається, що вищенаведені контрагенти позивача не могли виконувати роботи (надавати послуги) на користь позивача через недостатність трудових ресурсів, необхідних для цього, відсутність відомостей щодо використання третіх осіб для виконання робіт (надання послуг). Вказані обставини у сукупності з наведеною в акті податковою інформацією, на думку суду першої інстанції, свідчать про обґрунтованість висновків відповідача про не підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з даними контрагентами.
Позивач з рішення суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗПНУ" від адміністративного позову в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 №№ 0024621407, 0015871307. Рішення суду першої інстанції у цій справі в частині вирішення вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 року №№ 0024621407, 0015871307 - визнано нечинним. Провадження у справі в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 №№ 0024621407, 0015871307 - закрито.
Таким чином, у порядку апеляційного провадження предметом даного спору є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 №№ 0024581407, 0024611407.
Постановою суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 №№ 0024581407, 0024611407 скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗПНУ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 №№ 0024581407, 0024611407 задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 29.05.2019 №0024581407 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальній сумі 344457,45грн. та №0024611407 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 218907,84грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судове рішення в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що відповідач безпідставно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі лише аналізу податкової інформації та власних припущень щодо неможливості надання послуг контрагентами за відсутності будь-яких доказів цих висновків.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган оскаржив його у касаційному порядку. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач викладає обставини, встановлені актом перевірки. Як вважає відповідач, наданими позивачем документами не підтверджується реальність господарських операцій з контрагентами, а тому висновки акту перевірки та прийняті на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам податкового законодавства. Контролюючий орган звертає увагу, що в матеріалах справи наявний протокол допиту особи, яка значилась директором ТОВ "ДЕКТРЕЙЛ ЛТД", де вказано, що громадянин ОСОБА_1 до ведення фінансово-господарської діяльності непричетний. На думку податкового органу, апеляційним судом не прийнято до уваги факт відкриття кримінальних приводжень, у яких фігурують контрагенти позивача та відсутність у останніх матеріально-технічних, трудових ресурсів, відповідних дозвільних документів. Відповідач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права до спірних правовідносин, де Суд вказував за яких обставин господарську операцію можна визнавати такою, яка здійснена для отримання необґрунтованої податкової вигоди. На підставі викладеного, відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, прийняти нову постанову, якою касаційну скаргу податкового органу задовольнити та в частині задоволення позовних вимог відмовити.
Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного оскарження.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можна дійти висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як вбачається зі змісту акту перевірки та доводів відповідача, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.