Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 204/4636/20
провадження № 61-18961св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", ОСОБА_2, державний реєстратор виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход Олена Олександрівна,
третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Хомич Оксана Михайлівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 липня 2021 року в складі Колесніченко О. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року в складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), державного реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход О. О., у якому просила витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 у її власність квартиру АДРЕСА_1, скасувавши в Державному реєстрі прав запис № 28362531 про право власності на цю квартиру за відповідачем внаслідок визнання незаконними дій державного реєстратора виконкому Іларіонівської селищної ради, який безпідставно провів державну реєстрацію переходу права власності 11 жовтня 2018 року.
Позовні вимоги мотивувала тим, що 23 травня 2008 року між нею та ВАТ "Сведбанк" укладено кредитний договір, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 56 100,00 доларів США, строком до 23 травня 2038 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 23 травня 2008 року між ними укладено договір іпотеки, згідно з яким вона передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .
У січні 2020 року їй стало відомо, що 11 жовтня 2018 року державний реєстратор Скороход О. О.прийняла рішення, яким на підставі договору іпотеки зареєструвала за ТОВ "Кредитні ініціативи"право власності на вищевказану квартиру. У свою чергу, 29 березня 2019 року товариство відчужило квартиру ОСОБА_2 .
Зазначала, що такі дії державного реєстратора є незаконними, оскільки квартира підпадала під дію мораторію.
Також вказувала на порушення порядку проведення державної реєстрації. Єдиною підставою для набуття товариством права власності на предмет іпотеки на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку" міг бути виключно договір про задоволення вимог іпотекодержателя, проте такий договір сторонами не укладався. Письмову вимогу про усунення порушення вона не отримувала. Звіт про оцінку предмета іпотеки не складався. Крім того, ТОВ "Кредитні ініціативи" уже реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки, про що свідчить рішення суду від 29 жовтня 2013 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року, позов задоволено частково.
Скасовано незаконне рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход О. О. від 13 жовтня 2018 року з індексним № 43484126 про державну реєстрацію права приватної власності ТОВ "Кредитні ініціативи" на квартиру АДРЕСА_1 .
Витребувано на користь ОСОБА_1 від ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірна квартира вибула з володіння позивача на підставі рішення державного реєстратора, яке прийняте з порушенням вимог закону.
Зокрема суд зазначив, що ТОВ "Кредитні ініціативи" не подало державному реєстратору звіт про оцінку предмета іпотеки, не виконало вимоги статті 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки в матеріалах реєстраційної справи (за відомостями її внутрішнього опису) відсутній оригінал рекомендованого повідомлення про вручення позивачу письмової вимоги про усунення порушень, а копію цього повідомлення позивач поставила під сумнів, категорично заперечуючи належність їй підпису на ньому. Крім того, ТОВ "Кредитні ініціативи" не довело факт набуття ним прав іпотекодержателя і відповідно не мало правових підстав для проведення за собою реєстрації права власності на предмет іпотеки без окремо укладеного з позивачем договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2021 року ТОВ "Кредитні ініціативи" надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року в справі № 6-140цс14 та в постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року в справі № 760/16916/14-ц, від 31 січня 2018 року в справі № 910/6592/16, від 21 березня 2018 року в справі № 760/14438/15-ц, від 29 серпня 2018 року в справі № 755/5691/16-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 27 березня 2019 року в справі № 520/17304/15-ц, від 03 квітня 2019 року в справі № 481/2174/14-ц, від 29 травня 2019 року в справі № 310/11024/15-ц, від 16 жовтня 2019 року в справі № 337/7391/13-ц, від 18 грудня 2019 року в справі № 712/15975/17, від 11 лютого 2020 року в справі № 922/614/19, від 27 березня 2020 року в справі № 711/5575/18, від 08 квітня 2020 року в справі № 755/21962/15, від 29 вересня 2020 року в справі № 757/13243/17, від 20 листопада 2020 року в справі № 295/795/19, від 17 лютого 2021 року в справі № 754/5275/16 та від 11 березня 2021 року в справі № 727/7775/18.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суди не звернули уваги на те, що факт набуття ТОВ "Кредитні ініціативи" прав іпотекодержателя встановлений рішенням суду, що набрало законної сили, і не підлягає доказуванню. Договір іпотеки містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, тому укладення окремого договору не є необхідним.
Для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки ТОВ "Кредитні ініціативи" надало державному реєстратору всі необхідні документи, зокрема докази надсилання позивачу письмового повідомлення про усунення порушень, а обов`язок надавати звіт про оцінку предмета іпотеки законодавством не встановлений. Важливим є факт проведення оцінки майна, яка в даному випадку була проведена.
Судові рішення в частині відмовлених позовних вимог у касаційному порядку не оскаржуються, тому в цій частині суд касаційної інстанції їх не переглядає.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
21 квітня 2022 року справа № 204/4636/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що 23 травня 2008 року ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 0318/0508/45-009, за умовами якого позивач отримала кредит в іноземній валюті в розмірі 56 100,00 доларів США, строком до 23 травня 2038 року, для придбання квартири.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 23 травня 2008 року ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 уклали іпотечний договір, згідно з яким позивач передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
На підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 рокута договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року, ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаними кредитним та іпотечним договорами.
Рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 29 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2014 року, в справі № 204/3625/13 частково задоволено позов ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0318/0508/45-009 від 23 травня 2008 року в розмірі 905 813,92 грн звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів. Вказане рішення суду не виконане.
11 жовтня 2018 року державний реєстратор виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход О. О. здійснила реєстрацію права власності за ТОВ "Кредитні ініціативи"на квартиру АДРЕСА_1 .
Підстава виникнення права власності: повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки від 21 травня 2018 року; іпотечний договір від 23 травня 2008 року; договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року; договір факторингу від 28 листопада 2012 року. Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43484126, від 13 жовтня 2018 року.
29 березня 2019 року між ТОВ "Кредитні ініціативи" та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого право власності на спірну квартиру перейшло до ОСОБА_2 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що в разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Згідно зі статтею 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем й іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.