ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 927/8/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Берднік І. С.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Олефіренка Є. В. (адвокат),
відповідача-1 - не з`явилися,
відповідача-2 - не з`явилися,
третя особа - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сидорівське"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2022 (суддя Демидова М. О.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 (судді: Мальченко А. О. - головуючий, Чорногуз М. Г., Агрикова О. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сидорівське"
до: 1) Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області, 2) Комарівської сільської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська молочна компанія",
про визнання договору оренди укладеним.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сидорівське" (далі - ТОВ "Сидорівське") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - Ніжинська РДА) та Комарівської сільської ради (далі - Сільрада) про:
1) визнання укладеним договору оренди землі від 01.05.2016 між ТОВ "Сидорівське" та Борзнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області (далі - Борзнянська РДА) на підставі розпорядження Борзнянської РДА від 18.04.2016 № 152 "Про затвердження ТОВ "Сидорівське" технічної документації із землеустрою та надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) колишнього КСП ім. Кірова для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ховмівської сільської ради";
2) зобов`язання Ніжинську РДА провести державну реєстрацію права оренди ТОВ "Сидорівське" на земельні ділянки загальною площею 32,6034 га згідно з договором оренди землі.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що орендодавець - Борзнянська РДА (правонаступником якої є Ніжинська РДА) як суб`єкт державної реєстрації після підписання договору оренди землі від 01.05.2016, передавши земельні ділянки в оренду позивачу, всупереч домовленості сторін не здійснила державну реєстрацію права оренди за договором. Водночас орендодавець, передавши позивачу земельні ділянки за актом приймання-передачі, в подальшому своєчасно отримував від орендаря орендну плату згідно з умовами договору та не намагався спростувати право оренди ТОВ "Сидорівське" на спірні земельні ділянки. Про неможливість провести державну реєстрацію права оренди орендодавець орендаря не повідомляв.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2022 закрито провадження у справі № 927/8/22 в частині зобов`язання відповідача - Ніжинської РДА провести державну реєстрацію права оренди ТОВ "Сидорівське" на земельні ділянки загальною площею 32,6034 га згідно з договором оренди землі, оскільки позивач відмовився від позову у цій частині.
4. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
5. Судові рішення мотивовано тим, що договір оренди землі від 01.05.2016 між ТОВ "Сидорівське" та Борзнянською РДА не є укладеним, у зв`язку із не проведенням його державної реєстрації; обов`язок забезпечити державну реєстрацію договору оренди покладено на орендаря.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. У касаційній скарзі ТОВ "Сидорівське" просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу № 927/8/22 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2020 у справі № 912/3295/18; від 15.04.2021 у справі № 927/75/20; від 10.04.2019 у справі № 390/34/17; від 21.01.2023 у справі № 922/4702/21; від 30.03.2020 у справі № 387/554/18, тому дійшов помилкових висновків про те, що позивач повинен був вчинити дії щодо державної реєстрації договору та в порушення вимог законодавства таких дій протягом тривалого часу не вчинив, однак таке твердження, на думку скаржника, не відповідає положенням чинного на момент укладення договору законодавства і сформованій судовій практиці щодо взаємності та добровільності встановлення договірних правовідносин.
Скаржник також вважає, що на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України існує необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17 та від 03.05.2022 у справі № 243/12643/19, які було застосовано в оскаржуваних судових рішеннях, оскільки є обґрунтовані підстави вважати, що у сторін виникли права та обов`язки за договором оренди від 01.05.2016, тобто останній був укладений.
Крім цього як на підставу касаційного оскарження позивач посилається на пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що оскаржувані судові рішення не відповідають в повній мірі вимогам, що згідно з положеннями статті 236 ГПК України висуваються до судових рішень, оскільки судами попередніх інстанцій не було здійснено належним чином оцінки доказів про фактичне виконання сторонами умов договору оренди землі від 01.05.2016 в частині щодо передачі об`єкта оренди та здійснення розрахунків за користування ним.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
8. Відзиву на касаційну скаргу від відповідачів та третьої особи до Суду не надійшло.
Розгляд справи Верховним Судом
9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 23.05.2023.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10. Розпорядженням Борзнянської РДА від 18.04.2016 № 152 "Про затвердження ТОВ "Сидорівське" технічної документації із землеустрою та надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) колишнього КСП ім. Кірова для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ховмівської сільської ради" надано ТОВ "Сидорівське" в оренду строком на 10 років (до 2026 року включно) земельні ділянки невитребуваних земельних часток (паїв) загальною площею 32,6034 га кормові угіддя, кадастрові номери згідно з додатком, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП ім. Кірова с. Сидорівка на території Ховмівської сільської ради.
11. У пунктах 3, 4 розпорядження зазначено, що в договорі оренди землі передбачити, що з моменту отримання громадянином документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, яку орендує ТОВ "Сидорівське", дія договору на витребувану земельну ділянку припиняється. Укласти договір оренди та приступити до використання земельної ділянки після проведення державної реєстрації договору оренди відповідно до чинного законодавства.
12. Додатком 2 до розпорядження від 18.04.2016 № 152 передбачено перелік кадастрових номерів невитребуваних земельних часток (паїв).
13. 01.05.2016 між Борзнянською РДА (орендодавець) та ТОВ "Сидорівське" (орендар) підписано договір оренди землі (далі - договір оренди землі), за умовами якого:
- орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку (за цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення; за цільовим використанням (видом діяльності): ведення товарного сільськогосподарського виробництва - невитребувані земельні частки паї), розташовану на території Ховмівської сільської ради за адміністративною межею с. Сидорівка (пункт 1);
- в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 32,6034 га у тому числі: невитребувані паї - 32,6034 га; під кормовими угіддями 32,6034 га (пункт 2);
- договір укладено на 10 років (до 2026 року включно). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово чи іншим шляхом орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8);
- передача земельної ділянки здійснюється за документацією із землеустрою. Проект відведення розробляється у випадку зміни цільового призначення та невизначеності меж земельної ділянки в натурі (пункт 18);
- передача земельної ділянки орендарю здійснюється не пізніше ніж семиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі (пункт 20);
- договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (за можливістю). Договір укладено в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі реєстрації (пункт 43).
14. На зазначеному договорі міститься відмітка про відмову сторін від нотаріального посвідчення договору оренди землі відповідно до статті 14 Закону України "Про оренду землі". Договір оренди (зі змінами) може бути належним чином зареєстрований у випадку законодавчої можливості здійснювати процедуру державної реєстрації земель невитребуваних паїв (невстановленого права приватної власності).
15. 04.05.2016 між Борзнянською РДА та ТОВ "Сидорівське" складено та підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт приймання-передачі земельної ділянки (об`єкта оренди), що надається в оренду.
16. Згідно із витягом із рішення дев`ятнадцятої сесії восьмого скликання Сільради від 28.03.2019 № 348-25/VIII Товариству з обмеженою відповідальність "Українська молочна компанія" було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) невитребуваних земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП ім. Кірова. У додатку до рішення зазначено кадастрові номери земельних ділянок.
17. Згідно із витягом із рішення двадцятої сесії восьмого скликання Сільради від 25.06.2019 № 428-28/VIII було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) невитребуваних земельних часток (паїв) та надано в оренду невитребувані земельні паї з річною орендною платою 8 % від НГО із земель колишнього КСП ім. Кірова.
18. Відповідно до витягів з державного земельного кадастру земельні ділянки, що передані в оренду позивачу за розпорядженням від 18.04.2016 № 152 та договору оренди землі від 01.05.2016, у липні 2019 року були передані Сільрадою в оренду третій особі - ТОВ "Українська молочна компанія".
19. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" утворено у Чернігівській області, зокрема, Ніжинський район (з адміністративним центром у місті Ніжин) у складі території, зокрема, Ніжинської міської територіальної громади; ліквідовано Борзнянський район.
20. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" встановлено здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою згідно з додатком 1.
21. Відповідно до цього розпорядження, зокрема, Борзнянську РДА приєднано до Ніжинської РДА.
22. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.09.2021 внесено запис про припинення юридичної особи - Борзнянської РДА, підстава - рішення щодо реорганізації.
23. З огляду на відмову Ніжинської РДА, яка є правонаступником Борзнянської РДА, від проведення державної реєстрації підписаного 01.05.2016 між Борзнянською РДА) та ТОВ "Сидорівське" договору оренди землі, а також передачу Сільрадою третій особі орендованих позивачем земельних ділянок, ТОВ "Сидорівське" звернулося до суду з цим позовом.
Позиція Верховного Суду
24. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.
26. Позивач у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
27. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2020 у справі № 912/3295/18, від 15.04.2021 у справі № 927/75/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 21.01.2023 у справі № 922/4702/21, від 30.03.2020 у справі № 387/554/18, щодо застосування статей 125, 126 Земельного кодексу України.
28. В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного господарського суду про відсутність підстав для визнання укладеним договору оренди землі від 01.05.2016, оскільки позивач не здійснив державної реєстрації права оренди земельної ділянки за укладеним з відповідачем-1 договором оренди землі.
29. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування норм статей 125, 126 Земельного кодексу України, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 912/3295/18, від 15.04.2021 у справі № 927/75/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 21.01.2023 у справі № 922/4702/21, від 30.03.2020 у справі № 387/554/18, з огляду на таке.
30. В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
31. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
32. При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено в пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
33. Касаційна інстанція не бере до уваги посилання скаржника на неврахування викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 927/75/20 (спір про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення державного реєстратора) висновку щодо застосування положень статей 125, 126 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент підписання договору оренди від 01.05.2016, оскільки за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями правовідносини у зазначеній справі та справі, що розглядається, не є подібними з огляду на відмінності в нормативно-правовому регулюванні прав та обов`язків сторін договору оренди нерозподілених земельних ділянок (невитребуваних земельних часток (паїв)), яке (нормативно-правове регулювання) істотно змінювалося, що зумовлює різний зміст спірних орендних правовідносин і виключає застосування під час вирішення цього спору наведеної скаржником правової позиції як нерелевантної.
34. Так, під час ухвалення постанови у справі № 927/75/20 Верховний Суд також дійшов висновку, що на момент укладення договору оренди землі від 10.12.2015 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не визначав механізму реєстрації права оренди невитребуваних земельних ділянок (паїв). Такий порядок встановлено у статті 30 цього Закону у редакції Закону України від 26.11.2015 № 834-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який набрав чинності після укладення договору від 10.12.2015. Відсутність нормативної та технічної можливості такої реєстрації, що не залежало від дій позивача, не може свідчити ні про неукладеність договору від 10.12.2015, ні про відсутність у позивача відповідного права.
35. При цьому, колегія суддів зауважує, що наведена у справі № 927/75/20 редакція Закону України від 26.11.2015 № 834-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" набрала чинності на час укладення договору оренди землі від 01.05.2016, тобто нормативно-правове регулювання прав та обов`язків сторін договору оренди нерозподілених земельних ділянок (невитребуваних земельних часток (паїв) у справі № 927/75/20 та у справі, яка розглядається (№ 927/8/22), було різним.