Постанова
Іменем України
05 червня 2023 року
м. Київ
справа № 757/20629/19-ц
провадження № 61-2150св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", яка підписана представником Кобзар Юлією Іванівною, на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року в складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. Г.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) про визнання права власності на автомобіль марки ТЗ Daewoo Matiz ML 16, 2011 року випуску, ХетчБек, номер кузова (шассі) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва в складі судді: Підпалого В. В., від 24 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Daewoo Matiz ML 16, 2011 року випуску, Хетч Бек, номер шасі (кузова) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 в порядку спадкування за законом ОСОБА_2
14 листопада 2022 року не погоджуючись з рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року представник АТ КБ "ПриватБанк" Кобзар Ю. Б. подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника АТ КБ "ПриватБанк" - Кобзар Ю. Б. на рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:
рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду представник АТ КБ "ПриватБанк" 14 листопада 2022 року подала апеляційну скаргу. Заявником порушено питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копія оскаржуваного судового рішення надійшла на адресу банку 11 листопада 2022 року;
відповідно до частини другої 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили;
згідно матеріалів справи представник АТ КБ "ПриватБанк" просив здійснити розгляд справи, призначений на 24 листопада 2020 року, без участі представника банку (а. с. 177). Відтак, відповідач був повідомлений про розгляд справи 24 листопада 2020 року. Отже, банк, будучи повідомленим про розгляд справи 24 листопада 2020 року з апеляційною скаргою звернувся після спливу одного року з постановлення судового рішення, а тому з урахуванням положень частини другої статті 358 ЦПК України, у відкритті провадження слід відмовити.
Аргументи учасників справи
16 лютого 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" засобами електронного поштового зв`язку подало касаційну скаргу, яка підписана представником Кобзар Ю. І., на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року, в якій просило:
скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду
ухвалити рішення про передачу справи на новий розгляд до апеляційного суду для відкриття апеляційного провадження та продовження розгляду апеляційної скарги банку;
вирішити питання щодо розподілу судових витрат (судові витрати стягнути з позивача).
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок відносно того, що банк, будучи повідомленим про розгляд справи 24 листопада 2020 року з апеляційною скаргою звернувся після спливу одного року з постановлення судового рішення, а тому враховуючи положення частини другої статті 358 ЦПК України відмовив у відкритті провадження;
суд апеляційної інстанції не встановив дату складення повного тексту рішення суду та не врахував, що таке рішення не направлялося на адресу банку до 11 листопада 2022 року та не було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень до 14 листопада 2022 року. Банк же в свою чергу не порушуючи строки на оскарження після отримання рішення суду, звернувся до апеляційного суду зі скаргою через три дні, що свідчить про сумлінне ставлення до права на апеляційне оскарження рішення суду. Недотримання судом першої інстанції обов`язку щодо невідкладного вручення (надсилання) сторонам копій судового рішення, тобто доведення до них змісту судового рішення може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 серпня 2020 року у справі № 404/4551/19 (адміністративне провадження № К/9901/7347/20);
правова позиція щодо належного вручення копії судового рішення учасникам справи також викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20. Право на апеляційне оскарження судового рішення напряму залежить від обізнаності про наявність судового спору та своєчасності отримання судового рішення суду першої інстанції. Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 204/2113/14-ц (провадження № 61-27658св18), від 25 листопада 2020 року у справі № 2-9436/2007 (провадження № 61-10856св20);
03 листопада 2021 року Верховний Суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 466/6958/19 в якій вказав, що під час нового розгляду апеляційному суду слід перевірити матеріали справи, які вказують на дату складання повного тексту судового рішення в сукупності із відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру судових рішень, та з`ясувати, чи дійсно повний текст судового рішення був виготовлений у дату, зазначену в судовому рішенні. Подібних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постанові від 02 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20. Поза увагою апеляційного суду також залишилося те, що згідно Законом України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
31 травня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 17 лютого 2023 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких підстав.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України).