1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/10442/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Верещагіної А. О. (адвокат),

відповідача - Слободяника І. П. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 (головуючий - Зубець Л. П., судді Алданова С. О., Шапран В. В.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс"

про стягнення 139 047 556,04 грн боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 29.06.2021 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", оператор, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (далі - ТОВ "Енерго Збут Транс", Товариство, користувач, відповідач) про стягнення 139 047 556,04 грн заборгованості, з якої: 91 663 128,65 грн основної заборгованості за 5 плановими платежами в червні 2021 року, 40 000 000 грн основної заборгованості з оплати фактично наданих послуг з передачі електричної енергії за травень 2021 року, 6 823 584,79 грн пені, 3 % річних у сумі 560 842,60 грн, з посиланням на положення статей 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 20, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 4, 33 Закону України "Про ринок електричної енергії".

2. Позовна заява обґрунтовується неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним із оператором договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 29.03.2019 № 0493-02024 (далі - договір від 29.03.2019, договір № 0493-02024) у частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг з передачі електричної енергії, а саме в період з 27.05.2021 по 29.06.2021 (далі - спірний період).

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 (суддя Паламар П. І.) закрито провадження в справі в частині позовних вимог про стягнення 131 663 128,65 грн боргу. В іншій частині позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Енерго Збут Транс" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" 6 823 584,79 грн пені, 3 % річних у сумі 560 842,60 грн, 794 500 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Рішення аргументоване відсутністю предмета спору в частині позовних вимог про стягнення 131 663 128,65 грн основної заборгованості в зв`язку з її погашенням Товариством у повному обсязі після звернення оператора з цим позовом, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 02.07.2021 № 34, від 05.07.2021 № 47, від 06.07.2021 № 65, від 09.07.2021 №№ 99, 117, 121, від 12.07.2021 № 139, від 13.07.2021 № 151, від 14.07.2021 № 164, від 16.07.2021 № 201, від 19.07.2021 № 214, від 20.07.2021 № 230, від 21.07.2021 №№ 237, 248, та обґрунтованістю решти заявлених позовних вимог (про стягнення пені та 3 % річних).

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 скасовано в частині задоволення позову про стягнення 5 903 923,84 грн пені та 3 % річних у сумі 455 758,85 грн та в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено, а в іншій частині рішення залишено без змін з викладенням його резолютивної частини в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Провадження у справі № 910/10442/21 в частині вимог про стягнення 131 663 128,65 грн боргу закрити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (01135, місто Київ, вулиця Златоустівська, будинок 23-А, літ. "М"; ідентифікаційний код 42588390) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) 919 660 (дев`ятсот дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн 95 коп. пені, 183 927 (сто вісімдесят три тисячі дев`ятсот двадцять сім) грн 83 коп. трьох процентів річних, а також 6305 (шість тисяч триста п`ять) грн 77 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити".

Стягнуто з ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Енерго Збут Транс" 151 443,87 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Постанова мотивована посиланням на положення статей 11, 509, 526, 546, 549, 550, 625, 627, 628, 901- 903 ЦК України, статей 193, 230 ГК України, статей 4, 33, 55, 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", статей 13, 76, 77, 86, 129, 231, 269, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 5 903 923,84 грн пені та 3 % річних у сумі 376 914,77 грн з огляду на неправильно здійснений позивачем арифметичний розрахунок сум штрафних санкцій та 3 % річних, нарахованих за спірний період на суму простроченого основного боргу, яка (сума) постійно змінювалася з причин поступового часткового погашення боргу відповідачем.

При цьому, здійснивши самостійно перерахунок сум пені із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), якою (ставкою) стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" і пункт 6.7 договору № 0493-02024 обмежують граничний розмір нараховуваної пені, та перерахунок 3 % річних від простроченої суми, апеляційний суд зазначив про наявність підстав для відмови в стягненні 5 903 923,84 грн пені та 3 % річних у сумі 376 914,77 грн як таких, що безпідставно нараховані позивачем за спірний період.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 5 903 923 грн пені та 3 % річних у сумі 455 758,85 грн, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування і порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми частини 3 статті 549 ЦК України в подібних правовідносинах (у контексті допустимості здійснення апеляційним судом перерахунку штрафних санкцій з урахуванням поданого відповідачем контррозрахунку на стадії апеляційного перегляду справи).

Узагальнений виклад позиції іншого учасника справи

9. Відповідач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Розгляд справи Верховним Судом

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 910/10442/21 та призначено розгляд цієї справи в судовому засіданні на 16.05.2023.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2023 розгляд касаційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 910/10442/21 відкладено на 23.05.2023.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

11. 29.03.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі), правонаступником якого є ПрАТ "НЕК "Укренерго", та ТОВ "Енерго Збут Транс" (користувач) укладено договір № 0493-02024 про надання послуг з передачі електричної енергії (з урахуванням додаткових угод до нього), за умовами пунктів 1.1, 4.1 якого оператор зобов`язується надавати послуги з передачі електричної енергії, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору. Для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених оператором повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем (додаток № 2). З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку та ЕІС користувача.

12. Згідно з пунктом 5.1 договору № 0493-02024 планова та фактична вартість послуги за договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт-год) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений регулятором (грн/МВт-год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

13. В пункті 6.2 договору від 29.03.2019 сторони погодили такий поетапний порядок здійснення передоплати планової вартості послуги оператора:

- 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з пунктом 4 цього договору.

Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 4 у кожен з наступних періодів:

- 2 платіж - з 6 до 10 числа розрахункового періоду;

- 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду;

- 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду;

- 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового періоду.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 4 договору, на 5 днів наперед.

14. Відповідно до пункту 6.5 договору № 0493-02024 (в редакції додаткової угоди від 07.12.2020 № 4), користувач здійснює розрахунок з оператором за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який оператор надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих оператором або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

15. Пунктом 6.7 договору № 0493-02024 передбачено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку оператор має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.

16. Згідно з пунктами 10.1, 10.3, 14.1 договору від 29.03.2019 планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати до оператора до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. У разі несвоєчасної оплати користувачем отриманої послуги оператор направляє користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості користувачем оператор має право направити користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання послуги відповідно до вимог Кодексу систем передачі. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо користувач не направив оператору в строк не менший, ніж за місяць до закінчення терміну дії договору, повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

17. Наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуги від 30.04.2021, від 31.05.2021, інформацією про надходження коштів на рахунки позивача за періоди з липня по серпень 2019 року та з 01.08.2019 по 14.06.2021, підтверджується як факт надання позивачем відповідачу в травні 2021 року послуг з передачі електричної енергії вартістю 40 000 000 грн, так і факт заборгованості Товариства за п`ятьма плановими платежами за червень 2021 року в розмірі 91 663 128,65 грн, а всього борг користувача за послуги на час подання позову становив 131 663 128,65 грн.

Позиція Верховного Суду

18. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Оскільки вимоги поданої касаційної скарги стосуються незгоди позивача з постановою суду апеляційної інстанції саме в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 5 903 923 грн пені та 3 % річних у сумі 455 758,85 грн, то їх касаційний перегляд здійснюється лише у відповідній частині.

19. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги (в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 5 903 923 грн пені та 3 % річних у сумі 455 758,85 грн) наведені у ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

20. В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про помилковість здійсненого позивачем розрахунку сум пені та 3 % річних, нарахованих на суму простроченого основного боргу за спірний період, тоді як згідно з перерахунком спірних сум, самостійно зробленим судом апеляційної інстанції із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ та з урахуванням поданого відповідачем контррозрахунку, обґрунтованими та арифметично правильними є пеня на загальну суму 919 660,95 грн і 3 % річних у сумі 183 927,83 грн, які власне й підлягають стягненню з ТОВ "Енерго Збут Транс" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго", як наслідок, у частині задоволення позовних вимог про стягнення 5 903 923 грн пені та 3 % річних у сумі 376 914,77 грн слід відмовити.

21. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 5 903 923 грн пені та 3 % річних у сумі 376 914,77 грн і водночас відхиляє доводи скаржника про необхідність формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норми частини 3 статті 549 ЦК України (у контексті допустимості здійснення апеляційним судом перерахунку штрафних санкцій з урахуванням поданого відповідачем контррозрахунку на стадії апеляційного перегляду справи) з огляду на таке.

22. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Крім того, зі змісту норми пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

При касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, конкретизацію змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/800/19).


................
Перейти до повного тексту