ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня2023 року
м. Київ
справа № 159/1298/21
провадження № 51-673 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 10 червня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 1 листопада 2022 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030110000713, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у сел. Чагерний Ємельянівського району Красноярського краю Російської Федерації, зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1, раніше судимого, останнього разу - 15 жовтня 2015 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців,
у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 10 червня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років із конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна; за ч. 4 ст. 187 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_7 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 29 вересня 2021 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Прийнято рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим, у скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров`я осіб, що зазнали нападу, та з погрозою застосування такого насильства, вчинений за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; умисному вбивстві, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, та закінченому замаху на вбивство двох або більше осіб, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, за обставин, детально викладених у вироку.
Так, ОСОБА_7 12 квітня 2019 року приблизно о 1:30, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, котрі не були встановлені, попередньо підготувавши маски, рукавички, невстановлену вогнепальну та травматичну зброю, проникли у домоволодіння АДРЕСА_2, де перебували ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, і вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, при цьому демонстрували зазначену зброю потерпілим, погрожували їм застосувати насильство небезпечне, для їх життя та здоров`я, а також один з нападників, накинувши на шию ОСОБА_8 невстановлений предмет, почав душити останнього, однак потерпілий чинив опір та виштовхав нападника.
Після чого, ОСОБА_7, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, котрі не були встановлені, під час скоєння розбійного нападу, з метою подолання опору потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, застосували до останніх заготовлену раніше зброю, і нанесли ОСОБА_8 декілька ударів пістолетом по голові та тулубу останнього. Потім невстановлена слідством особа здійснила не менше п`яти пострілів у життєво важливі частини тіла потерпілого, спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Крім того, інша невстановлена слідством особа здійснила не менше двох прицільних пострілів у життєво важливі частини тіла ОСОБА_9, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 1 листопада 2022 року вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 10 червня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7, які є аналогічними за змістом, останні, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять судові рішення щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Вважають, що місцевий суд не мав призначати до розгляду обвинувальний акт, оскільки, на їх думку, він не відповідав вимогам кримінального процесуального закону, а тому підлягав поверненню прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Також вказують на порушення судом норм кримінального процесуального закону під час допиту потерпілого ОСОБА_8, оскільки ставились навідні питання. Серед іншого вказують, що суд вийшов за межі висунутого обвинувачення. При цьому зазначають на відсутність активних дій зі сторони ОСОБА_7 під час вчинення злочинів особами, що не були встановлені досудовим розслідуванням, що на думку касаторів ставить під сумнів співучасть ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, та відповідно кваліфікацію дій останнього. А також зазначають те, що вина ОСОБА_7 не доведена поза розумним сумнівом. Вказане не отримало належної оцінки суду апеляційної інстанції, який всіх доводів сторони захисту не перевірив, обґрунтованих відповідей на них не дав та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції без змін.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_11 підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 вказав на необґрунтованість доводів касаційних скарг захисника та засудженого і просив залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Виходячи зі змісту вимог ст. 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді кримінального провадження судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК.
Отже, з урахуванням наведених положень процесуального закону суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
За визначенням ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Розглядаючи доводи касаційних скарг засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 про істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, які вони вбачають у тому, що суд вийшов за межі висунутого обвинувачення, колегія суддів доходить висновку про їх обґрунтованість з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК до кожного учасника кримінального провадження повинна бути застосована належна правова процедура.
За змістом п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.