Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 754/9335/20
провадження № 61-1465св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, на рішення Деснянського районного суду
м. Києва від 11 серпня 2021 року у складі судді Бабко В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Немировської О. В., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила стягнути з нього на користь малолітньої ОСОБА_2 755 700,00 грн та вартість експертного дослідження у сумі 2 000,00 грн.
Позовна заява мотивована тим, що вона ( ОСОБА_4 ) за договором купівлі - продажу від 31 жовтня 2013 року придбала у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 за ціною
234 300,00 грн.
30 січня 2015 року вона зареєструвала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилася донька ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_2 вона подарувала вищевказану квартиру донці ОСОБА_2, в інтересах якої діяв батько дитини
ОСОБА_8
29 березня 2017 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва визнано недійсним договір дарування квартири
АДРЕСА_1, укладений
21 червня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року витребувано вказану квартиру з володіння ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_3 .
Вказувала, що на час укладення нею договору купівлі - продажу спірної квартири вона була у непридатному для проживання стані, в ній було здійснено демонтаж покриття стін та стелі житлових приміщень квартири (житлової кімнати, коридору, кухні, санвузла), демонтаж підлоги у всіх приміщенням, крім кухні та коридору, демонтовано сантехнічне обладнання, електророзетки, частину електропроводки у всіх приміщеннях, крім коридору. Після проведення ремонту вартість квартири збільшилась майже в тричі та відповідно до висновку оцінювача становить 990 000,00 грн.
Вважає, що відповідно до частини четвертої статті 390 ЦК України ОСОБА_3 повинен повернути дочці як добросовісному набувачу квартири суму, на яку збільшилась вартість квартири - 755 700,00 грн, що становить різницю між вартістю квартири після ремонту/поліпшення та вартості квартири на момент придбання.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачка не надала будь - яких доказів про те, які саме поліпшення у квартирі було здійснено після набуття нею квартири у власність, яка вартість матеріалів чи робіт, які використані для поліпшення квартири та які не можуть бути відокремлені.
Сама по собі різниця між ціною, за якою позивачкою придбано спірну квартиру 31 жовтня 2013 року, та ціною, визначеною для продажу цієї квартири ФОП ОСОБА_9 станом на 12 лютого 2019 року, не є розміром здійснених витрат на поліпшення квартири, які не можуть бути відокремлені.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, на рішення Деснянського районного суду
м. Києва від 11 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд або ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 444/1725/16-ц, провадження № 61-31110св18, у постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-389цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на порушення норм процесуального права, оскільки суди необґрунтовано відхилили клопотання заявника про дослідження доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій проігноровано вимоги частини четвертої статті 390 ЦК України, відповідно до якої добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.
Зроблені ними поліпшення не можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Квартира була придбана ними у непридатному для проживання стані, що підтверджено як показами свідків, так і фотокартками, і за рахунок їх зусиль та коштів була приведена у придатний для проживання стан, що суттєво збільшило її вартість з 234 300,00 грн до 990 000,00 грн.
Зазначає, що факт збільшення вартості квартири після ремонту (невід`ємних поліпшень) на 755 700,00 грн підтверджується належними та достатніми доказами: нотаріально посвідченими договорами первинної купівлі-продажу та дарування, а також висновком експерта та фото стану квартири на момент придбання.
Також посилалась на дотримання статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, якою передбачено, що захід, що становить втручання у право власності особи, повинен бути законним й відповідати загальним інтересам, повинно існувати розумне співвідношення, пропорційність між використовуваними засобами та метою, яку прагнуть досягти. Має бути знайдено рівновагу, щоб особа не зазнавала індивідуальне та надмірне навантаження. Зазначала, що у всіх рішеннях щодо дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергову значимість. А спірна квартира була єдиним житлом неповнолітньої дитини.
Крім того, зазначала, що суди попередніх інстанцій не встановили, коли
ОСОБА_3 відновив дієздатність, оскільки рішенням Конотопського міськрайонного суду від 15 січня 2015 року його було визнано недієздатним, проте в матеріалах кримінального провадження, порушеного за фактом незаконного виселення їх з житла, він фігурує як особа, яка відновила свою дієздатність.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник ОСОБА_3 - ОСОБА_10 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. Судами попередніх інстанцій належним чином досліджені наявні в матеріалах справи докази та надано їм відповідну правову оцінку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 червня 2013 року між
ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник К. В. та зареєстрований в реєстрі
за № 914.
31 жовтня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яка надалі змінила прізвище на ОСОБА_6, укладено договір купівлі-продажу цієї квартири за ціною 264 000,00 грн.
У пункті 1. 6 договору купівлі - продажу зазначено, що ОСОБА_11 оглядала квартиру перед укладенням договору та недоліків та дефектів, які б перешкоджали її використанню за цільовим призначенням, на момент огляду виявлено не було. Претензій щодо якісних та технічних характеристик квартири у не немає і вона приймає квартиру у технічному стані, придатному для використання за цільовим призначенням.
Відповідно до свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 народила доньку ОСОБА_2 .
28 листопада 2015 року ОСОБА_11 подарувала належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2, в інтересах якої діяв батько дитини
ОСОБА_8 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ЛубніноюТ. І., зареєстровано в реєстрі
за № 1613.
У пункті 8 цього договору дарування дарувальник ОСОБА_11 гарантує, що нею не здійснювалися будь - які самочинні переобладнання, перепланування та реконструкції. Ринкова вартість квартири у договорі зазначена
504 188,00 грн. Така вартість вказана на підставі висновку про вартість об`єкта оцінки від 22 вересня 2015 року.
29 березня 2017 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 травня
2017 року та постановою Верховного Суду від 10 січня 2019 року, визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 21 червня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 914.
Вищезазначеними рішеннями встановлено, що на момент укладання оспорюваного договору дарування від 21 червня 2013 року ОСОБА_3 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
12 грудня 2019 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року та постановою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року, витребувано квартиру АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .
Відповідно до звіту № 9302/19 від 12 лютого 2019 року, складеного ФОП ОСОБА_9, ринкова вартість спірної квартири на дату оцінки складає 990 000,00 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.