ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2023 року
м. Київ
справа № 420/14462/20
адміністративне провадження № К/9901/17638/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021 (колегія у складі суддів Димерлія О.О., Таансогло Т.М., Єщенка О.В.)
у справі № 420/14462/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження у виплаті пенсії, починаючи з 01.03.2018 у, 01.07.2018, 01.12.2018, 01.07.2019, 01.12.2019, 01.07.2020, 01.09.2020, 01.10.2020, 01.11.2020, 01.12.2020 максимальним розміром;
- зобов`язати відповідача в подальшому на постійній основі, без обмеження будь-яким строком виплачувати пенсію у розмірі, що повинен відповідати підсумку допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи без обмеження максимальним розміром на умовах та відповідно до діючого законодавства України;
- стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму пенсійних виплат у розмірі 17997,82 гривень.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
3. Згідно перерахунків пенсії ОСОБА_1 за 01.03.2018, 01.07.2018, 01.12.2018, 01.07.2019, 01.12.2019, 01.07.2020, 01.09.2020, 01.10.2020, 01.11.2020, 01.12.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області обмежено суми пенсії максимальним розміром.
4. Не погодившись з обмеженням розміру пенсії, позивач звернувся до суду.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
5. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з 20.12.2016 (дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 7-рп/2016) нечинною є ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка передбачала обмеження максимальним розміром пенсії. Таким чином, пенсія військовим пенсіонерам повинна виплачуватися без обмеження максимальним розміром.
6. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що позовні вимоги позивача є нечіткими, а вимоги про здійснення виплати пенсії в подальшому є некоректними. З 01.01.2018 згідно із ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 01.10.2011 та неконституційним не визнавався. Крім того, вимоги щодо стягнення розрахованої позивачем доплати не підлягають задоволенню, оскільки є втручанням в дискреційні повноваження пенсійного органу.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності максимальним розміром;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності без обмеження її максимального розміру з 01.03.2018 з урахуванням раніше виплачених сум;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
8. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що після прийняття Конституційним Судом України Рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
При цьому, позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в подальшому на постійній основі, без обмеження будь-яким строком виплачувати пенсію пенсіонеру ОСОБА_1 у розмірі, що повинен відповідати підсумку допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи без обмеження максимальним розміром на умовах та відповідно до діючого законодавства України, задоволенню не підлягають, оскільки стосуються правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Крім того, оскільки розрахунок сум пенсії, які підлягають виплаті є повноваженнями відповідача, яка органу, який нараховує та виплачу пенсію, відсутні підстави для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь пенсіонера ОСОБА_1 недоплаченої суми пенсійних виплат у розмірі 17997,82 гривень.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. У касаційній скарзі позивач, покликаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судові рішення та направити справу на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
10. Як на підставу касаційного оскарження покликається на необхідність врахування правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, від 14.05.2019 у справі № 591/2109/17.
11. Зазначає, що внесені Законом № 1774-VІІІ до ч 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд України вже визнав неконституційним, а тому такі зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії.
12. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
14. Предметом спору у цій справі є правомірність дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовця, призначеної на підставі Закону № 2262-XII.
15. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
16. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
17. Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.