ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 906/823/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Онищука В. М. (адвокат),
відповідача - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.11.2022 (суддя Тимошенко О. М.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 (судді: Мельник О. В. - головуючий, Олексюк Г. Є., Гудак А. В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл"
про стягнення 1 187 754,00 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до господарського суду з позовом про стягнення на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" (далі - ТОВ "УкрСоіл") 1 187 754,00 грн збитків.
2. Позов мотивовано тим, що відповідно до пункту 3.1 договору про закупівлю робіт його ціна визначається на підставі кошторису, наведеного у додатку № 2 до цього договору, і складає 7 126 524,00 грн, в тому числі ПДВ - 1 187 754,00 грн; за змістом пункту 3.4 договору підрядник зобов`язався надати замовнику податкову накладну зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак відповідач не виконав обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, в результаті чого позивач позбавився права включити ПДВ у сумі 1 187 754,00 грн до складу податкового кредиту та зазнав збитків.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.11.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Судові рішення мотивовано тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.22 у справі № 240/10127/21, яке набрало законної сили, встановлено, що відповідач вжив усіх передбачених законом заходів для реєстрації накладної, однак у зв`язку з неправомірними діями Головного управління ДПС у Житомирській області накладну від 22.10.2020 № 4 не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про відсутність вини відповідача у невиконанні визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та неможливості включити суму ПДВ до податкового кредиту позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Укртрансгаз" просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу № 906/823/21 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не врахував висновків Верховного Суду викладених у постановах Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 910/11870/20, від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, у зв`язку з чим неправильно застосував норми матеріального права, а саме пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статтю 22 Цивільного кодексу України та порушив норму процесуального права, а саме пункт 4 статті 75 ГПК України.
Скаржник вважає, що хоча рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.22 у справі № 240/10127/21, задоволено позов ТОВ "УкрСоіл", визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 26.11.2020 № 2172219/41364910 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2020 № 4, зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ТОВ "УкрСоіл" податкову накладну від 22.10.2020 № 4 датою її подання, однак станом на момент подання касаційної скарги податкова накладна від 22.10.2020 № 4 Державною податковою службою України не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, тому зі спливом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування (22.10.2020), позивач позбавиться права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 187 754,00 грн, а відтак і захистити в судовому порядку свої порушені права.
Позивач наголошує, що виключно в межах цієї справи позивач може захистити свої порушені права, шляхом стягнення з відповідача 1 187 754,00 грн збитків, наявність рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/10127/21 не спростовує вини відповідача у його протиправних діях, оскільки відповідач не надав жодних доказів фактичної реєстрації податкової накладної від 22.10.20 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції, що в свою чергу обґрунтовано підтверджує наявність вини відповідача. Таким чином, на думку скаржника, позивач підтвердив повний склад правопорушення, який є умовою відшкодування позивачеві збитків у сумі 1 187 754,00 грн, у зв`язку з чим, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача цих коштів є обґрунтованими та правомірними.
Крім цього, як на підставу касаційного оскарження позивач посилається на пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив положення статей 2, 7, 11, 13, 42, 73- 80, 86, 236, 237, 238 ГПК України, оскільки під час постановлення оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення незаконної оскаржуваної постанови та оскаржуваного рішення.
Зокрема, як свідчить зміст оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції, обмежившись посиланням на преюдиціальність обставин, встановлених у судовому рішенні у справі № 240/10127/21, ухилилися від самостійного дослідження обставин справи щодо фактичної реєстрації/не реєстрації податкової накладної від 22.10.2020 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, фактично не з`ясував дійсного обсягу прав та обов`язків сторін, не дослідив та не надав оцінку документам, на яких ґрунтуються вимоги саме позивача у справі, що у наведеному випадку має значення для правильного вирішення спору, зважаючи на предмет і підстави позову.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
7. Відзиву на касаційну скаргу від ТОВ "УкрСоіл" до Суду не надійшло.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 23.05.2023.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. 10.12.2019 між АТ "Укртрансгаз" (замовник) та ТОВ "УкрСоіл" (підрядник) укладено договір про закупівлю робіт № 1912000139, за умовами якого:
- підрядник зобов`язується на свій ризик та власними засобами виконати роботи, зазначені у пункті 1.2 цього договору (далі - роботи), що полягають у вирощуванні рослинницької продукції врожаю 2020 року, збору та передачі цього врожаю замовникові, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені роботи (пункт 1.1);
- ціна цього договору визначається на підставі кошторису, наведеного у додатку № 2 до цього договору і складає 7 126 524,00 грн, в тому числі ПДВ - 1 187 754,00 грн (пункт 3.1);
- приймання виконаних підрядником робіт здійснюється замовником відповідно до умов договору, вимог додатків до договору та чинного законодавства України (пункт 5.5);
- замовник протягом 5-ти календарних днів з дня отримання від підрядника акта здачі-приймання виконаних робіт, за відсутності зауважень щодо якості виконаних робіт та відповідності їх умовам договору, підписує всі примірники акта здачі-приймання виконаних робіт, та один примірник цього акта повертає підряднику. Підписаний сторонами акт здачі-приймання виконаних робіт є підставою для проведення розрахунків замовника з підрядником (пункт 5.6).
10. За результатами виконання умов договору сторони підписали акт здачі-приймання виконаних робіт від 22.10.2020 № 3.
11. Між сторонами підписано угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.11.2020 № 2011000041, за змістом якої зобов`язання АТ "Укртрансгаз" у сумі 7 126 524,00 грн, що виникло за договором про закупівлю робіт від 10.12.2019 № 1912000139 та актом здачі-приймання виконаних робіт від 22.10.2020 № 3 припинилося у сумі 7 126 524,00 грн (пункт 7.1).
12. На підставі акта здачі-приймання виконаних робіт від 22.10.2020 № 3 ТОВ "УкрСоіл" 29.10.2020 складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 22.10.2020 № 4 на загальну суму 7 126 524,00 грн, у т. ч. ПДВ - 1 187 754,00 грн.
13. 29.10.2020 Державна податкова служба України прийняла податкову накладну від 22.10.2020 № 4, однак її реєстрацію зупинила відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
14. 26.11.2020 Державна податкова служба України прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2020 № 4 на загальну суму 7 126 524,00 грн, у т. ч. ПДВ - 1 187 754,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.22 у справі № 240/10127/21, яке набрало законної сили, задоволено позов ТОВ "УкрСоіл": визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 26.11.2020 № 2172219/41364910 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2020 № 4; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ТОВ "УкрСоіл" податкову накладну від 22.10.2020 № 4 датою її подання.
Позиція Верховного Суду
15. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.
17. Позивач у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
18. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не врахував висновків Верховного Суду викладених у постановах від 17.11.2022 у справі № 910/11870/20, від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 03.08.2018 у справі №917/877/17.
19. В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного господарського суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків як неотриманого позивачем податкового кредиту через відсутність в діях відповідача таких складових правопорушення як протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) та вина.
20. Так, судами попередніх інстанцій було встановлено, що рішення податкової служби про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2020 № 4 на загальну суму 7 126 524,00 грн, у т. ч. ПДВ - 1 187 754,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних було оскаржене ТОВ "УкрСоіл" в адміністративному суді.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі № 240/10127/21, яке набрало законної сили, позов ТОВ "УкрСоіл" задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 26.11.2020 № 2172219/41364910 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2020 № 4; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ТОВ "УкрСоіл" податкову накладну від 22.10.2020 № 4 датою її подання.
У зазначеному рішенні також встановлено, що відповідач вжив усіх передбачених законом заходів для реєстрації податкової накладної, однак у зв`язку з неправомірними діями Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області податкову накладну від 22.10.2020 № 4 не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
21. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду апеляційної інстанції та водночас відхиляє доводи скаржника про неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування норм матеріального права, а саме пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статті 22 Цивільного кодексу України, та порушення норм процесуального права, а саме пункт 4 статті 75 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 910/11870/20, від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 03.08.2018 у справі №917/877/17, з огляду на таке.
22. У постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 910/11870/20 (на яку посилається скаржник) міститься правовий висновок про те, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.