Постанова
Іменем України
01 червня 2023 року
м. Київ
справа № 759/1512/21
провадження № 61-3154св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна,
третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Святошинського районної у місті Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Кошик Микола Йосифович, на рішення Святошинського районного суду міста Києва
від 15 червня 2022 року у складі судді Горбенко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Сухонової Є. М., Сліпченка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" (далі - ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал"), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р. Т. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
Позовну заяву мотивовано тим, що 24 квітня 2007 року між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі -
ПАТ "Кредитпромбанк", банк) був укладений кредитний договір, предметом якого є надання кредиту у розмірі 25 000 доларів США, з перемінною процентною ставкою 11% річних та фіксованою - 1, 83% річних, строком до 23 квітня 2015 року.
На забезпечення виконання умов кредитного договору цього ж дня між позивачами та кредитором був укладений договір іпотеки, предметом якого є належна їм на праві власності квартира АДРЕСА_1, загальною площею 36,8 кв. м.
09 грудня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Р. Т., як державний реєстратор, прийняла рішення, індексний номер 55590114, про проведення державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал" на підставі договору іпотеки від 24 квітня 2007 року.
Позивачі вказують, що дії державного реєстратора щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал" суперечать положенням Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Зазначали, що банком не надано усіх необхідних документів для вчинення реєстраційних дій, зокрема вимоги про усунення порушень кредитного зобов`язання.
Посилаючись на вищевикладене, позивачі просили суд скасувати рішення державного реєстратора від 09 грудня 2020 року, індексний номер 55590114, про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за
ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 15 червня
2022 року у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем є недоведеними та необґрунтованими. Суд вказав на те, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає способам, визначеним законодавством.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 15 червня 2022 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на спірні правовідносини положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не розповсюджуються, оскільки ОСОБА_3 має у спільній сумісній власності інше нерухоме житлове майно, набуте у шлюбі з ОСОБА_4, зокрема квартиру
АДРЕСА_2 . Суд відхилив посилання позивачів про неотримання повідомлення про усунення порушень основного зобов`язання, оскільки такі повідомлення направлялися на адресу позивачів, яка зазначена у іпотечному договорі, однак вони відмовилися їх отримувати, а тому державна реєстрація проведена відповідно до вимог чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Кошик М. Й., просить скасувати постанову суду першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду
від 20 листопада 2019 року справа № 802/1340/18-а, від 19 травня 2020 року справа № 644/3116/18, від 28 жовтня 2020 року справа № 910/10963/19,
від 08 липня 2020 року справа № 127/27504/17, від 10 жовтня 2018 року справа № 125/296/15-ц.
Вказує, що вона не отримувала вимоги кредитора про усунення порушень основного зобов`язання. Крім того, на спірні правовідносини розповсюджуються вимоги Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки у неї немає іншого нерухомого жилого майна.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 квітня 2007 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 37/11/07-СС, відповідно до якого позивачеві надано кредит у розмірі 25000 доларів США з перемінною процентною ставкою 11% річних та фіксованою - 1, 83% річних на строк до 23 квітня 2015 року.
24 квітня 2007 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_2, ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір № 37/11/111/07-СС, за умовами якого позивачі передали ПАТ "Кредитпромбанк" в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 36,8 кв. м.
26 червня 2013 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами від 24 квітня 2007 року.
17 червня 2020 року ПАТ "Дельта Банк" відступило право вимоги за вказаними договорами на користь ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал".
04 грудня 2020 року Державним реєстратором Приватним нотаріусом КМНО Гречаною Р.Т. було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55590114 від 09 грудня
2020 року.
06 червня, 01 липня та 11 серпня 2020 року ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал" надсилав на ім`я позичальника та іпотекодавця повідомлення (вимоги про усунення порушень), в яких вимагав усунути порушення основного зобов`язання, а саме сплатити борг за кредитним договором у розмірі 1 292 571, 48 грн. При цьому кредиторм попередив, що у разі невиконання цих вимог протягом тридцятиденного строку він має намір звернути стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Зазначені повідомленням були повернуті з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 185-196 т. 2).
09 грудня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Р. Т., як державний реєстратор, прийняла рішення, індексний номер 55590114, про проведення державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал" на підставі договору іпотеки від 24 квітня 2007 року.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 зазначеного Закону).
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк
та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положеннями статті 37 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи
на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" норми
статті 37 Закону України "Про іпотеку" передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Стаття 36 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка діяла на час
укладення договору іпотеки) передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Після внесення Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" змін до статті 36 Закону України "Про іпотеку" її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором