ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2023 року
м. Київ
справа № 205/3885/22 (1-кс/205/1794/22)
провадження № 51 - 415 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурорів ОСОБА_5,
ОСОБА_6 (у режимі
відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу судді Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № 42022042000000042 стосовно ОСОБА_8 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська 12 жовтня 2022 року обрав підозрюваній у кримінальному провадженні № 42022042000000042 ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначив розмір застави; за умови внесення застави поклав на підозрювану ОСОБА_8 процесуальні обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2022 року слідчий суддя задовольнив частково клопотання прокурора та продовжив строк дії покладених вищезазначеною ухвалою на підозрювану ОСОБА_8 обов`язків.
Захисник ОСОБА_7, не погоджуючись із ухвалою слідчого судді від 07 грудня 2022 року, подав апеляційну скаргу.
Суддя Дніпровського апеляційного суду 14 грудня 2022 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника на зазначену ухвалу з тих підстав, що постановлена в порядку ч. 7 ст. 194 КПК України ухвала слідчого судді про продовження обов`язків, передбачених ч. 5 цієї статті, апеляційному оскарженню не підлягає.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги захисник ОСОБА_7, не погоджуючись із ухвалою судді суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що суддя суду апеляційної інстанції незаконно та без належної мотивації свого рішення відмовив у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2022 року про продовження строку дії покладених в порядку ч. 7 ст. 194 КПК України на підозрювану ОСОБА_8 обов`язків, оскільки зазначена ухвала, на його думку, є необґрунтованою, постановлена з порушенням вимог ст. 370 КПК України. Також захисник указує на безпідставну відмову судді апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження через те, що не передбачено апеляційне оскарження такої ухвали, так як слідчий суддя суду першої інстанції в ухвалі зазначив про можливість її оскарження в апеляційному порядку.
Крім того, захисник у касаційній скарзі посилається на невмотивованість та необґрунтованість ухвали слідчого судді від 12 жовтня 2022 року про обрання підозрюваній ОСОБА_8 запобіжного заходу, що передувала постановленню оскаржуваної ним ухвали слідчого судді від 07 грудня 2022 року.
Позиції учасників судового провадження
Прокурори заперечили проти задоволення касаційної скарги захисника та просили залишити без зміни оскаржуване судове рішення.
Мотиви Суду
За змістом ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто таке порушення, яке згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 цього Кодексу перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За приписами ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Обов`язки, передбачені частинами 5, 6 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Так, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2022 року підозрюваній у кримінальному провадженні № 42022042000000042 ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено розмір застави.
При цьому в ухвалі зазначено про те, що в разі внесення застави на підозрювану ОСОБА_8 покладаються процесуальні обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, термін дії яких два місяці з моменту внесення застави.