ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2023 року
м. Київ
справа № 608/1144/21
провадження № 51-2398км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
(у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2022 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 17 січня 2023 року стосовно
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України(далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2022 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Ухвалено задовольнити частково цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8, та стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 175, 60 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди та 5 000 грн моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовлено.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 17 січня 2023 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_8 змінив. Виключив з мотивувальної частини вироку посилання суду як на доказ протокол відтворення аудіозапису від 20 травня 2021 року. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_8 визнано винуватим за те, що він, 17 квітня 2021 року близько 18 год, перебуваючи на вулиці Центральна в селі Пробіжна, Чортківського району, поблизу магазину "Продукти", в ході словесної суперечки із ОСОБА_6, яка виникла на ґрунті особистих непорозумінь, лівою рукою схопив її за шию та стиснув, внаслідок чого спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді садна на шиї, яке за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Такі дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК, як умисне легке тілесне ушкодження.
Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у місцевому суді. Зазначає, що досудове розслідування проведено з грубим порушенням приписів Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Вказує, що місцевий суд не в повному обсязі проаналізував протокол проведення слідчого експерименту від 20 квітня 2021 року за участю потерпілої
ОСОБА_6 та висновок експерта від 24 квітня 2021 року № 86.
Наголошує, що місцевий суд не допитав як свідка ОСОБА_9 (дружину засудженого), чим порушив приписи п. 1 ч. 4 ст. 42 КПК. Крім того, стверджує, що місцевий суд не вказав у вироку показання свідка ОСОБА_10 та не надав оцінку достовірності показань потерпілої. До того ж, зазначає, що місцевий суд був упереджений під час дослідження доказів та послався у вироку на показання, яких не давали потерпіла та свідок.
Вказує, що апеляційний суд, допущені місцевим судом порушення, не усунув, внаслідок чого судами обох інстанцій допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Стверджує, що суд апеляційної інстанції свої висновки належним чином не мотивував та не навів вичерпних доводів щодо необґрунтованості апеляційної скарги, обмежившись лише перерахуванням доказів, покладених в основу вироку. Наголошує, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 370 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор та представник потерпілої у судовому засіданні заперечували щодо задоволення касаційної скарги засудженого, просили оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Засуджений направив до Суду заяву, у якій просив здійснювати касаційний розгляд без його участі та участі його захисника, а також підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, позицію представника потерпілої та прокурора, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
Згідно із ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність та неповнота судового розгляду самі собою можуть бути підставою для зміни чи скасування вироку місцевого суду апеляційним судом (статті 409, 410 КПК).
Підставами ж для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального і процесуального закону, а вирішуючи питання щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, виходить із установлених фактичних обставин, викладених у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
За статтею 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У свою чергу, положеннями ст. 94 КПК передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінка доказів згідно зі ст. 94 КПК є виключною компетенцією суду, який постановив вирок.
Апеляційний розгляд згідно з ч. 1 ст. 405 КПК здійснюється за правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності та обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку. Вона повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
За статтею 419 КПК в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.
Відповідно до ч. 2 цієї статті при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Вказаних вимог закону суд апеляційної інстанції під час перегляду вироку суду першої інстанції дотримався.
Апеляційний суд, розглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8, дійшов висновку, що його доводи про визнання недопустимими доказами фактичних даних, що містяться у протоколі відтворення аудіозапису від 20 травня 2021 року, яким зафіксована телефонна розмова між свідком ОСОБА_11 та її мамою ОСОБА_12 з дружиною засудженого ОСОБА_8 - ОСОБА_9, є обґрунтованими та виключив із вироку посилання на цей протокол як на джерело доказів винуватості засудженого ОСОБА_8 .