П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2023 року
м. Київ
справа № 168/471/20
провадження №51-3991км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Волинського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Старовижівського районного суду Волинської області від 13 вересня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за: ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; ч. 1 ст. 357 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та відповідно до положень ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і покладено на останнього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у цьому кримінальному провадженні.
Цим же вироком місцевого суду засуджено ОСОБА_8, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржуються.
Вироком Волинського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року частково задоволено апеляційну скаргу прокурора, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 скасовано в частині призначеного покарання, постановлено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 289 КК із застосуванням положень ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці; за ч. 1 ст. 357 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Судами встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 12 лютого 2020 року через відчинені водійські двері автомобіля викрали акумуляторну батарею вартістю 371,45 грн та демонтували переднє ліве крило вартістю 699,33 грн, із "бардачка" автомобіля викрали свідоцтво про реєстрацію цього автомобіля та умисно його знищили. 19 лютого 2020 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 незаконно заволоділи автомобілем.
Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, та заперечень на неї
У касаційній скарзі захисник посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та порушує питання про скасування вироку апеляційного суду і закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Вказує про те, що сторона захисту не була належним чином повідомлена про завершення досудового розслідування. Зазначає, що 19 червня 2020 року слідчим суддею місцевого суду було постановлено ухвалу про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення із матеріалами провадження до 10 липня 2020 року, і саме цього дня сторона захисту ознайомилася із матеріалами кримінального провадження та було складено і затверджено обвинувальний акт, який 14 липня 2020 року надійшов до місцевого суду. Таким чином, на переконання захисника, виключенню із загального строку досудового розслідування підлягає період із 19 червня 2020 року по 10 липня 2020 року. Вважає, що звернення прокурора із обвинувальним актом до суду здійснено поза межами строку досудового розслідування.
У запереченняхна касаційну скаргу прокурор вказує про її необґрунтованість, наводить аргументи на спростування вказаних тверджень сторони захисту та просить залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, а прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги сторони захисту і просив залишити вирок апеляційного суду без зміни.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Також до початку касаційного розгляду на адресу Суду надійшло клопотання від представника потерпілого про здійснення судового розгляду без його участі та без участі потерпілого.
Мотиви Суду
Суд заслухав суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи та дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи захисника зводяться до тверджень про існування у цьому кримінальному провадженні підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, тобто у зв`язку з тим, що після повідомлення ОСОБА_7 про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.