Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 215/6578/21
провадження № 61-153св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 липня 2022 року під головуванням судді Квятковського Я. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, Служба у справах дітей виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради, про припинення дій шляхом визнання дій щодо реєстрації у предметі іпотеки третіх осіб неправомірними та позбавлення права користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом в якому просило припинити дії, які порушують право сторони договору, шляхом визнання дій ОСОБА_1 щодо реєстрації у предметі іпотеки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 неправомірними та вчиненими з порушеннями умов законодавства, позбавити права користування житловою квартирою АДРЕСА_1 неправомірно зареєстрованих осіб, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 .
В обґрунтування позову зазначено, що 29 квітня 2008 року АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_7 уклали кредитний договір № 1/034-МК/1, згідно з яким АТ КБ "ПриватБанк" надало ОСОБА_7 кредит у розмірі 18 000 дол. США, строком до 06 лютого 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.
В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 06 лютого 2008 року АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житлову квартиру АДРЕСА_1 .
Договором іпотеки передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у вказаному будинку (предметі іпотеки) інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії.
АТ КБ "ПриватБанк" вказує, що відповідачем, всупереч вимог договору іпотеки, порушено його обов`язок та у квартирі за вищезазначеною адресою зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, мешканці, які були зареєстровані з порушенням вимог законодавства у зазначеній квартирі, що є предметом іпотеки, не мають права користуватись цією квартирою.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням від 20 липня 2022 року у задоволенні позову відмовив.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 29 листопада 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишив без задоволення.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 липня 2022 року залишив без змін.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані і набули право користування вказаною квартирою до укладення договору іпотеки, а місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає, у зв`язку з чим реєстрація у квартирі малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідає вимогам законодавства та не порушує прав чи інтересів іпотекодержателя. При цьому, у матеріалах справи відсутні докази, що реєстрація у зазначеній квартирі малолітніх дітей-членів сім`ї іпотекодавця порушує права позивача, перешкоджає банку у реалізації, у передбачений законом спосіб, прав іпотекодержателя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В грудні 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявника вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 570/3689/16-ц.
Разом з тим, поведінка іпотекодавця є недобросовісною, оскільки укладаючи договір іпотеки, останній взяв на себе зобов`язання виконувати всі умови договору, проте після укладення порушив пункт 18.11 договору іпотеки, що стало причиною для протиправної реєстрації інших осіб у предметі іпотеки, хоча умови укладених кредитного договору та договору іпотеки були відомі іпотекодавцю з моменту укладення цих договорів.
Враховуючи, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмета іпотеки, реєстрація осіб у зазначеній квартирі є порушенням умов договору іпотеки та статті 629 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу
У лютому 2023 року виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради подав до Верховного Суду заперечення на касаційну скаргу, в якому заперечує проти скасування оскаржених судових рішень та задоволення позову, оскільки це суперечить інтересам малолітніх дітей.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 19 січня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Справа № 215/6578/21 надійшла до Верховного Суду 02 лютого 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 лютого 2008 року АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_7 уклали кредитний договір № 1/034-МК/1, згідно з яким АТ КБ "ПриватБанк" надало ОСОБА_7 кредит у розмірі 18 000 дол. США строком до 06 лютого 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами (а. с. 6-10).
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 06 лютого 2008 року АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житлову квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 13-14).
Згідно з пунктом 35.3 договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме: квартиру АДРЕСА_1, яке належить іпотекодавцю ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 18.11 договору іпотеки визначений обов`язок іпотекодавця не надавати документи у відповідні державні органи з метою реєстрації будь-яких осіб у предметі іпотеки без згоди на це іпотекодержателя.
Згідно з довідкою Криворізької міської ради за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані: ОСОБА_2 (зареєстрована з 14 листопада 2006 року), ОСОБА_3 (зареєстрована з 14 листопада 2006 року), ОСОБА_4 (зареєстрована з 14 листопада 2006 року), неповнолітні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована з 24 березня 2008 року), ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована з 12 липня 2013 року) (а. с. 15).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Звертаючись до суду з цим позовом, АТ КБ "ПриватБанк" посилалося на те, що в порушення пункту 18.11 договору іпотеки у квартирі, яка є предметом іпотеки, зареєстровано місце проживання: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 , без згоди іпотекодержателя.
Посилаючись, зокрема, на частину першу статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", позивач просив суд припинити дії, які порушують право сторони договору, шляхом визнання дій ОСОБА_1 щодо реєстрації у предметі іпотеки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 неправомірними та вчиненими з порушеннями умов законодавства, позбавити права користування житловою квартирою АДРЕСА_1 неправомірно зареєстрованих осіб, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 .
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Наслідки невиконання зобов`язання передбачені статтею 611 ЦК України.
Частиною другою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.
Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не допускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.