1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/5932/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.

учасники справи:

прокурор - заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави

представник Офісу Генерального прокурора - Кузнецова Ю.В., посвідчення № 076379 від 01.03.2023

позивач Волинська обласна державна (військова) адміністрація

Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної (військової) адміністрації

представники позивачів - не з`явилися

відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР"

представник відповідача - не з`явися

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

першого заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва

від 05.10.2022

у складі судді: Спичак О.М.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 07.02.2023

у складі колегії суддів: Тищенко А.І., (головуючий), Михальської Ю.Б., Скрипки І.М.,

у справі за позовом

заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

Волинської обласної державної (військової) адміністрації

Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної (військової) адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР"

про стягнення 4 415 333,45 грн.

ВСТАНОВИВ

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. 13.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника керівника Волинської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації (далі - Адміністрація) та Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної (військової) адміністрації (далі - позивач, Управління) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" (далі - ТОВ "БК КБР", відповідач) про стягнення 4 282 071,64 грн., з яких 4 142 970,00 грн. основного боргу, 27 241,45 грн. 3% річних та 111 860,19 грн. інфляційних втрат.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю включення до ціни товару, який було поставлено відповідачем (продавцем) на користь позивача 2 (покупця) відповідно до умов Контракту № 1 від 13.03.2022 суми ПДВ у розмірі 4 142 970 грн., які прокурор просить суд стягнути з відповідача.

1.2. Крім того, прокурором заявлено до стягнення з відповідача 27 241,45 грн. 3% річних та 111 860,19 грн. інфляційних втрат за період з 20.04.2022 по 08.07.2022.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням від 05.10.2022 Господарський суд міста Києва позов задовольнив частково;

закрив провадження у справі № 910/5932/22 в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "БК КБР" суми основного боргу у розмірі 4 142 970,00 грн.;

стягнув з ТОВ "БК КБР" (ідентифікаційний код: 40990651) на користь Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної (військової) адміністрації (ідентифікаційний код: 42301960) 3% річних у розмірі 7 491,40 грн. та судовий збір у розмірі 112,37 грн.;

в іншій частині позову відмовив;

повернув з Державного бюджету України на користь Волинської обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 02909915) судовий збір у розмірі 62 144,55 грн., сплачений за платіжним дорученням № 1087 від 11.07.2022.

2.1. Суд першої інстанції дійшов висновку, що заступником керівника Волинської обласної прокуратури обґрунтовано та з дотриманням вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" подано позовну заяву в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації та Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної (військової) адміністрації.

2.2. Оцінюючи подані сторонами докази та висловлені доводи сторін, місцевий господарський суд встановив такі обставини справи:

- 13.03.2022 між ТОВ "БК КБР" (продавець) та Управлінням (покупець) укладено Контракт № 1, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар (перелік обладнання, яке є предметом контракту, вказується в додатках, які є невід`ємними частинами контракту; кожне замовлення на постачання оформляється окремим додатком, де вказується асортимент, вид, кількість, ціна і умови поставки);

- у Додатку № 1 до Контракту № 1 від 13.03.2022 сторони визначили, що товаром є захисні жилети у кількості 650 одиниць, каски у кількості 650 одиниць; загальна сума без ПДВ - 20 714 850,00 грн., ПДВ - 4 142 970,00 грн., всього з ПДВ - 24 857 820,00 грн.;

- 10.04.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту № 1 від 13.03.2022, в якій сторони погодили, що покупець сплачує 8 484 060 грн. у якості авансового платежу протягом 5-ти днів з моменту підписання контракту; остаточний розрахунок у розмірі 16 373 760 грн. здійснюється протягом 10-ти днів з моменту отримання товару покупцем;

- відповідач виконав свої зобов`язання з поставки товару за Контрактом № 1 від 13.03.2022, що підтверджується видатковими накладними № 19 від 10.04.2022 на суму 6 927 360 грн., № 24 від 15.04.2022 на суму 2 519 040 грн., № 25 від 15.04.2022 на суму 6 927 360 грн., № 8 від 25.03.2022 на суму 8 484 060 грн., копії яких наявні в матеріалах справи;

- покупець (позивач 2) сплатив відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 24 857 820,00 грн. (разом з ПДВ на суму 4 142 970,00 грн.), що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.

- 16.06.2022 між ТОВ "БК КБР" та Управлінням підписано Додаткову угоду № 2 до Контракту № 1 від 13.03.2022, відповідно до пункту 1 якої сторони погодили, що у зв`язку з необхідністю приведення у відповідність до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), у тому числі з урахуванням пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України ставок податків на спеціальні засоби індивідуального захисту, сторони вирішили скоригувати ціну на захисні жилети та каски шляхом викладення Додатку № 1 до Контракту № 1 від 13.03.2022 в новій редакції, а відповідно до додатку до Додаткової угоди № 2 від 16.06.2022 сторони визначили ціну товару без ПДВ, встановивши її у розмірі 20 714 850,00 грн.;

- листом вих. № КБР00000928 від 17.06.2022 відповідач повідомив позивача, що під час здійснення заходів з повернення помилково нарахованих коштів, як податку на додану вартість, було з`ясовано, що розрахункові рахунки ТОВ "БК КБР" заблоковані у зв`язку з накладенням арешту на підставі п. 1.17 постанови НБУ № 22 від 21.01.2004;

- 13.07.2022 відповідач сплатив на користь Управління грошові кошти у розмірі 4 142 970,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2066 від 13.07.2022 (призначення платежу - повернення помилково сплачених коштів як ПДВ по Контракту № 1).

2.3. З огляду на зазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "БК КБР" суми основного боргу у розмірі 4 142 970,00 грн.

2.4. Суд зазначив, що відповідач набув грошові кошти у розмірі 4 142 970,00 грн. (суму ПДВ) без достатньої правової підстави, тому обґрунтованим є нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення повернення відповідачем зазначеної суми грошових коштів.

2.5. При цьому суд встановив, що Управління звернулося до відповідача з претензією вих. № 229/01.14/2-22 від 11.06.2022 про повернення сплаченої суми ПДВ по Контракту № 1 від 13.03.2022 у зв`язку з безпідставністю її включення до ціни товару, а листом вих. №КБР00000907 від 13.06.2022 відповідач повідомив Управління про те, що він згоден повернути сплачену суму ПДВ після підписання відповідних додаткових угод.

2.6. Оскільки відповідач повернув Управлінню зазначену суму 13.07.2022, суд дійшов висновку, що обґрунтованим для нарахування 3% річних є період з 21.06.2022 по 12.07.2022.

2.7. За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок та дійшов висновку, що обґрунтованим розміром 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, є 7 491,40 грн.

2.8. Також суд зазначив, що підстави нараховувати інфляційні втрати за період з 21.06.2022 по 12.07.2022 відсутні, оскільки час прострочення у червні та липні 2022 року менше половини місяця, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

2.9. Відтак, місцевий суд відмовив у задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "БК КБР" на користь Управління інфляційних втрат у розмірі 243 759,93 грн.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3. Постановою від 07.02.2023 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 - залишив без змін.

3.1. Апеляційний господарський суд, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що відповідач як одна із сторін зобов`язання набув зазначені кошти за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права.

3.2. Оскільки відповідач сплатив суму основного боргу в дату звернення позивача з позовом до суду (тобто, спір існував на дату подання прокурором позову), апеляційний суд погодився із правильністю висновку суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "БК КБР" суми основного боргу у розмірі 4 142 970,00 грн.

3.3. Також апеляційний суд погодився із правильністю висновків місцевого суду про те, що обґрунтованим розміром 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, є 7 491,40 грн. за період з 21.06.2022 по 12.07.2022.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

4. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури 21.03.2023 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 910/5932/22.

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/5932/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Васьковський О.В., Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2023.

6. Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/5932/22 за касаційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023;

повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 відбудеться 23.05.2023 об 11:00.

7. Від ТОВ "БК КБР" надійшов відзив на касаційну скаргу прокурора, в якій відповідач просив відмовити у задоволенні касаційних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

8. Від Офісу Генерального прокурора надійшла заява про участь у судовому засіданні від 25.04.2023 № 15/1/3-41407-23, в якій Заступник Генерального прокурора повідомив, що участь у судовому засіданні 23.05.2023 (11:00) буде забезпечено Офісом Генерального прокурора.

9. Від Управління надійшло клопотання, в якому Начальник зазначеного Управління повідомив, що підтримує в повному обсязі касаційну скаргу прокуратури та просив касаційні вимоги задовольнити. Крім того Начальник Управління просив здійснити розгляд справи за відсутності представника Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної (військової) адміністрації.

Від Адміністрації надійшло клопотання, в якому уповноважений представник підтримав в повному обсязі касаційну скаргу прокуратури та просив касаційні вимоги задовольнити, а також просив здійснити розгляд справи за відсутності представника Адміністрації.

10. Колегія суддів враховує, що ухвалою Верховного Суду від 10.04.2023 у цій справі явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

10.1. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" (зі змінами), Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 07.02.2023 № 2915-IX), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 910/5932/22 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника

(Першого заступника керівника Київської міської прокуратури)

11. Скаржник доводив, що оскаржувані судові рішення у цій справі прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права (частини другої статті 530, статей 625, 1212 ЦК України та порушенням норм процесуального права (статті 86, частини четвертої статті 236 ГПК України), що відповідно до частини першої статті 311 ГПК України є підставою для їх скасування. При цьому скаржник зауважив, що ТОВ "БК КБР", достеменно знаючи про незаконність набуття коштів в розмірі 4 142 970,00 грн. упродовж тривалого періоду (20.04.2022 по 12.07.2022), неправомірно (за нікчемними умовами контракту № 1 від 13.03.2022) користувалось бюджетними грошовими коштами, які в умовах воєнного стану могли бути ефективно використані на закупівлю товарів необхідних для Збройних Сил України.

11.1. Скаржник зазначив, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17; від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц; від 25.02.2020 у справі № 922/748/19; від 25.08.2021 у справі № 904/5814/19; від 07.09.2022 у справі № 910/6053/19, що є підставою для скасування судових рішень в частині відмови у позові відповідно до частини першої статті 311 ГПК України.

11.2. Також на думку скаржника касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме питання визначення строку для нарахування інфляційних втрат та 3% річних на безпідставно отримані кошти з метою захисту бюджетних коштів від знецінення внаслідок інфляційних процесів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

12. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

14. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

15. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 11 - 11.3 описової частини цієї постанови.

15.1. Водночас, з огляду на ухвалене місцевим судом рішення про закриття провадження у справі № 910/5932/22 в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "БК КБР" суми основного боргу у розмірі 4 142 970,00 грн., колегія суддів розглядає справу на предмет порушення положень матеріального та процесуального права лише в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ТОВ "БК КБР" на користь Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної (військової) адміністрації 3% річних у розмірі 21 112,12 грн. та 243 759,93 грн. інфляційних втрат.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

16. Предметом судового розгляду у цій справі є вимога Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації та Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної (військової) адміністрації до ТОВ "БК КБР" про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 20.04.2022 по 12.07.2022 у відповідних сумах.

Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

17. Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відтак, у випадку несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму 3 % річних за користування коштами та інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

18. Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України належить право вимоги до боржника щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

19. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

23. Також колегія суддів враховує, що Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.


................
Перейти до повного тексту