1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

05 червня 2023 року

м. Київ

справа № 642/3127/21

провадження № 61-12082св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Державна казначейська служба України, Харківська обласна прокуратура,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Харківської обласної прокуратури про стягнення моральної шкоди

за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Лобова О. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) на його користь на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 288 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказував на те, що внаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності він має право на відшкодування за рахунок держави завданої йому моральної шкоди на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Ленінський районний суд м. Харкова рішенням від 25 листопада 2021 року позов задовольнив частково. Стягнув з ДКСУ, Харківської обласної прокуратури за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 285 000,00 грн. В іншій частині позовні вимоги залишив без задоволення. Судові витрати відніс за рахунок держави.

Суд першої інстанції мотивував рішення правомірністю позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди за час перебування під слідством та судом. Водночас, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що належна до відшкодування сума моральної шкоди становить 285 000,00 грн виходячи із розрахунку за календарний період з 09 серпня 2016 року до 22 липня 2020 року, а саме 47 місяців та 13 днів.

У лютому 2022 року ДКСУ звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2021 року.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Полтавський апеляційний суд ухвалою від 05 серпня 2022 року в задоволенні клопотання ДКСУ про звільнення від сплати судового збору відмовив. Апеляційну скаргу ДКСУ залишив без руху та надав строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно надати оригінал квитанції про оплату судового збору в розмірі 4 320,00 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав, які підтверджують поважність причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження, і роз`яснив заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Полтавський апеляційний суд ухвалою від 26 вересня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДКСУ на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2021 року з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що у встановлений судом строк ДКСУ не усунула недоліків апеляційної скарги в частині звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, та не надала суду обґрунтованої заяви про поновлення строку.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У грудні 2022 року ДКСУ подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги як доказ підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відомості з Електронного реєстру листків непрацездатності. Крім того, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з неподанням заяви про поновлення строку, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що у зв`язку з військовим станом, постійними обстрілами не працювали поштові відділення, транспорт і був обмежений доступ до державних реєстрів.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

31 березня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без руху та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, встановив, що вступну та резолютивну частини рішення суду першої інстанції проголошено 25 листопада 2021 року. Повний текст судового рішення складено 06 грудня 2021 року.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відомо, що копію судового рішення уповноважена особа ДКСУ отримала 28 грудня 2021 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Частиною третьою статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.


................
Перейти до повного тексту