ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/1271/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Дерлі І. І.,
за участю представників сторін:
прокуратури - Томчук М. О.,
позивача - не з`явився,
відповідача-1 - Багно В. С. (адвокат),
відповідача-2 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 (судді: Богатир К. В. - головуючий, Аленін О. Ю., Поліщук Л. В.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 25.10.2022 (суддя Демешин О. А.)
за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації
до: 1. Кілійського міжрайонного управління водного господарства,
2. Фізичної особи підприємця Верстюк Надії Борисівни
про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити штучну водойму,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. 22.06.2022 заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації (далі - Районна адміністрація, Позивач) до Кілійського міжрайонного управління водного господарства (далі - Управління водного господарства, Кілійське МУВГ, Відповідач-1) та до Фізичної особи підприємця Верстюк Надії Борисівни (далі - ФОП Верстюк Н. Б., Відповідач-2), в якому просив:
- визнати недійсним договір підряду по біологічному очищенню (біомеліорації) русла Козійського водосховища від 13.05.2020 № 251 та угоду до нього від 17.06.2020 № 1, укладені між Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства та ФОП Верстюк Н. Б.;
- зобов`язати Відповідача-2 звільнити штучну водойму Козійського водосховища площею 54,6 га, яка знаходиться на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений Відповідачами договір по суті не містить характерних положень, передбачених цивільним законодавством для договорів підряду/надання послуг та за своєю природою є прихованим договором позички державного майна - земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом, тому наявні підстави для визнання його недійсним та зобов`язання ФОП Верстюк Н. Б. звільнити земельну ділянку з водним об`єктом (штучною водоймою).
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.10.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023, у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Зазначені судові рішення обґрунтовано тим, що спірний договір містить ознаки договору надання послуг та договору підряду, оскільки в даному випадку, як вбачається з аналізу його умов, жодних прав та обов`язків щодо земельної ділянки разом з розташованим на ній водним об`єктом Відповідачу-2 передано не було, а Управління водного господарства продовжує володіти та користуватися Козійським водосховищем. Крім того, з поданих доказів вбачається виконання ФОП Верстюк Н. Б. визначених у договорі робіт/послуг, які фактично споживаються Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства. При цьому кінцевою метою таких послуг є очистка каналу від надлишкової кількості водної рослинності та інших домішок біологічного походження, у тому числі з метою формування води високої якості, збереження її об`ємів.
Враховуючи наведене, суди дійшли висновку, що Прокурором не надано доказів спрямованості волі сторін спірного договору на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені даним договором, та настання між ними інших прав і обов`язків, ніж ті, які передбачені спірним правочином, з огляду на що відсутні правові підстави для визнання його недійсним. З матеріалів справи також не вбачається, що поведінка сторін може викликати сумніви щодо реальності їх намірів на досягнення мети договору, адже його укладенню передувало вчинення дій, зокрема, щодо затвердження Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства технічного завдання на розробку відповідної Програми, а також розроблення цієї Програми Науково-дослідним інститутом Держводекологія.
Водночас, суди зазначили, що Прокурором не доведено: наявності у діяльності Відповідача-2, визначеній в спірному договорі, ознак аквакультури (рибництва); обставини отримання останнім товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації (товарна аквакультура); здійснення ФОП Верстюк Н. Б. сільськогосподарської діяльності із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури; надання Відповідачем-2 рекреаційних послуг.
При цьому суди дійшли висновку, що позовна вимога про зобов`язання Відповідача-2 звільнити Козійське водосховище є похідною від вимоги про визнання недійсним укладеного між Відповідачами договору підряду та угоди № 1 до нього (в задоволенні якої відмовлено), а відтак у задоволенні похідної позовної вимоги також слід відмовити.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заступник керівника Одеської обласної прокуратури просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
3.2. Обґрунтовуючи наявність підстав для подання вказаної скарги, заявник посилається на неврахування місцевим і апеляційним судами висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм статей 203, 2015, 235, 827, 837, 901, 903, викладених в постановах від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 19.06.2019 у справі № 920/22/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18, від 05.04.2018 у справі №916/695/17, від 28.03.2018 у справі №915/166/17, від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 21.06.2022 у справі №915/103/21, від 03.06.2022 у справі №915/104/21, від 07.06.2022 у справі №911/27/21, від 07.09.2016 у справі №6-1026цс16, від 23.01.2019 у справі №522/14890/16-ц, від 15.06.2018 у справі №916/933/17, від 15.05.2018 у справі №906/854/17, у аналогічних правовідносинах.
3.3. Крім того, у якості підстави для подання касаційної скарги заявник посилається на відсутність висновків Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах (використання водойм за договором з біологічного очищення - біомеліорації).
3.4. У відзиві на касаційну скаргу Відповідач-1 просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
4. Обставини, встановлені судами
4.1. Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, розпорядженням Кілійської районної ради народних депутатів від 25.12.1998 № 6/65 передано в постійне користування Татарбунарському управлінню зрошувальних систем земельну ділянку площею 198,8 га для будівництва та експлуатації міжгосподарських мереж, об`єктів і споруд водного господарства. На підставі вказаного розпорядження видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ОД № 004032 від 05.05.1999, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 24.
4.2. Згідно з додатком до Протоколу технічної Ради Кілійського міжрайонного управління водного господарства від 08.05.2020 № 3, Козійське водосховище було включено до Переліку водних об`єктів, які увійшли в Програму "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу (далі - ПШБК) для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства".
Зазначену Програму було розроблено на підставі Патенту на корисну модель №101959 "Спосіб покращення природної якості води та ефективності роботи спеціальних об`єктів водозабезпечення шляхом створення природно-штучного біомеліоративного комплексу", зареєстрованого 12.10.2015 Державною службою інтелектуальної власності України.
4.3. Укладанню спірного договору передувала розробка:
- Методології запобігання біологічним загрозам (біоперешкодам) водних екосистем шляхом формування природно-штучного біомеліоративного комплексу, погодженої в період з квітня 2020 року по грудень 2020 року ДЗ "ДЕА", науково-технічною радою Держводагентства та інш.;
- Технічного завдання на розробку Програми "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації Козійського водосховища міжрайонного управління водного господарства";
- Програми "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства".
4.4. Також в матеріалах справи наявний Протокол № 4 від 13.05.2020 технічної ради Кілійського МУВГ з розгляду листа ФОП Верстюк Н. Б. щодо реалізації Програми "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства", за наслідком засідання якої було вирішено погодити Відповідачу-2 пропозицію щодо наміру проведення робіт з біомеліорації на Козійському водосховищі при дотриманні та виконанні умов Програми "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства" в частині Козійського водосховища, а також доручено юрисконсульту підготувати проект договору.
4.5. 13.05.2020 між Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства (замовник) та ФОП Верстюк Н. Б. (підрядник) було укладено договір підряду по біологічному очищенню (біомеліорації) русла Козійського водосховища № 251 із змінами, внесеними відповідно до угоди № 1, укладеної 17.06.2020 між цими сторонами.
Відповідно до п. 1.1. договору за завданням замовника підрядник зобов`язується на свій ризик виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи, а замовник зобов`язується надати підряднику у часткове користування для цілей цього договору штучну водойму Козійського водосховища Кілійського міжрайонного управління водного господарства (фронт робіт) і прийняти від підрядника роботи та погодити визначену договором винагороду.
Роботи, вказані у п. 1.1. договору, - це роботи з біомеліорації (біологічного очищення від водної рослинності та біоперешкод) Козійського водосховища загальною площею водного дзеркала 54,6 га шляхом забезпечення вселення, відтворення і життєдіяльності рослиноїдних риб-меліораторів, раків, іншої іхтіофлори і іхтіофауни, поліпшення умов їх існування та регулювання їх чисельності шляхом добування (вилову) для досягнення мети договору.
При виконанні робіт сторони керуються Програмою "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства", розробленою на підставі Патенту на корисну модель № 101959, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 12.10.2015.
Риби-меліоратори, раки та інша іхтіофлора і іхтіофауна в даному договорі виступають інструментом (матеріально-товарними цінностями (МТЦ) виконання робіт з досягнення мети договору.
Згідно з п. 1.2. договору його метою є максимальна можлива очистка каналу від надлишкової кількості водної рослинності, фіто- та зоопланктону, інших домішок біологічного походження з метою зменшення витрат при його експлуатації та витрат на подачу води водокористувачам, а також формування води високої якості і збереження її об`ємів.
Склад, обсяги і строки робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені календарним графіком робіт (п. 1.3. договору).
Відповідно до п. 1.5. договору строки виконання робіт можуть змінюватись у разі виникнення обставин, які можуть бути взяті сторонами до уваги щодо перегляду строків виконання робіт.
У пункті 1.6. договору сторони погодили, що біоресурси не знаходяться у водосховищі в умовах природної волі та не підпадають під дію Закону України "Про рибне господарство", Закону України "Про аквакультуру".
Згідно з п. 1.7. договору у підрядника не виникає прав власності на водний об`єкт, ця угода не приховує передачу його в оренду останньому.
Наслідком виконання робіт за даним договором є біологічне очищення водойми від надлишкової рослинності та біоперешкод, пригнічення розвитку різних груп гідробіонтів та зниження трофності водойми (п. 2.1. договору).
За умовами п. 2.2. договору кількісним і якісним показником предмету договору є доведення (зниження) заростання макрофітами до 15% площі акваторії водойми (зменшення кількісних показників розвитку фітопланктону на 50%), та інші показники, в строки, передбачені календарним планом показників ефективної експлуатації природно-штучного біомеліоративного комплексу (надалі іменується ПШБК).
У п. 2.3. договору сторони погодили, що після закінчення кожного п`ятирічного циклу проведення біомеліоративних заходів підрядник надає замовнику висновок спеціалізованої наукової установи про результати проведених робіт з біологічного очищення водойми.
Відповідно до п. п. 4.1. - 4.3. договору підрядник розпочинає виконання робіт протягом 10 днів з дня надання замовником водойми (фронту робіт) і завершить виконання робіт в термін, передбачений календарним графіком робіт. Невід`ємною частиною договору є календарний графік робіт, в якому визначаються дати початку та завершення етапів робіт, обумовлених договором. Датою завершення робіт вважається дата закінчення договору. Підрядник може достроково завершити деякі етапи виконання робіт і здати їх замовнику, якщо це не знизить якість робіт і не матиме негативного впливу на кінцевий результат ефективної експлуатації Природно-штучного біомеліоративного комплексу.
Водойма надається виконавцю в порядку, передбаченому договором, і оформлюється відповідним актом приймання-передачі (п. 6.1. договору).
Згідно з п. 6.5. договору підрядник здійснює оновлення популяції біомеліораторів (вилучення старшовікових видів риб та раків). Терміни, обсяги, порядок вилучення, а також вселення риб-меліораторів, раків та їх результати оформлюються актами.
Додаткова (надлишкова) кількість риб-меліораторів і раків, отриманих в процесі біологічного очищення водойми, є власністю підрядника та використовується для відшкодування своїх витрат при виконанні робіт, що і вважається винагородою підрядника за виконані роботи (п. 6.7. договору).
Відповідно до п. 7.1. договору приймання-передача робіт проводиться в порядку, встановленому чинним законодавством України і договором, та оформлюється актом приймання-передачі.
За умовами п. 7.6. договору роботи приймаються щороку, до 29 грудня року, в якому виконувались роботи.
Замовник зобов`язаний забезпечити своєчасну, згідно з календарним графіком робіт, передачу підряднику фронту робіт, передати у той же час інші необхідні вихідні дані відповідно до договору (п. 8.2.1. договору).
Підрядник, у свою чергу, відповідно до п. п. 8.4.1., 8.4.3., 8.4.19. договору, зобов`язаний у строк, згідно з умовами договору, Програми, вимогами чинного законодавства та іншими вимогами, що звичайно ставляться до такого виду робіт, виконати передбачені договором роботи; забезпечити охорону майнової цілісності ПШБК; протягом дії договору відповідно до вимог Програми здійснювати вилов з урахуванням біологічних показників для рослиноїдних риб та раків; при необхідності проводити вилов хижих та малоцінних видів риби, згідно з вимогами Програми.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2040,у разі якщо до 01.05.2040 жодна із сторін письмово не заявить про намір закінчити договір, він вважається продовженим (пролонгованим) строком на 15 років на тих самих умовах (п. 11.1. договору).
4.6. Крім договору сторонами також було підписано додатки до нього, зокрема:
- додаток № 1 "Календарний графік робіт", в якому, у тому числі, погоджено вид біомеліоранта, кількість, наважка, термін вселення та ін.;
- додаток № 5 "Акт прийому-передачі фронту робіт", за змістом якого замовник передає, а виконавець приймає водойму площею водного дзеркала 54,6 га Козійського водосховища (фронт робіт) для виконання робіт відповідно до договору;
- додаток № 6 "Календарний план показників ефективної експлуатації ПШБК на 2020 - 2023 роки".
Додатком № 7 до вказаного договору є витяг з Програми "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства", що стосується Козійського водосховища.
Призначенням зазначеного водосховища, відповідно до частини п`ятої додатку № 7 до договору, є зрошення, транзитна ємність зрошення.
Також додатком № 7 передбачено, що Козійське водосховище утворюється гідровузлом в складі наступних споруд: гребля (підпірна дамба), паводковий водоскид, донний водоспуск, водотранспортуючий канал, водотранспортуючі станції, водозабірні споруди.
4.7. 17.06.2022 між Відповідачами було укладено угоду № 1 про внесення змін до договору № 251, якою, зокрема, вирішено за текстом договору і додатків до нього слово "підрядник" у всіх відмінках замінено словом "виконавець".
4.8. 30.09.2022 між Відповідачами було підписано угоду № 2 про внесення змін до договору № 251, якою деякі пункти договору та додатків до нього викладено в новій редакції:
- п. 1.1. "За завданням замовника виконавець зобов`язується на свій ризик виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи, а замовник зобов`язується надати виконавцю безперешкодний доступ до штучної водойми Козійського водосховища Кілійського МУВГ для цілей цього договору (фронт робіт) і прийняти від виконавця роботи.";
- п. 4.1. "Виконавець розпочне виконання робіт з дня забезпечення безперешкодного доступу виконавця до водойми (фронту робіт) і завершить виконання робіт в термін, передбачений календарним графіком роботи.";
- п. 8.2.1. "Забезпечити своєчасний, безперешкодний доступ виконавця до водойми (фронту робіт), передати у той же час інші необхідні вихідні дані відповідно до договору.";
- доповнено договір п. 8.3.4. "Безперешкодного доступу до водойми (фронту робіт) для виконання предмету договору на весь період дії договору";
- шостий абзац додатку № 5 "Замовник надає виконавцю безперешкодний доступ до водойми, площею водного дзеркала 54,6 га Козійського водосховища (фронт робіт) для виконання робіт відповідно до договору".
4.9. Суди зазначили, що у матеріалах справи наявні акти вселення риб-біомеліораторів в Козійське водосховище за договором № 251, підписані представниками замовника та виконавця, № 1 дата вселення 15.05.2020.
4.10. Вважаючи, що наведений договорів підряду/надання послуг та за своєю природою є прихованим договором позички державного майна - земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом, Прокурор звернувся з цим позовом до суду.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
5.2. Предметом позову у цій справі є, у тому числі вимога, про визнання недійсним договору підряду по біологічному очищенню (біомеліорації) русла Козійського водосховища від 13.05.2020 № 251 та угоди до нього від 17.06.2020 № 1 у зв`язку з тим, що вказаний правочин не містить характерних положень, передбачених цивільним законодавством для договорів підряду/надання послуг та, за своєю природою, є прихованим договором позички державного майна - земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом.
5.3. В контексті спірних правовідносин Суд зазначає, що частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
5.4. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).
5.5. При цьому згідно з частиною першою статті 235 Цивільного кодексу України удаваний правочин - це правочин вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили.
5.6. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою приховує реальний правочин. За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Правова конструкція статті 235 Цивільного кодексу України передбачає, що сторона, звертаючись до суду із відповідним позовом, має довести: для приховання якого саме правочину вчинено спірний правочин; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.
В свою чергу суди повинні оцінити зазначені доводи, подані сторонами докази та здійснити правильну кваліфікацію правочину, виходячи із відносин, які реально склались між його сторонами.
5.7. Як зазначалося вище, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий і апеляційний суди дійшли висновку, що спірний договір не суперечить положенням Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, інших актів законодавства і є результатом волевиявленням сторін, а сам правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені, з огляду на що відсутні підстави для визнання вказаного договору недійсними.
При цьому, проаналізувавши положення спірного договору, суди попередніх інстанцій зазначили, що наведений правочин є змішаним, містить елементи різних договорів - підряду та надання послуг, його зміст відповідає положенням статей 837,901 Цивільного кодексу України.
5.8. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на його зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків. Подібна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 927/1099/22, від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, від 15.06.2018 у справі № 916/933/17, від 15.05.2018 у справі № 906/854/17, постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі № 6-1026цс16).
5.9. Судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано, що спірний договір за своїм змістом є схожим на договори підряду та надання послуг, однак за своєю правовою природою та виходячи з прихованого наміру сторін, які останні мали при його укладенні, такими не є.
5.10. Так, статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша).
5.11. У свою чергу, відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язуються на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша).
5.12. Загальні положення про договір про надання послуг, встановлені статтею 903 Цивільного кодексу України, передбачають оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв`язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання.
5.13. Відтак, не можна погодитись з висновками судів попередніх інстанцій, що встановлення ціни у договорах підряду та надання послуг є необов`язковим, а такі договори можуть бути безоплатними, оскільки це прямо спростовується положеннями частини першої статті 837 та частини першої статті 901 Цивільного кодексу України.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що дійшовши таких висновків господарські суди попередніх інстанцій (з огляду на правовий статус однієї з сторін в договорі) повинні були врахувати та надати оцінки тому, що статтею 54 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено заборони на одержання пільг, послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування:
1. Державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.
2. Незаконне одержання від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошових коштів або іншого майна, нематеріальних активів, майнових переваг, пільг чи послуг за наявності підстав тягне за собою відповідальність відповідних посадових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
5.14. Водночас Суд звертає увагу й на те, що суди попередніх інстанцій дійшли взаємовиключних висновків щодо умов оплати за договором, оскільки, з одного боку, стверджуючи про безоплатність договорів надання послуг та підряду, змішаною формою яких (за висновками судів) є спірний договір, з іншого боку, приходять до висновків, що сторонами у вигляді "комерційної вигоди" передбачено оплату за договором у вигляді вилову старшовікових особин риб-вселенців.
Таким чином, якщо погодитись з таким висновком судів, щонайменше для ФОП Верстюк Н. Б., як сторони договору, мета полягає у можливості вилову старшовікових особин риб-вселенців з водного об`єкту, що також підлягало оцінці судами при здійсненні правильної кваліфікації спірних правовідносин.
5.15. При цьому, місцевим і апеляційним судами не враховано, що вилов риби у водоймах регулюється Законом України "Про аквакультуру".
Чинне законодавство не передбачає здійснення господарської діяльності з вилову риби на підставі договору з постійним землекористувачем, у віданні якого перебуває водний об`єкт.
Разом з тим, саме приписами Закону України "Про аквакультуру" і врегульовано порядок та особливості надання в користування водойм та їх частин для цілей аквакультури.