Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 334/4498/21
провадження № 61-935св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2, Державне підприємство "СЕТАМ",
треті особи: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусова Вікторія Олегівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану представником ОСОБА_3, на постанову Запорізького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В.,
Маловічко С. В., Дашковської А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно - Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Дніпровський ВДВС у м. Запоріжжі), ОСОБА_2, Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), треті особи: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусова В. О. (далі - приватний нотаріус Бєлоусова В. О.), про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним акта про проведені електронні торги, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, припинення права власності та визнання права власності на спірне нерухоме майно.
На обґрунтування позову зазначав, що 22 листопада 2016 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. (далі - приватний нотаріус Бондар І. М.) вчинила виконавчий напис про стягнення
з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором від 22 лютого 2007 року № ZP38AU19010052 у розмірі 199 225,56 грн.
23 травня 2017 року державний виконавець Дніпровський ВДВС у м. Запоріжжівідкрив виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого напису № 10200, в ході якого накладено арешт на належну боржникові квартиру АДРЕСА_1 .
17 липня 2020 року квартиру вказана квартира була реалізована на електронних торгах, переможцем торгів є ОСОБА_2 .
Надалі судовим рішенням від 01 квітня 2021 року виконавчий напис, вчинений 22 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., визнано таким, що не підлягає виконанню, а тому орган державної виконавчої служби неправомірно реалізував нерухоме майно позивача на електронних торгах.
ОСОБА_1 просив:
визнати електронні торги, проведені ДП "СЕТАМ", на яких 07 липня 2020 року була реалізована квартира
АДРЕСА_1, та за результатами яких був складений протокол електронних торгів від 07 липня 2020 року № 489427 за лотом 427594, затверджений
ДП "СЕТАМ";
визнати недійсним акт про проведені електронні торги, складений 17 липня 2020 року старшим державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі Сіваковою О.О. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 в АСВП на підставі електронних торгів від 07 липня 2020 року № 489427 за лотом № 427594, затверджений ДП "СЕТАМ";
визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів номер 1016, видане 23 липня 2020 року приватним нотаріусом
Бєлоусовою В. О.;
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
(з відкриттям розділу) від 23 липня 2020 року, індексний номер 53264602, прийняте приватним нотаріусом Бєлоусовою В.О.;
припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2129711023101);
визнати право власності ОСОБА_1 на квартиру
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними електронні торги, проведені ДП "СЕТАМ", на яких 07 липня 2020 року була реалізована квартира АДРЕСА_1, та за результатами, яких був складений протокол електронних торгів від 07 липня 2020 року № 489427 за лотом 427594, затверджений
ДП "СЕТАМ".
Визнано недійсним акт про проведені електронні торги, складений 17 липня
2020 року старшим державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі Сіваковою О. О. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 в АСВП
на підставі протоколу електронних торгів від 07 липня 2020 року № 489427 за лотом № 427594, затверджений ДП "СЕТАМ".
Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з
прилюдних торгів № 1016, видане 23 липня 2020 року приватним нотаріусом Бєлоусовою В. О.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
(з відкриттям розділу) від 23 липня 2020 року, індексний номер 53264602, яке прийняте приватним нотаріусом Бєлоусовою В. О.
Припинено право власності ОСОБА_2 на квартиру
АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2129711023101) та визнано право власності ОСОБА_1 на квартиру
АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу нерухомого майна позивача на оспорюваних електронних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, а отже є підстави для задоволення позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним акта про проведені електронні торги, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, припинення права власності та визнання права власності на спірне нерухоме майно.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі задоволено.
Рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11 лютого 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки суд вирішив питання про права і обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що АТ КБ "ПриватБанк" як стягувач
у виконавчому провадженні, на користь якого були виплачені грошові кошти, виручені від реалізації майна боржника, до участі у справі як співвідповідач не залучений, хоча фактично матеріально-правовий спір виник саме між
ОСОБА_1 як боржником за кредитним договором, та банком як кредитором. Поза увагою суду залишилася і та обставина, що за ухваленим рішенням обов`язок із повернення коштів, виручених від реалізації майна боржника, виник саме в учасника виконавчого провадження - АТ КБ "ПриватБанк" (одержувача таких коштів), а не у виконавчої служби чи ДП "СЕТАМ", до яких пред`явлено позов.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції не можна вважати таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а тому на підставі статті 376 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у позові.
Аргументи учасників справи
У січні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Великанов М. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, як відповідачів необхідно залучати усіх сторін правочину: державну виконавчу службу, організатора електронних торгів
і переможця таких торгів. Така правова позиція є усталеною у судовій практиці;
суд апеляційної інстанції при розгляді цієї справи протиправно відмовив у задоволенні позову виключно з тієї підставі, що АТ КБ "ПриватБанк", яке не є стороною правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, не було залучене до участі у справі як відповідач. При цьому апеляційний суд порушив такий фундаментальний аспект верховенства права як принцип правової визначеності;
апеляційний суд безпідставно вийшов за межі доводів апеляційної скарги і помилково скасував законне рішення суду першої інстанції відповідно до пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України;
АТ КБ "ПриватБанк" не є стороною правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, вчинення якого порушує права позивача, тому
банк не є належним відповідачем у цій справі. Тому позивач залучив (вказав у позовній заяві) АТ КБ "ПриватБанк" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Водночас банк брав участь у розгляді справи, його представник був присутній у судових засіданнях;
рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а застосовані ним способи захисту забезпечують належне поновлення порушених прав та інтересів позивача.
У лютому 2023 року від АТ КБ "ПриватБанк" надійшов відзив на касаційну скаргу,
в якому банк просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
як на час проведення електронних торгів, так й на час прийняття рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 був та залишається боржником перед АТ КБ "ПриватБанк"";
відчуження майна з прилюдних торгів є правочином купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним у судовому порядку з підстав, установлених частиною першою статті 215 ЦК України. Отже, дотримання правил призначення та проведення прилюдних торгів, які визначені нормами законодавства, є обов`язковою умовою правомірності правочину;
ОСОБА_2 є добросовісним набувачем майна, що було реалізовано під час проведення оспорюваних електронних торгів.
У квітні 2023 року від старшого державного виконавця Дніпровського ВДВС
у м. Запоріжжі Сівакової О. О. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову апеляційного суду залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
під час здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадженняз виконання виконавчого напису від 22 листопада 2016 року № 10200, вчиненого приватним нотаріусом Бондар І. М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь
АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором державний виконавець діяв відповідно до норм законодавства;
суд апеляційної інстанції встановив усі фактичні обставини справи та дійшов правильного висновку про задоволення апеляційної скарги Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі, оскільки підстав для визнання електронних торгів недійсними немає.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції. Доповнення до касаційної скарги на постанову Запорізького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року залишено без розгляду і повернено особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17,
від 27 травня 2020 року у справі № 336/7019/17, від 19 серпня 2020 року у справі
№ 202/1698/17, від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/12944/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 766/14579/16-ц, від 01 грудня 2021 року у справі
№ 263/15746/20, від 22 червня 2022 року у справі № 644/8684/19, від 13 липня 2022 року у справі № 461/2358/19, від 14 грудня 2022 року у справі
№ 214/9244/14. Крім того, вказано, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 22 листопада 2016 року приватний нотаріус Бондар І. М. вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 10200, про стягнення
з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором від 22 лютого 2007 року № ZP38AU19010052 у розмірі 199 225,56 грн
23 травня 2017 року державний виконавець Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі Білокур Л. А. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 10200. Стягувачем у виконавчому провадженні був АТ КБ "ПриватБанк", а боржником - позивач ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця від 15 листопада 2019 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить боржнику ОСОБА_1, загальною площею 42,8 кв. м, житловою площею 19,9 кв. м. Того ж дня постановою державного виконавця призначено Черніка В. Ф. відповідальним зберігачем описаного майна - зазначеної вище квартири.