1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

30 травня 2023 року

м. Київ

справа № 297/1013/22

провадження № 61-12939св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Державне підприємство "Берегівське лісове господарство",

треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 червня 2022 року в складі судді Гал Л. Л. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Мацунича М. В., Кожух О. А., Кондора Р. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Берегівське лісове господарство" (далі - ДП "Берегівське лісове господарство"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУПФУ в Закарпатській області), Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області (далі - ГУДПС у Закарпатській області), про визнання наказу про поновлення на роботі таким, що не скасовує наказ про звільнення і не виконує рішення суду про поновлення на роботі, зобов`язання відповідача вчинити певні дії з поновлення на роботі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працював у ДП "Берегівське лісове господарство" на посаді головного економіста відділу економіки, обліку і звітності.

Наказом відповідача від 30 січня 2018 року його звільнено з роботи у зв`язку зі скороченням чисельності штату та працівників, за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Не погоджуючись зі звільненням, ОСОБА_1 у лютому 2018 року звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсними наказів, визнання дій незаконними, визнання факту дискримінації, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 серпня 2018 року в справі № 297/377/18 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року (з урахуванням виправленої ухвалою цього суду від 08 грудня 2020 року описки) рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 серпня 2018 року скасовано, позов задоволено частково.

Визнано незаконним наказ директора ДП "Берегівське лісове господарство" від 30 січня 2018 року № 6-к "Про звільнення головного економіста ДП "Берегівське ЛГ" ОСОБА_1".

Визнано в діях відповідача, безпосередньо пов`язаних із отриманням згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1, що мали місце 27 листопада 2017 року, факт дискримінації позивача за ознакою звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності ДП "Берегівське лісове господарство" з 30 січня 2018 року.

Стягнено з ДП "Берегівське лісове господарство" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року в розмірі 777 961,01 грн та 30 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Наказом директора ДП "Берегівське лісове господарство" № 57-к від 21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 поновлений на посаді головного економіста відділу економіки, обліку і звітності та фактично допущений до виконання посадових обов`язків з 21 жовтня 2020 року.

Під час оформлення пенсійного забезпечення позивачем виявлено факт невиконання відповідачем рішення Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року і наказу № 57-к від 21 жовтня 2020 року щодо поновлення його посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності саме з 30 січня 2018 року та як наслідок не здійснення фактичного відновлення його страхового стажу як незаконно звільненого працівника, шляхом сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на відповідні рахунки органів доходів і зборів за період вимушеного прогулу з 30 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року, що вплинуло на його пенсійне забезпечення.

Тобто не поновлення страхового стажу шляхом несплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також відсутність у зв`язку з цим відповідного пенсійного стажу, на думку ОСОБА_1, є свідченням невиконання рішення суду про поновлення його на роботі.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив суд:

- визнати наказ №57-к від 21 жовтня 2020 року "Про поновлення на роботі ОСОБА_1" таким, що не скасовує наказ "Про звільнення головного економіста ДП "Берегівське ЛГ" ОСОБА_1" від 30 січня 2018 року № 6-к і не виконує рішення Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства "Берегівське лісове господарство" з 30 січня 2018 року;

- зобов`язати ДП "Берегівське лісове господарство" зробити певні дії щодо поновлення на роботі позивача відповідно до законодавства України, а саме усунути порушення права позивача на соціальний захист шляхом одночасної подачі до Управління Пенсійного Фонду України необхідних документи щодо звітності з єдиного соціального внеску (ЄСВ), щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 та початкових документів із зазначеними правильними відомостями на ОСОБА_1, який підлягає обов`язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону, з пояснювальною запискою щодо зміни відомостей, відповідно до листа ПФУ від 12 червня 2012 року №13484/03-30 "Щодо нарахування ЄСВ на суму, нараховану згідно з рішенням суду", за час вимушеного прогулу з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року у загальному розмірі 777 961,01 грн, згідно із рішенням Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 297/377/18 для поновлення страхового стажу застрахованої особи - ОСОБА_1 і загального трудового стажу з 31 січня 2018 року;

- зобов`язати ДП "Берегівське лісове господарство" зробити певні дії щодо поновлення на роботі позивача відповідно до законодавства України, а саме, усунути порушення відсутності оподаткування на обов`язкове соціальне страхування нарахованого за судовим рішенням середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року на підставі рішення Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 297/377/18 у загальному розмірі 777 961,01 грн, визначити в рішенні суду, що виплата податку єдиного соціального внеску (ЄСВ) за період з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року повинна розбиватися по місяцях, а не однією сумою, так як стаж має враховуватися за весь період вимушеного прогулу з 31 січня 2018 року;

- зобов`язати ДП "Берегівське лісове господарство" зробити певні дії щодо поновлення на роботі позивача відповідно до законодавства України, а саме, внести до наказу "Про поновлення на роботі ОСОБА_1" від 21 жовтня 2020 року № 57-к пункт, в якому зазначити: "Скасувати наказ № 6-к від 30 січня 2018 року "Про звільнення головного економіста ДП "Берегівське ЛГ" ОСОБА_1", як незаконний згідно з рішенням Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 297/377/18".

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що наказом від 21 жовтня 2020 року № 57-к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1" та фактичним його допуском до виконання посадових обов`язків з 21 жовтня 2020 року ДП "Берегівське лісове господарство" виконало рішення Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 297/377/18 у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності ДП "Берегівське лісове господарство" з 30 січня 2018 року.

Підстави для зобов`язання ДП "Берегівське лісове господарство" внести до наказу "Про поновлення на роботі ОСОБА_1" від 21 жовтня 2020 року №57-к пункт, в якому зазначити: "Скасувати наказ № 6-к від 30 січня 2018 року "Про звільнення головного економіста ДП "Берегівське ЛГ" ОСОБА_1", як незаконний згідно з рішенням Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року по справі № 297/377/18", відсутні, оскільки рішенням апеляційного суду вказаний наказ був визнаний незаконним, і така позовна вимога, як його скасування, судом у справі не вирішувалася та в резолютивній частині постанови апеляційного суду не була зазначена.

Так, у постанові Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року в справі № 297/377/18 вказано, що за змістом спірних правовідносин вимоги про скасування наказу про звільнення, про визнання дій роботодавця щодо звільнення неправомірними, так само як і вимоги про визнання недійсними записів у трудовій книжці, про зобов`язання внести зміни до таких записів, внести нові записитощо поглинаються вимогою про поновлення на роботі і у випадку задоволення такої, як правило, окремого вирішення не потребують, законність наказу про звільнення та правомірність дій роботодавця оцінюються судом під час вирішення вимоги щодо поновлення працівника на роботі, а рішення суду є підставою для внесення відповідних записів до трудової книжки.

Що стосується інших позовних вимог ОСОБА_1, то, відмовляючи у їх задоволенні, суд визнав їх передчасними з огляду на таке.

Згідно з бухгалтерською довідкою наданої відповідачем ДП "Берегівське лісове господарство" від 06 травня 2022 року № 142 підтверджується, що станом на вказану дату ОСОБА_1 не нараховано та не виплачено суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року, яка присуджена до стягнення постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 297/377/18.

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 297/377/18 за клопотанням ДП "Берегівське лісове господарство" зупинено виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди до закінчення касаційного провадження.

Тобто невиконання відповідачем рішення апеляційного суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогул відбулося внаслідок зупинення виконання судового рішення в цій частині.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

06 грудня 2022 року ОСОБА_1, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 червня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року в указаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 08 листопада 2019 року у справі

№ 711/8138/18, від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 та Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18, від 13 грудня 2018 року у справі № 211/2214/16-ц, від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц, від 25 березня 2019 року у справі № 191/81/17, від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19.

Також заявник у касаційній скарзі посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, які зобов`язують роботодавця негайно поновлювати страховий стаж працівника одночасно з негайним поновленням незаконно звільненого працівника на роботі за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Заявник стверджує, що законодавча визначеність конституційного права на пенсійне забезпечення вказує на обов`язковість негайного виконання поновлення особи на роботі разом із негайним відновленням її становища, яке існувало до порушення прав.

На думку позивача, саме, в цьому випадку, на виконання судового рішення, позивача необхідно було негайно поновити на роботі з 30 січня 2018 року та одночасно відновити його страховий стаж, оскільки дата негайного поновлення (відновлення) страхового стажу позивача з 30 січня 2018 року є юридичним фактом поновлення на роботі і відновлення становища позивача, яке існувало до порушення його прав.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.

Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Підставами відкриття касаційного провадження є пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що наказом т.в.о. директора ДП "Берегівське лісове господарство" від 20 липня 2015 року № 36-к ОСОБА_1 прийнятий на посаду головного економіста відділу економіки, обліку і звітності з 30 липня 2015 року (а. с. 21).

Наказом відповідача від 30 січня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку зі скороченням чисельності штату та працівників, за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Не погоджуючись зі звільненням, ОСОБА_1 у лютому 2018 року звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсними наказів, визнання дій незаконними, визнання факту дискримінації, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 297/377/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду від 17 серпня 2018 року задоволено частково, рішення Берегівського районного суду від 17 серпня 2018 року скасовано, позов ОСОБА_1 до ДП "Берегівське лісове господарство" про визнання недійсними наказів, визнання дій незаконними, визнання факту дискримінації, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Визнано незаконним наказ директора ДП "Берегівське лісове господарство" від 30 січня 2018 року № 6-к "Про звільнення головного економіста ДП "Берегівське ЛГ" ОСОБА_1".

Визнано в діях відповідача, безпосередньо пов`язаних із отриманням згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1, що мали місце 27 листопада 2017 року, факт дискримінації позивача за ознакою звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності ДП "Берегівське лісове господарство" з 30 січня 2018 року.

Стягнено з ДП "Берегівське лісове господарство" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року в розмірі 777 961,01 грн та 30 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Сума стягнутого середнього заробітку нарахована без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Наказом директора ДП "Берегівське лісове господарство" № 57-к від 21 жовтня 2020 року на виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 297/377/18, ОСОБА_1 був поновлений на посаді головного економіста відділу економіки, обліку і звітності з 30 січня 2018 року та фактично допущений до виконання посадових обов`язків з 21 жовтня 2020 року. З наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 21 жовтня 2020 року.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у постанові Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року в справі №297/377/18 виправлено описку, а саме в даті, що визначає початок періоду, за який стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, замість невірного запису в резолютивній частині постанови "30 січня 2018 року" слід правильно читати "31 січня 2018 року".

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 297/377/18, за касаційною скаргою ДП "Берегівське лісове господарство" на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року.

Крім того, вказаною ухвалою, за клопотанням ДП "Берегівське лісове господарство" зупинено виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди до закінчення касаційного провадження.

Постановою заступника начальника Берегівського районного відділу державної виконавчої служби від 22 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження № 64601014 з примусового виконання виконавчого листа Берегівського районного суду № 297/377/18, виданого 14 січня 2021 року на виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 297/377/18 про стягнення з ДП "Берегівське лісове господарство" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року у розмірі 777 961,01 грн та 30 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.

Постановою заступника начальника Берегівського районного відділу державної виконавчої служби від 26 лютого 2021 року зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 297/377/18 виданого 14 січня 2021 року,

на підставі ухвали Верховного Суду від 10 лютого 2021 року про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року.

Постановою заступника начальника Берегівського районного відділу державної виконавчої служби від 16 березня 2021 року скасовано постанову від 26 лютого 2021 року про зупинення вчинення виконавчих дій, у зв`язку з перевіркою виконавчого провадження № 64601014.

Постановою заступника начальника Берегівського районного відділу державної виконавчої служби від 16 березня 2021 року зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 297/377/18, виданого 14 січня 2021 року, згідно з ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №297/377/18 про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року на підставі пункту 2 частини першої статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою заступника начальника Берегівського районного відділу державної виконавчої служби від 02 лютого 2022 року відкрито виконавче провадження № 68474234 з примусового виконання виконавчого листа Берегівського районного суду № 297/377/18, виданого 14 січня 2021 року на виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності ДП "Берегівське лісове господарство" з 30 січня 2018 року.

Постановою заступника начальника Берегівського районного відділу державної виконавчої служби від 10 травня 2022 року закінчено виконавче провадження № 68474234 з примусового виконання виконавчого листа Берегівського районного суду № 297/377/18, виданого 14 січня 2021 року на виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 297/377/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності ДП "Берегівське лісове господарство" з 30 січня 2018 року у зв`язку з фактичним допуском до виконання посадових обов`язків з 21 жовтня 2020 року.

Вказані обставини також підтверджуються відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_1 . У трудовій книжці позивача 21 жовтня 2020 року під № 36 зроблено запис про те, що "Запис № 27 недійсний".

Бухгалтерською довідкою від 06 травня 2022 року № 142, наданою ДП "Берегівське лісове господарство", підтверджується, що станом на вказану дату ОСОБА_1 не нараховано та не виплачено суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період із 30 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року, яка присуджена до стягнення постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 297/377/18.

Згідно з отриманими з Єдиного державного реєстру судових рішень відомостями, постановою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року касаційну скаргу ДП "Берегівське лісове господарство" задоволено частково.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ДП "Берегівське лісове господарство" провизнання факту дискримінації скасовано та залишено в силі рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 серпня 2018 рокув цій частині.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ДП "Берегівське лісове господарство" пропоновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди змінено, її мотивувальну частину викладено в редакції цієї постанови.

Абзац п`ятий її резолютивної частини викладено в новій редакції: "Стягнути з ДП "Берегівське лісове господарство" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року в розмірі 777 961,01 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів; та 20 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди".

Поновлено виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року в незміненій за результатами касаційного розгляду частині.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).


................
Перейти до повного тексту